Вікіпедія

Омовунмі Садік

нігерійська вчена, професорка, хімік і винахідниця

Омовунмі Садік (англ. Omowunmi Sadik; нар. 19 червня 1964) — нігерійська вчена, професор, хімік і винахідниця. Працює в Бінгемтонському університеті. Вона розробила мікроелектродні біосенсори для виявлення наркотиків і вибухових речовин, працює над розробкою технологій утилізації іонів металів з відходів для використання у промисловості. У 2012 році Садік стала співзасновником неприбуткової організації «Стабільна нанотехнологія» (Sustainable Nanotechnology Organization).

Омовунмі Садік
англ. Omowunmi Sadik
Народилася 19 червня 1964(1964-06-19) (59 років)
Лаґос, Нігерія
Країна  Нігерія
Діяльність вчителька, винахідниця, хімік
Alma mater Лагоський університетd
University of Wollongongd
Заклад Бінгемтонський університет
Нагороди
CMNS: Омовунмі Садік у Вікісховищі

Дитинство та освіта ред.

Садік народилася у 1964 році в Лагосі, (Нігерія) у сім'ї науковців, які підтримували її інтереси у фізиці, хімії та біології. Вона отримала ступінь бакалавра з хімії в Лагоському університеті у 1985 році, а у 1987 році отримала ступінь магістра. Потім Садік навчалася в Університеті Вуллонгонг в Австралії. У 1994 році вона отримала ступінь доктора філософії.[1]

Кар'єра ред.

У 1994—1996 роках отримала післядокторську стипендію від Національної дослідницької ради для дослідження в Управлінні з охорони довкілля США.[1] У 2002 році призначена на посаду доцента хімії в Бінгемтонському університеті, Нью-Йорк, а в 2005 році — професором. В цей час вона також стала директором Центру вдосконалених сенсорів та екологічних систем (Center for Advanced Sensors & Environmental Systems, CASE) у Бінгемтоні. Омовунмі Садік займалась дослідницькою діяльністю в Дослідницькій лабораторії Військово-морського флоту США, Корнельському та Гарвардському університетах.[1]

Садік вивчає хімію поверхні, з акцентом на розробку біосенсорів для використання в хімії навколишнього середовища.[1] Вона виявила, що провідні полімери особливо перспективні для використання в зондуваннях.[2][3] Садік розробила мікроелектродні біосенсори, чутливі до мізерної кількості органічних матеріалів,[4] технологію, яка може бути використана для виявлення наркотиків і бомб.[5][6] Вона також вивчає механізми детоксифікації відходів, таких як хлорорганічні сполуки в навколишньому середовищі, з метою розробки технологій утилізації іонів металів з промислових відходів.[7] В одному з проектів мікробні ферменти підвищували перетворення високотоксичного хрому (VI) в нетоксичний хром (III) з 40 % до 98 %.[8] Садік опублікувала понад 135 рецензованих наукових робіт і патентних заявок. Вона володіє патентами США на окремі типи біосенсорів.[1] У 2011 році була головою першої Гордонської конференції з екологічних нанотехнологій.[9] У 2012 році Омовунмі Садік і Барбара Карн заснували організацію «Стабільна нанотехнологія», некомерційне міжнародне професійне товариство для відповідального використання нанотехнологій у світі.[10]

Садік обрана до Королівського хімічного товариства у 2010 році та Американського інституту медичної та біологічної інженерії у 2012 році. Вона також є членом Американського хімічного товариства . Омовунмі Садік співпрацює з Управлінням з охорони довкілля США та Національним науковим фондом та входить до Національного інституту охорони здоров'я.[1] Вона також співрацює з Міжнародним центром біодинаміки ЮНЕСКО в Бухаресті (Румунія), Університетом Еге в Туреччині та Фукуйським університетом в Японії.[7]

Нагороди ред.

  • 2000: стипендія COBASE Національної ради з досліджень Нігерії (NRC)[11]
  • 2001: премія за дослідження в галузі науки і медицини від Державного університету Нью-Йорка.[7]
  • 2002: премія для винахідників від Державного університету Нью-Йорка.[7]
  • 2003—2004: Заслужена стипендія Редкліфа Гарвардського університету[12]
  • 2016: Національний орден «За заслуги» Нігерії (NNOM)[13][14]
  • 2017: Австралійська премія за заслуги[1]

Список літератури ред.

  1. ↑ а б в г д е ж ScienceMakers : Omowunmi Sadik. The History Makers. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
  2. ↑ Sadik, Omowunmi A. (August 1999). Bioaffinity Sensors Based on Conducting Polymers: A Short Review. Electroanalysis. 11 (12): 839—844. doi:10.1002/(SICI)1521-4109(199908)11:12<839::AID-ELAN839>3.0.CO;2-1.
  3. ↑ Sadik, Omowunmi A.; Brenda, Sharin; Joasil, Patrick; Lord, John (July 1999). Electropolymerized Conducting Polymers as Glucose Sensors. Journal of Chemical Education. 76 (7): 967. Bibcode:1999JChEd..76..967S. doi:10.1021/ed076p967.
  4. ↑ Sadik, Omowunmi A. (2009). JEM Spotlight: Applications of advanced nanomaterials for environmental monitoring. Journal of Environmental Monitoring. 11 (1): 25—26. doi:10.1039/B820365M.
  5. ↑ Sadik invited to give talk at NSF biochemical terrorism workshop. Discover-e. 7 грудня 2001. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 20 червня 2019.
  6. ↑ Sadik, O. A.; Zhou, A. L.; Kikandi, S.; Du, N.; Wang, Q.; Varner, K. (2009). Sensors as tools for quantitation, nanotoxicity and nanomonitoring assessment of engineered nanomaterials. Journal of Environmental Monitoring. 11 (10): 1782. doi:10.1039/b912860c.
  7. ↑ а б в г Faculty Spotlight: OMOWUNMI SADIK, Ph.D. ASSISTANT PROFESSOR, ANALYTICAL & ENVIRONMENTAL CHEMISTRY. Binghamton University. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2015.
  8. ↑ Farrington, Keith (4 березня 2010). Interview: Monitoring the environment. Highlights in Chemical Technology. Royal Society of Chemistry. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 21 листопада 2015.
  9. ↑ Omowunmi Sadik, SUNY-Binghamton : Nano. National Nanotechnology Initiative. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 13 листопада 2015.
  10. ↑ SNO Sustainable Nanotechnology Organization (6 листопада 2012). First Sustainable Nanotechnology Organization Conference Program (PDF). SNO Sustainable Nanotechnology Organization. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 20 червня 2019.
  11. ↑ Omowunmi "Wunmi" Sadik. Department of Chemistry, State University of New York at Binghamton. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 13 листопада 2015.
  12. ↑ Fellow: Omowunmi A.Sadik. Radcliffe Institute for Advanced Study Harvard University. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 13 листопада 2015.
  13. ↑ Katie Ellis (17 січня 2017). Sadik honored with Nigerian National Order of Merit Kudu. Binghamton University, State University of New York. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 липня 2017.
  14. ↑ Idoko, Clement (25 листопада 2016). FG names Professors Omowunmi, Ojaide 2016 winners of NNOM award. Nigerian Tribune. Архів оригіналу за квітня 10, 2019. Процитовано 28 грудня 2018.


  Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Омовунмі_Садік&oldid=37995383