Недоре́чний артефа́кт (англ.out-of-place artifact) — об'єкт, що являє історичний, археологічний або палеонтологічний інтерес і знайдений в незвичайному або неймовірному, на перший погляд, місці. Недоречні артефакти використовуються маргінальними дослідниками та прихильниками псевдонауки з метою спростування наукової точки зору на історію людства та життя на Землі. Як правило, такі об'єкти знаходять пояснення в межах наукового методу, виявляючись підробками, природними утвореннями чи недостатньо вивченими артефактами, що вписуються в наявні наукові концепції.
Фальшивий давньоєгипетський напис, залишений на скелі в Австралії
«Недоречними» є артефакти, що: мають неочікуваний вік; знайдені в нетиповому місці; мають невідоме чи оскаржуване призначення; аномальний розмір або масштаб; неможливий для певної епохи хімічний склад; неспівмірну з подібними знахідками витонченість; або яким приписуються неможливі асоціації[1].
Більшість «недоречних артефактів» є підробками чи проявами парейдолії — хибного сприйняття одних об'єктів за інші. Нерідко знахідки ідентифікуються як «недоречні» людьми, котрим просто бракує знань[2]. Іноді підробки створюються людьми, що бажають обґрунтувати певну ідею, ввівши інших людей в оману. Але часто це робиться просто задля продажу «недоречних артефактів» або задля слави[3]. Опису артефактів як «недоречних» сприяє шовінізм, згідно з яким певні культури «не могли» створити ті чи інші високоякісні вироби. Тому їхнє створення помилково приписується іншим культурам або більш розвиненим інопланетянам[4].
Разом із тим деякі незвичайні знахідки, що на перший погляд не вписуються в наявні теорії, можуть розширити знання про минуле. Наприклад, скандинавська монета XI століття, знайдена в середині мушлі в штаті Мен, США, що належала місцевим жителям, опинилася там через торгівлю з поселенням вікінгів у Ньюфаундленді[2].
Антикітерський механізм — пристрій із зубчатими коліщатами, що був побудований греками близько 150 року до н. е. і міг розрахувати астрономічні події з великою точністю[5]. Його віднесення до «недоречних артефактів» зумовлене більше популізмом, оскільки механізм знаний з античних записів і відповідає відомому рівню технічного розвитку свого часу[6].
Багдадська батарейка — глиняні глеки з асфальтовими пробками та залізними прутами, виготовлені приблизно 2000 років тому, знайдені німецьким археологом Вільгельмом Конігом у 1938 році недалеко від Багдада, Ірак. Експериментально доведено, що ці вироби здатні генерувати електричний струм напругою в 1 вольт[5] за умови наповнення виноградним соком. Можливе призначення могло полягати в гальванізації металів, але виробів тієї епохи, створених таким чином, не знайдено. Інше пояснення — це створення такими батарейками електричного розряду з релігійними цілями аби справляти враження на вірян електричним ударом чи іскрами. Скептична версія пропонує, що в глеках зберігалися сувої, а вироблення ними струму — це випадковий побічний ефект[7].
Голова з Каліцтлауака — теракотова ритуальна голова, знайдена в Мексиці та датована 1476—1510 роками. Особлива тим, що нагадує давньоримську скульптуру. Не виключається, що вона має давніше походження та пов'язана з давніми римлянами чи скандинавами[8][9].
Диск Сабу — в 1936 році єгиптолог Волтер Браян Емері під час розкопок мастаби Сабу, датованої приблизно 3100–3000 рр. до н. е. у Саккарі, виявив трилопатевий диск невідомого призначення, зроблений з метаалевриту. Його незвичайний вигляд нагадує колесо чи пропелер, хоча це міг бути і світильник[10].
Меч вікінга Ульфберта — датований 800—1000 роками н. е., має вміст вуглецю втричі вищий, ніж в інших мечах того часу. Через це лунали твердження, нібито його можна було виготовити тільки в часи промислової революції. Проте сучасний коваль Річард Фуррер з Вісконсина викував аналогічний меч, користуючись тільки середньовічними технологіями[5].Таємничий камінь озера Вінніпесокі
Монети з острова Марчинбар — 5 монет із султанату Кілва на східному узбережжі Африки, що були знайдені на острові Марчинбар на північ від Австралії в 1945 році разом із 4 монетами з Нідерландів XVIII століття. Датуються X—XIV ст., що ускладнює пояснення як вони туди потрапили. Подібна монета була знайдена в 2018 році на острові Елчо, ближче до континенту[11].
Стародавній китайський сейсмоскоп — у 132 році до н. е. Чжан Хен створив перший відомий сейсмоскоп, який вказував на землетруси, що відбуваються за сотні кілометрів[5]. Цей пристрій викидав металеву кулю в напрямку, де стався землетрус. Реконструкції підтверджують його роботу[12].
Тамільський дзвін — це розбитий бронзовий дзвін із написом тамільською мовою, знайдений у Новій Зеландії в 1870 році. До того, як його виявив місіонер, місцеві маорі використовували його як каструлю для приготування їжі. Можливо, він був придбаний португальськими моряками в XV—XVI ст. та викинутий біля Нової Зеландії[13].
Туринська плащаниця — стародавнє полотно, на якому міститься зображення, схоже на негатив фотографії. Широко вважається, що воно зображає Ісуса Христа, і саме в цю плащаницю Христа було загорнено після смерті. Виявлена фотографом Секондо Піа в 1898 році, але згадується в історичних документах ще 1357 року. Час її створення припадає на період між 1260 і 1390 роками[16].
Єгипетські ієрогліфи, що нібито зображають техніку, яка з'явилася тільки в XX ст.
Залізна колона в Делі — колона була зведена в IX ст. до н. е., виготовлена з майже чистого заліза та слабко піддається корозії. Це пояснюється шаром гідрофосфату заліза, що утворився на поверхні колони[18].
Кам'яні кулі Коста-Рики — кам'яні кулі, створені в доколумбові часи на території Коста-Рики. Попри поширені описи, не є ідеально сферичними. В легендах їм приписується наявність прихованих зображень або що всередині сховане золото. Можливі пояснення призначення: символи зірок або ознаки статусу власників[19].
Карта Пірі-реїса — карта, створена турецьким адміралом і картографом Пірі-реїсом у 1513 році, як іноді вважається, зображує Антарктиду такою, якою вона була в дуже віддаленому минулому. Таку думку висловив Лоренцо В. Берроуз, капітан картографічної секції ВПС США, в листі доктору Чарльзу Гепгуду в 1961 році[5]. Насправді те, що можна сприйняти за Антарктиду — це помилково вигнуте на схід узбережжя Південної Америки, в чому можна переконатися, порівнявши малюнок з реальною географією[20].
Лампа Дендери — на барельєфі під храмом Хатхор у Дендері, Єгипет, зображені постаті, що стоять навколо великого довгастого предмета, схожого на електричну лампочку[5]. Насправді, як слідує з супровідного тексту й подібних зображень, барельєф зображає змію, що народжується з квітки лотоса[21].
«Літаки» культури кімбаяЛітаки кімбая — золоті вироби доколумбової культури кімбая нагадують літаки, проте найвірогідніше це стилізовані зображення[22]летючих риб[23].
Лондонський молоток — у Лондоні, штат Техас, у 1934 році був знайдений молоток, укладений у вапняк, чий вік оцінюється в 100 млн років. Подібно поблизу Екс-ан-Провансу, Франція, у XVIII столітті натрапили на інструменти, застряглі в шарі вапняку. Раціональним поясненням є те, що вапняк може утворюватися значно швидше. Подібна знахідка — свічка запалювання від автомобіля, знайдена в 1961 році в Оланчі, штат Каліфорнія, в товщі гірської породи. Насправді «порода» була бетоном[1].
Птах з Саккари — дерев'яна фігурка, виявлена в 1898 році при розкопках одного з могильників Саккари. Зображає птаха з незвичайним хвостом, поверненим вертикально, тому єгиптолог-любитель Халіль Мессіха в 1972 році заявив, що це модель планера. Раціональне пояснення полягає в тому, що це флюгер. Планер, виготовлений за зразком фігурки, нестійкий у польоті[24].
Саркофаг Пакаля — кришка саркофага правителя майя Пакаля містить барельєф, який Еріх фон Денікен у 1968 році описав як космічну ракету в розрізі[25]. Насправді зображає стилізоване світове дерево[26].
Сиватерій Кіша — прикраса бойової колісниці, знайдена в шумерських руїнах Кіша в 1928 році. Статуетка, датована 2800—2750 рр. до н. е. зображує чотирилапого ссавця з короткими розгалуженими рогами, схожого на вимерлого сиватерія[27]. В 1977 році були знайдені відламані частини рогів[28], і після реставрації в 1985 році однозначно встановлено, що це зображення каспійського благородного оленя[29].
Фігурки доґу — японські фігурки доґу, що створювалися впродовж 10 тис. — 400 років до н. е., яким часто приписується зображення астронавтів у скафандрах[30]. Насправді це культові фігурки, що зображають жінок зі збільшеними сідницями, стегнами та грудьми. До того ж існують доґу, що зображають тварин і призначалися магічно забезпечити хороше полювання[31].
Гора Височиця нагадує піраміду, але є природним об'єктом
Байгунські труби — печери біля гори Байгун у Китаї містять залізні «труби», що ведуть до сусіднього озера, їхній вік оцінюється в щонайменше 150 тис. років[5]. Раціональне пояснення їхнього походження — металізація стовбурів стародавніх дерев[32].
Боснійські піраміди — гори та пагорби поблизу боснійського міста Високо на північний захід від Сараєво. Ідея про те, що гора Височиця приховує під собою давню рукотворну споруду, належить боснійському псевдоархеологу, письменнику і ковалю-любителю Семіру Османагичу та вперше широко оприлюднена в 2006 році. Згодом він назвав «пірамідами» й навколишні пагорби[33][34].
Велика техаська стіна — в 1852 році в штаті Техас, США, фермери, копаючи колодязь, виявили утворення, схоже на стародавню кам'яну стіну. Її вік приблизно від 200 тис. до 400 тис. років. Утім, імовірно, що це насправді природне утворення[5].
Дорога Біміні — біля узбережжя Багамських островів у 1968 році було знайдено скельну формацію з товстих кам'яних блоків, яка нагадує рукотворну. Подібне утворення — «Дорога Рами» між Індією та Шрі-Ланкою. В обох випадках встановити вік можливої побудови неможливо, а можна судити тільки про час утворення самих каменів[1].
«Обличчя» на Марсі на якісному фото та (знизу праворуч) на ранньому знімкуМейсеровий слід — у 1968 році геолог-аматор Вільям Мейсер у штаті Юта знайшов утворення, схоже на слід взутої людської ноги, проте датоване кембрійським періодом. Виявилося природним геологічним об'єктом[35], утвореним унаслідок розколювання породи[36].
Монумент Йонагуні — підводне скельне утворення, виявлене в 1986 році поблизу японського острова Йонагуні, що нагадує споруду з кам'яних блоків[37].
Обличчя на Марсі — пагорб у регіоні Кідонія на планеті Марс, що на перших його фотографіях 1976 року нагадував людське обличчя. Згодом ЗМІ поширили чутки, що навколишні скелі є «пірамідами». При детальнішому розгляді подібність із рукотворними об'єктами втрачається[38][39].
Природний атомний реактор «Окло» — в 1972 році французький завод імпортував уранову руду з Окло, що в африканській Габонській Республіці. Незвичайний склад руди дав підстави стверджувати, що в тому місці 1,8 млрд років тому впродовж приблизно 500 тис. років діяв єдиний відомий природний атомний реактор. Доктор Гленн Т. Сіборг, колишній голова Комісії з атомної енергії Сполучених Штатів і лауреат Нобелівської премії за роботу в області синтезу важких елементів, припускав, що природні умови недостатні для підтримання реакції поділу урану[5].
Сфери Клерксдорпа — мінеральні сфери з тонкими борозенками, знайдені в шахтах у Південній Африці в 1980-і роки. Попри їхній незвичайний вигляд, це природні конкреції[5][40].
Вавилонокія — глиняна табличка у формі мобільного телефона виробництва Nokia, створена як витвір мистецтва в 2012 році. Історія про неї була популяризована у відео на YouTube-каналі «Paranormal Crucible» і призвела до того, що деякі видання повідомили про об'єкт як «недоречний артефакт»[41].
Гліфи Госфорда — вирізьблені на скелі в Австралії єгипетські ієрогліфи, які виявив у 1975 році геодезист Алан Деш. Хаотичність їхнього розміщення та грубість виконання свідчать, що це підробки. Імовірно створені в 1920-і австралійськими солдатами, що повернулися з Європи[42][43].
Калевараський череп — людський череп, знайдений у 1866 році шахтарями в окрузі Калаверас, Каліфорнія, що нібито засвідчував як люди, мастодонти та слони співіснували в доісторичній Каліфорнії. Пізніше виявилося, що це був обман, аналогічний пілтдаунській людині[44].
Камені Іки — колекція каменів, зібрана в провінції Іка в Перу, на яких зображені сцени життя стародавніх людей поряд із динозаврами. На те, що це підробки, вказує характер зображення динозаврів, який відповідає застарілим уявленням про них у середині XX ст.[45] Разом з тим не виключено, що підробки наслідували стиль реальних артефактів[46].
Камінь Лос-Лунас — камінь з давньоєврейським текстом Десяти заповідей, знайдений недалеко від американського містечка Лос-Лунас у 1880-і. Про фальшивість напису свідчать грубі помилки в словах і відсутність будь-яких свідчень існування єврейських поселень у Америці того часу, коли така мова була в ужитку[47].
Кардіфський велетень — скульптура, що видавалася за скам'янілу людину, нібито знайдену в 1869 році в Кардіфі, штат Нью-Йорк. Гігант був творінням нью-йоркця Джорджа Галла, що хотів довести як легко ввести людей в оману[48][49].
Кенсингтонський рунічний камінь — пісковикова плита з вирізьбленими скандинавськими рунами, нібито знайдена у 1898 році в Кенсингтоні, штат Міннесота, місцевим жителем. На ній міститься дата — 1362 рік. Однак особливості письма не відповідають тогочасним, а малий ступінь ерозії каменя вказує, що написи створено набагато пізніше[50].
Кришталеві черепи — серія черепів, виготовлених із кварцу, що приписувалася власниками доколумбовим цивілізаціям. Стали відомі впродовж XIX ст., коли й були створені, на що вказують сліди від тогочасних інструментів. Зокрема їх продавав французький торговець Ежен Бобан[51][52].
Пілтдаунська людина — кістки, виявлені у 1912 році в кар'єрі Пілтдауна, Східний Сассекс, Англія, представлені, як скам'янілі рештки «відсутньої ланки» в еволюції між мавпами та людиною. Найвідоміша та найуспішніша фальсифікації в історії археології. Рештки були зроблені поєднанням кісток орангутанга та людини. Конкретні виконавці підробки достеменно не встановлені, але керівництво створенням фальшивих решток приписується Чарльзу Довсону, юристу та археологу-аматору, що зробив це аби прославитися[53].
Священні камені Ньюарка — набір кам'яних виробів із єврейськими написами, нібито виявлений Девідом Віріком у 1860 році в скупченні давньоіндіанських курганів поблизу Ньюарка, штат Огайо. Попри заяви, що вони датуються доколумбовими часами, науковою спільнотою визнані за підробки, створені незадовго до громадянської війни в США задля підтримки ідей демократів[54].
Тусконські артефакти — серія свинцевих хрестів із написами, які Чарльз Е. Маньє та його сім'я знайшли в 1924 році поблизу Пікчер-Рокс, штат Аризона. На них є римські цифри від 790 до 900, що могло б вказувати на дати створення. Грубість виконання, відсутність пов'язаних артефактів того часу й обставини знаходження вказують, що це підробка[55].
Фігурки Акамбаро — колекція з понад 33 тисяч мініатюрних глиняних статуеток, що зображають людей і вимерлих тварин, зокрема, динозаврів. Зібрана археологом-аматором Вальдемаром Юльсрудом, який стверджував, що знайшов їхні перші зразки в 1945 році під час розкопок поблизу Акамбаро в Мексиці[56]. У ході наукових досліджень встановлено, що їх створили щонайраніше в 1930-і роки місцеві жителі[57][58][59].
Японська палеолітична містифікація — японський археолог-аматор Шінічі Фуджімура в 1970-1980-і знайшов численні артефакти доби японського палеоліту. Проте внаслідок викриття зізнався, що деякі з його знахідок були підробками, а інші були тими самими артефактами, які він «знаходив» по кілька разів, зумисне закопуючи в місцях майбутніх розкопок. Завдяки підробленим знахідкам Фуджімура здобув широке визнання та славу[60][61].
↑McDermott, Alicia (21 травня 2020). The Dendera Light: Myths, Tests and Truth. Ancient Origins Reconstructing the story of humanity's past(англ.). Процитовано 25 березня 2023.
↑Isaak, M. The Counter-Creationism Handbook. University of California Press, 2007, Berkley, California. 362 pp. ISBN 978-0-520-24926-4(англ.)
↑Gary W. Carriveau and Mark C. Han. [Http: // www. jstor.org/pss/279018 Thermoluminescent Dating and the Monsters of Acambaro] // American Antiquity. Vol. 41, No. 4, Oct., 1976
Камінь Лос-Лунас
