Мілан Фюшт
| Мілан Фюшт | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Füst Milán | ||||
 | ||||
| Народився |
17 серпня 1888 Будапешт | |||
| Помер |
26 серпня 1967 (79 років) Будапешт | |||
| Поховання | Фаркашреті[1][2] | |||
| Громадянство | Угорщина | |||
| Діяльність | письменник, поет, драматург | |||
| Alma mater | Будапештський університет | |||
| Заклад | Nyugatd | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Magnum opus | The Story of My Wifed[3] | |||
| Членство | Digital Literary Academyd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Мілан Фюшт у Вікісховищі | ||||
Мілан Фюшт (угор. Füst Milán; *17 липня 1888, Будапешт — †26 липня 1967, Будапешт) — угорський письменник, поет і драматург.
Біографія ред.
Народився в єврейській родині. В 1912 закінчив юридичний факультет Будапештського університету, в подальшому викладав там само естетику.
У 1909 опублікував перший вірш, в 1913 вийшла перша книга віршів. Був пов'язаний з відомим літературним журналом Nyugat (Захід), дружив з Деже Костолані і Фрід'єшем Карінті. Політично і юридично підтримував Угорську республіку, через що був відсторонений режимом Горті від викладання і зміг повернутися до нього тільки в 1945. У 1928 протягом півроку лікувався в неврологічній клініці в Баден-Бадені.
Творчість ред.
З творів письменника найбільш значні драма «Король Генріх IV» (угор. Negyedik Henrik király; 1940 поставлена в 1964) і роман «Історія моєї дружини» (угор. A feleségem története; 1942), номінований в 1965 на Нобелівську премію. Цікавим є також щоденник Фюшта, який він вів починаючи з 1904, втім, сторінки, які стосуються років Другої світової війни, були частково знищені автором.
Визнання ред.
У 1948 письменник був удостоєний премії імені Кошута.
З 1975 в Угорщині присуджується літературна премія імені Мілана Фюшта.
Джерела ред.
- Füst Milán-különszám: Magyar Műhely, 1967. 23–24. sz.
- Kis Pintér Imre: A semmi hőse. Füst Milán költői világképe. Bp. 1983. Magvető Kiadó 225 p.
- Radnóti Zsuzsa: A próféta Színháza. Pécs, 1993. Jelenkor, Irodalmi és Művészeti Kiadó, 95 p.
- Rákosi Marianna: Füst Milán álomformája. Szeged, 2003. JATEPress, 140 p.
- Somlyó György: Füst Milán alkotásai és vallomásai tükrében (Emlékezés és tanulmány) Bp. 1969. Szépirodalmi Kvk., 246 p. (Arcok és vallomások sorozat)
- Somlyó György: Füst Milán vagy A lesütöttszemű ember [Emlékezés és tanulmány] Bp. 1993. Balassi Kiadó, 266 p.
- Szellemek utcája: in memoriam Füst Milán [vál., szerk., összeáll. Kis Pintér Imre] Bp. 1998, Nap Kiadó, 374 p. [In memoriam]
- Szilágyi Judit: «Magadtól menekvésed» Füst Milán: Napló. — Irodalomtörténeti sorozat 1. [Szerk.: Szilágyi Zsófia Júlia; Előszó: Angyalosi Gergely] Bp., 2004. Fekete Sas Kiadó, 327 p.
- Schein Gábor: Nevetők és boldogtalanok. Füst Milán művészete 1909—1927 (Akadémiai Kiadó, Budapest, 2005.)
- Bikácsy Gergely: A keserűség könyve (Teljes Napló) — Holmi, 2002/6. 779—797.
- Forgách András: Milán a villamoson (Teljes Napló) — Jelenkor 2001/7-8.
- Koltai M. Gábor: Kietlen barokk (Catullus) — Holmi, 2007/3. 365—378.
- Nádas Péter: Előszó a Feleségem története német kiadásához — Élet és Irodalom, 2007/33.
Посилання ред.
- Magyar Elektronikus Könyvtár
- Válogatott versek
- Füst Milán profilja a Digitális Irodalmi Akadémia honlapján
- Életrajzi adatok
- Füst Milán: Advent (hangoskönyv)
- ↑ https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/adattar.html
- ↑ https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/nevmutato.html
- ↑ Shakespeare. Essays aus Ungarn / за ред. A. Horn — 2008. — С. 207.