Міжнародна Дельфійська Рада

добровільне об'єднання

Міжнародна Дельфійська Рада (МДР) / Центральне бюро Берлін — некомерційна міжнародна організація, створена для проведення Дельфійських ігор сучасності, що включають в себе конкурси, фестивалі, виставки і презентації в різних напрямках мистецтва. Починаючи з 1997 року, Міжнародна Дельфійська Рада ввела в сучасне життя Міжнародні Дельфійські ігри.

Міжнародна Дельфійська Рада
Абревіатура IDC(англ.)
Тип асоціація
Засновано 1994
Правовий статус асоціація
Країна  Німеччина
Штаб-квартира Берлін
Місце діяльності увесь світd
Вебсайт: delphic.org

CMNS: Міжнародна Дельфійська Рада у Вікісховищі
Герб Міжнародної Дельфійської Ради (МДР)
Зовнішні зображення
Новини МДР
Дельфи. Руїни храму Аполлона, на честь якого проводилися Піфійські ігри
Кастальське джерело на горі Парнас, місто Дельфи, Греція
Висічений на камені
Гімн Аполлону (IV століття до Р. Х.), Дельфийский археологічний музей

Історичні передумови ред.

Античні Піфійські ігри, що проходили в Дельфах у підніжжя гори Парнас, були присвячені прославлянню бога Аполлона. Аполлон, згідно з міфами, переміг дракона Піфона, який охороняв древнє святилище, і заснував на честь цієї перемоги Дельфійський оракул і новий Агон. У стародавній Греції Піфійські ігри були не менш улюбленими, ніж Олімпійські, одночасно з якими вони були заборонені і надовго забуті. Спроба відродження Піфійських ігор в масштабах однієї країни Греції була зроблена в першій половині XX століття. У 1927 році античний театр у Дельфах став місцем проведення першого Дельфійського фестивалю, організованого за ініціативи грецького поета Ангелоса Сікеліаноса, підтриманого його американською дружиною Євою Палмер [1]. У цей час в Дельфах щорічно в червні місяці проходять орієнтовані головним чином на туристів Дельфійські фестивалі [2].

Міжнародний Дельфійський рух ред.

Міжнародний Дельфійський рух вже має свою історію.

Створення міжнародної організації ред.

Перші кроки з формування всесвітнього Дельфійського руху нашої епохи були зроблені робочою групою «Musica Magna», що з'явилася в 1980 році.[3][4] У 1983 році [5] вона була перетворена в Міжнародне товариство «Musica Magna International» (MMI), офіційно зареєстроване в квітні 1988 року в Женеві[6] та одержало підтримку генерального директора ЮНЕСКО Федерико Майора Сарагоси [3][7]. Саме товариство «Musica Magna International» представило, як про це повідомляється в російській пресі, унікальний проект, який можна порівняти з масштабами сучасних Олімпійських ігор, його висунув Президент «MMI» — Кристіан Кірш[8][9].

Зустрічі Крістіана Кірша в Греції на етапі підготовки до створення Міжнародної Дельфійською організації
В 1989 році з Меліною Меркурі, міністром культури Греції В 1990 році з Дзаннісом Дзаннетакісом, міністром культури Греції В 1993 році з Евангелосом Арабацисом, директором Європейського Культурного Центру в Дельфах (ECCD).

Через 100 років після відродження античних Олімпійських ігор — в 1994 році представники громадських організацій з різних країн світу — Австрії, Аргентини, Німеччини, Греції, Казахстану, Кіпру, Китаю, Литви, Лівії, Ліхтенштейну, Мексики, Нігерії, Польщі, Росії, Словаччини, США, Філіппін, Франції, Швейцарія, Еквадору — на запрошення Кристіана Кірша прибули в Берлін в Палац Шенгаузен [10][11] на Установчий конгрес Міжнародної Дельфійської Ради (МДР) [12][13].

Спочатку в російській пресі цю організацію називали «Міжнародний Дельфійський комітет», що підтверджується цитатами з публікацій 1995—1996 років.

Цитати:

Світовий Дельфійський рух існує з 1990 року. У 1994-му в Берліні був створений Міжнародний дельфійський комітет за участю представників Росії.

М.Рутман., Европа, Азия, далее — везде. //«Вечерний Петербург», Санкт-Петербург, № 144, 08 августа 1995

Оригінальний текст (рос.)
Мировое Дельфийское движение существует с 1990 года. В 1994-м в Берлине был создан Международный дельфийский комитет с участием представителей России.

Міжнародний Дельфійський комітет (МДК) було засновано в грудні минулого року в Берліні…

В. Кузнецов, Возрождение Дельфийских игр. // «Санкт-Петербургские Ведомости», Санкт-Петербург, № 148 (1076), 08 августа 1995

Оригінальний текст (рос.)
«Международный Дельфийский комитет (МДК) был учрежден в декабре прошлого года в Берлине…»

Автор ідеї відродження стародавніх Ігор, німецький суспільний діяч, бізнесмен Кристіан Кірш та Міжнародний дельфійський комітет вже знайшли однодумців у 37 країнах, а в серпні 1995 року було створено міжрегіональну суспільну організацію «Дельфійський рух в Росії».

Н. Сидорова, Дельфийский дым на берегах Невы. //«Невское Время», Санкт-Петербург, № 52 (1209), 20 марта 1996

Оригінальний текст (рос.)
Автор идеи возрождения древних Игр, немецкий общественный деятель и бизнесмен Кристиан Кирш и Международный дельфийский комитет уже нашли единомышленников в 37 странах, а в августе 1995 года была создана межрегиональная общественная ассоциация «Дельфийское движение в России».

В 1994 році, в Берліні, був створений Міжнародний Дельфійський комітет (за участю представників Росії), який є організаційним центром Дельфійських ігор.

Т. Лиханова, Оживить Оракула, чтобы получить важнейшие ответы. // «Северная столица», Санкт-Петербург, № 11 (73), 22 — 28 марта 1996

Оригінальний текст (рос.)
В 1994 году, в Берлине, был создан Международный Дельфийский комитет (с участием представителей России), являющийся организационным центром Дельфийских игр.

Діяльність Міжнароднодної Дельфійської Ради (МДР) та Міжнародний Дельфійський рух відразу отримали підтримку ЮНЕСКО і Ради Європи [9][14]. Відомі люди зі світовим ім'ям письмово вітали міжнародну ініціативу щодо відродження Дельфійською ідеї [15].

Символіка міжнародного Дельфійського руху перегукується з Олімпійською символікою. Прапор з Дельфійським кільцями, що об'єднані в коло і нагадують квітку, розроблений Кристіаном Кіршем [10].

На Установчому конгресі було обрано керівництво МДР [9] — ініціатора створення міжнародного Дельфійського руху Кристіана Кірша учасники Конгресу обрали генеральним секретарем МДР, першим президентом Міжнароднодної Дельфійської Ради стала представниця Нігерії Ебун Акінола-Оякбола, президент африканського відділення «MMI» [16], а віце-президентом МДР був обраний представник Росії — доктор мистецтвознавства з Санкт-Петербурга, професор Ізалій Земцовський (нині проживає в США).

За прикладом Міжнародного олімпійського комітету Міжнародна Дельфійська Рада (МДР) основним джерелом фінансування розглядає приватний сектор [17]. Не можна сказати, що великі спонсори одразу висловили готовність підтримати нове починання [18], тому країни — господарі Дельфійських ігор, не обмежуючись приватним спонсорством, звертаються за необхідною організаційною та фінансовою підтримкою у свої державні органи.

  Зовнішні зображення
  Фотографії. Москва, травень 2003
  Фотографії. Санкт-Петербург, червень 2003

Першими офіційними учасниками міжнародного Дельфійського руху були співзасновники МДР з різних країн світу [19], серед яких багато представників з Москви і Санкт-Петербурга [20]. Кількість країн-учасниць до 2003 року збільшилася до 38[21].

Значимість МДР як міжнародної організації в 2003 році була підтверджена тричі: нагородженням ініціатора її створення Крістіана Кірша Почесним дипломом Московської міської Думи [22], та Вірчою грамотою посла Санкт-Петербурга[23], а також врученням Кристіану Кіршу на Музейному острові Гомбройх нагороди за інновації[24].

Правління МДР за прикладом античної Дельфійської Амфіктіонії, починаючи з 2001 року, отримало таку ж назву [25][26]. Правління обирається терміном на два роки на сесіях МДР (Всесвітніх конгресах), приурочених до чергових Дельфійських ігор.

До нового складу Правління, обраного у вересні 2009 року на IX Сесії МДР, увійшли представники Німеччини, Індії, Китаю, Кореї, ПАР, Польщі, Росії, США, Філіппін, Франції [27]. На IX Сесії МДР були також затверджені три мови спілкування — англійська (офіційна мова), німецька та грецька.

Міжнародні зустрічі в Берліні (1996 — 2007)

Вся конкретна інформація англійською мовою про чергові майбутні Дельфійські ігри відкрито виставляється на сайті МДР. До участі запрошуються і ті країни, в яких зараз немає свого офіційного представництва в Міжнародній Дельфійській Раді (МДР).

Створення національних організацій ред.

Співорганізаторами Дельфійських ігор (як дорослих, так і молодіжних) є дві організації — Міжнародна Дельфійська Рада та Національна Дельфійська організація, яка може називатися по-різному (Рада, Комітет, Асоціація, Спілка тощо.[28][29].

Статут МДР і умови вступу до складу МДР національних Дельфійських організацій можна знайти в друкованих виданнях і на офіційному сайті МДР[30]. На прикладі документів, що стосуються НДР Росії, зрозуміла послідовна необхідність реєстрації національної організації у своїй країні, а потім отримання підтвердження про прийом до складу МДР[31]. Також необхідно погоджувати статутні положення національної та міжнародної організацій[32]. Після установи в 1994 році Міжнародної Дельфійської Ради (МДР) найбільшу активність у створенні національних Дельфійських організацій проявили Білорусь, Німеччина, Греція, Грузія, Китай, Нігерія, Росія, США, Філіппіни, Японія[33]. Перші регіональні молодіжні Дельфіади відбулися в Грузії, Албанії, Росії[34].

Національні Дельфійські організації розробляють свій власний логотип, включаючи в нього як складову частину символ Дельфійських ігор [35]. Та ж сама символіка включається й у логотипи міжнародних Дельфійських ігор [36] і в логотипи національних відбіркових змагань.

Поштові марки, присвячені Дельфійським подіям у Тбілісі / Грузія в 1997 році
 
Поштова марка, присвячена Першій міжнародній молодіжній Дельфіаді
 
Поштова марка, присвячена Другому Міжнародному Дельфійському конгресу

Національні Дельфійські організації країн-господарів чергових Ігор, за погодженням з МДР, випускають плакати, проспекти, поштові марки та іншу продукцію, присвячену як Дельфійським іграм, так і Конгресу МДР.

При можливості національні Дельфійські організації відкривають свої офіційні сайти[37][38][39].

Рішення про місце проведення чергових Дельфійських ігор приймається, згідно зі статутними документами, на основі голосування членів Правління МДР, які для цього з'їжджаються на спеціальне засідання.

Після завершення Ігор національні Дельфійські організації відкрито виставляють фоторепортажі[40] або статті місцевої преси[41] про минулі Дельфійські ігрі на своїх сайтах тощо.

Хронологія Міжнародних Дельфійськіх ігор ред.

Рік Подія Місце Тема
1997 Перші Молодіжні Дельфійські ігри Тбілісі / Грузія День Мрії
2000 Перші Дельфійські Ігри для дорослих учасників Москва / Росія Нове тисячоліття
2003 Другі молодіжні Дельфійські ігри Дюссельдорф / Німеччина Креативність і світ
2005 Другі Дельфійські Ігри для дорослих учасників Кучінг / Малайзія Відродження зникаючих традицій
2007 Треті молодіжні Дельфійські ігри Багіо / Філіппіни Мистецтво та культура для майбутнього наших дітей
2009 Треті Дельфійські Ігри для дорослих учасників Чеджу / Південна Корея В гармонії з природою
2011 Четверті молодіжні Дельфійські ігри Йоганнесбург /Південно-Африканська Республіка Спонукати - надихати - оновлювати
 
Перші Дельфійські ігри 2000 року для дорослих учасників, Москва / Росія. Шаню і Ван Чун Лі (Китай). Нагороди за художні досягнення в сучасному танці
 
Другі Молодіжні Дельфійські ігри 2003 року, Дюссельдорф / Німеччина. Державний молодіжний симфонічний оркестр, (Білорусь)
 
Треті Молодіжні Дельфійські ігри 2007 року, Багіо / Філіппіни. Конкурс барабанщиків
 
Треті Дельфійські Ігри для дорослих учасників 2009 року, Чеджу / Південна Корея. Парад на вулицях

З 1997 року проведено сім міжнародних Дельфійських ігор: чотири — для молоді та три — для дорослих учасників.

Дельфійські Ігри, що проводяться Міжнародною Дельфійською Радою (МДР), отримують письмові привітання від ЮНЕСКО і Ради Європи, від парламентів і глав держав, що є господарями чергових Ігор, від послів МДР в різних країнах світу, від відомих представників мистецтва [42][43][44][45].

Патронат для Дельфійських ігор надають різні організації [46][47][48][49][50][51][52].

Дельфійський ритуал ред.

 
Греція. Водна церемонія біля Кастальського джерела в Дельфах, введена до 15-річчя МДР

До 15-річчя створення Міжнародної Дельфійської Ради (1994—2009) був приурочений свій Дельфійський ритуал. Джерельна вода, привезена з Кастальського джерела в Дельфах, під час святкового відкриття третіх Дельфійських ігор була урочисто змішана з водою, зібраної на горі Халласан і в різних провінціях острова Чеджу[53]. Цей водний ритуал символізує зв'язки античних гуманістичних традицій з сучасними ідеями культурного взаєморозуміння і мирного мистецького діалогу між різними народами планети. Надалі цей ритуал за аналогією з естафетою Олімпійського вогню буде починати «зворотний відлік» часу за шість місяців до відкриття чергових Дельфійських ігор [27][54].

Формат міжнародних Дельфійських ігор ред.

Згідно з публікаціями в російській пресі, формат Дельфійських ігор сучасності визначався і уточнювався на Установчому конгресі МДР в Берліні 1994 року і на першому Дельфійському конгресі в Санкт-Петербурзі 1996 року[29][55].

Міжнародна Дельфійська Рада (МДР) видозмінила формат Дельфійських ігор в порівнянні з їх античним прототипом, враховуючи реалії нового часу[56].

Замість художніх і спортивних змагань, які прославляли в античних Піфійськіх іграх бога Аполлона, введено широкий спектр категорій мистецтва та їх дисциплін, за якими в формі художнього діалогу між різними країнами і континентами під час Дельфійських ігор проводяться конкурси, презентації, виставки і фестивальні програми[57]. При цьому МДР у своїх документах з самого початку наголошував, що культури, не вступаючи в конкуренцію, представляють свої мистецтва, щоб вчитися один в одного, завдяки зустрічам, спілкуванню і взаємної поваги[9][29].

Крім Ігор для дорослих учасників введені окремі Ігри для молоді. За узгодженням з Міжнародною Дельфійською Радою можна проводити різні відбіркові молодіжні ігри (регіональні, національні і навіть континентальні) для формування делегацій на чергові всесвітні молодіжні Дельфійські ігри [58].

За прикладом Олімпійських ігор відразу був запропонований чотирирічний ритм проведення Дельфійських ігор — як дорослих, так і молодіжних.

До нововведень МДР належить визначення шести дельфійських категорій мистецтва. Якщо в античних іграх при храмі Аполлона в Дельфах брали участь головним чином кифареди, співаки, флейтисти, атлети і вершники, то за задумом МДР до програми сучасних Дельфійських Ігор можуть бути включені різноманітні дисципліни з шести категорій[9][10][59], серед яких дві нові групи мистецтв: соціальні (культура міжособистісного спілкування, використання засобів масової інформації, розвиток освіти та організація дозвілля) та екологічні (захист довкілля, облаштування ландшафту тощо)[21][29]. Організатори чергових міжнародних Дельфійських ігор за погодженням з МДР мають право вибирати художні номінації для конкурсів, презентацій і виставок, спільно визначаючи наскрізну тематику Ігор і їх новий девіз.

Створена в 2004 році Комісія МДР з мистецтва продовжує уточнювати дельфійські категорії і дисципліни, а також критерії оцінок мистецьких конкурсів, правила для учасників і види Дельфійських нагород. Всі активні учасники Ігор отримують Дельфійські сертифікати. За значні досягнення можуть присуджуватися спеціальні нагороди:

  • Дельфійська медаль
  • Дельфійська лира
  • Дельфійська лаврова гілка

Дельфійські події ред.

Міжнародні зустрічі та концертні виступи, що організуються МДР в інтервалах між черговими Дельфійським іграми сприяють подальшому уточненню та поширенню Дельфійської ідеї в сучасному світі.

За підсумками проведення Міжнародною Дельфійською Радою (МДР) під патронатом ЮНЕСКО [60] Свята Дельфійських ігор на Міжнародній туристській біржі ITB в Берліні в 2010 році [61][62][63], вирішено організувати в 2011 році на ITB Berlin поряд з Дельфійським концертом, конкурс короткометражних фільмів «Delphic Art Movie Award 2011» [64][65][66][67].

Свято Дельфійських ігор на Міжнародній туристської біржі в Берліні-2010
 
Музична етногрупа «Beles». Традиційні мелодії (Казахстан)
 
Ансамбль «Rhine Power Pipe Band» (Німеччина). Шотландська музика
 
Група «Sound of Korea». Народні пісні і танці (Південна Корея)

Міжнародна Дельфійська Рада і НДР Росії ред.

Росія з самого початку відігравала активну роль в становленні Міжнародного дельфійського руху [68]. У 1995 році в Санкт-Петербурзі була заснована і зареєстрована попередниця Національної Дельфійської Ради Росії — Міжрегіональна Громадська Організація «Дельфійський рух в Росії» [69]. Саме в Санкт-Петербурзі пройшов в 1996 році перший Міжнародний Дельфійський Конгрес під патронатом Ради Європи [9][14][70], де була прийнята Дельфійська Хартія, згідно з якою Дельфійські Ігри нового часу повинні проводитися один раз на чотири роки [71].

Національна Дельфійська Рада Росії (НДР Росії) розпочала свою діяльність у грудні 1998 року, коли відбулася установча конференція в Курську, в роботі якої взяв участь генеральний секретар Міжнародної Дельфійської Ради — Кристіан Кірш. 19 березня 1999 Національна Дельфійська Рада Росії була зареєстрована в Міністерстві юстиції Російської Федерації і незабаром, згідно зі статутом МДР, офіційно прийнята до складу Міжнародної Дельфійської Ради [72].

26 червня 2000 року керівник НДР Росії В. М. Понявін звернувся до Генерального секретаря МДР Кристіана Кірша з проханням ухвалити рішення про проведення Перших Всесвітніх Дельфійських Ігор у Москві в період з 1 по 10 грудня 2000 [73].

На других Дельфійських Іграх у Кучінгу / Малайзія в 2005 році Росія не тільки відсутня серед країн-учасниць, але і в новинах БіБіСі можна було прочитати про спроби якоїсь «російської групи» вплинути на уряд Малайзії з метою заборонити проведення цих Ігор[74].

Незважаючи на відокремлення НДР Росії від Міжнародної Дельфійської Ради (МДР), російські делегації продовжують брати участь у міжнародних Дельфійських іграх сучасності[19][42][75][76][77][78].

Примітки ред.

  1. Святилища Аполлона: Дельфы и Делос [Архівовано 28 вересня 2010 у Wayback Machine.] на сайте Греческого культурного центра
  2. Delphi Festivals, Greece [Архівовано 24 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  3. а б (рос.) Е. Бовкун. Господин Кирш ждет ответа. //«Известия», Москва, № 25 (22563), 24 января 1989.
  4. Panorama. Delphische Spiele als Reflexion ihrer Zeit. «Athener Zeitung», Nr. 55, 16. Dezember 1994. (нім.)
  5. Günter Görtz. Belebung der Antike? «Neues Deutschland», 27. Februar 1996. (нім.)
  6. К. И. Якубович. Небывало! Невиданно! Здорово! * IDC * International * Delphic * Committee * проект века. //«Российская Музыкальная Газета» ежемесячное издание Союза композиторов РСФСР, № 9, 1988.
  7. Письмо Генерального директора ЮНЕСКО Федерико Майора Сарагосы. 26 мая 1988 года [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)(нім.)(англ.)
  8. А.Николаев. Афины. За ответом — в Москву. //«Известия», Москва, № 10 (22913), 9 января 1990. Цитата:

    Вибрати саме Грецію центром своєї діяльності на найближчі роки пан Кірш вирішив не випадково. Ідея нового міжнародного форуму музичної культури викристалізувалося у проект відтворення Дельфійських ігор — своєрідного аналога олімпійських змагань.

    Оригінальний текст (рос.)
    Выбрать именно Грецию центром своей деятельности на ближайшие годы господин Кирш решил не случайно. Идея нового международного форума музыкальной культуры выкристаллизовалась в проект воссоздания Дельфийских игр — своеобразного аналога олимпийских состязаний.
  9. а б в г д е Татьяна Лиханова. Оживить Оракула, чтобы получить важнейшие ответы. //«Северная столица», Санкт-Петербург № 11 (73), 22—28 марта 1996. Цитати:

    Початок всесвітньому Дельфійському руху нашої епохи було покладено виникненням в Женеві Міжнародного товариства «Musica Magna». Саме цим товариством, очоленим Йоганном Кристіаном Бергардом Кіршем (ФРН) було запропоновано унікальний проект «нового форума нової доби». <...> Європейська рада запропонувала грант свого патронажу Першому Дельфійському конгресу, проведеному в Санкт-Петербурзі, та підтвердив свою готовність підтримувати Дельфійський рух в цілому.

    Оригінальний текст (рос.)
    Начало всемирному Дельфийскому движению нашей эпохи было положено возникновением в Женеве Международного общества «Musica Magna». Именно этим обществом, возглавляемым Иоганном Кристианом Берхардом Киршем (ФРГ), и был предложен уникальный проект «нового форума нового времени». <...> Европейский Совет предложил грант своего патронажа Первому Дельфийскому конгрессу, проводимому в Санкт-Петербурге, и подтвердил свою готовность поддерживать Дельфийское движение в целом.
  10. а б в Ralf Schuler. Pythia von Pankow. J.C.B.Kirsch will die Delphische Spiele. «Die Welt», Nr.156, 6./7. Juli 1996. (нім.)
  11. Hans-Georg Torkel. Idee und Geschichte der Delphischen Bewegung [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.] «Innovations Forum», page 23, 2-2003. (нім.) (Ганс-Георг Торкель. Ідея та історія Дельфійського руху. «Innovations Forum», 2/03, Стр.23)
  12. Владимир Кузнецов. Возрождение Дельфийских игр. //«Санкт-Петербургские Ведомости», Санкт-Петербург, № 148 (1076), 08 августа 1995 г.
  13. Юлия Дмитриева. Дельфийский транзит Греция — Петербург. //«Невское время», Санкт-Петербург, № 144, 08 августа 1995 г.
  14. а б С. Ленский. Брянск готовится стать пупом земли. //«Брянский рабочий» (Брянск), 11 сентября 2002 года.
  15. Фрагменти привітань. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 8 лютого 2011.
  16. Nigerian women heads Cultural Olimpics movement. «Daily Times», № 20, page 29, January 6, 1995. (англ.)

    …(пані) Ебун Акінола-Оякбола, президент «Musica Magna International» по Африці на південь від Сахари.

    Оригінальний текст (англ.)
    …(Mrs) Ebun Akinola Oyagbola who is the president of Musica Magna International for Africa South of the Sahara.
  17. Ekkehard Maaß. Die Delphische Bewegung."Berliner Zeitung", Nr.125, 2. Juni 1997. (нім.)

    Ігри фінансуються приватними та громадськими спонсорськими вкладами, доходами від прав на трансляцію, контрактами мерчендайзинга та фондами.

    Оригінальний текст (нім.)
    Finaziert werden sollen die Spiele durch private und öffentliche Spenden, durch Erträge aus Übertragungsrechten, Merchandise-Verträgen und durch Stiftungen.
  18. Cornelia Krüger. Traum von einer Olympiade der Kunst. «Mitteldeutsche Zeitung», Nr.186, 11. August 1995. (нім.)
  19. а б Марина Чернявская. Дельфийские игры современности [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // «Педагогика искусства» [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]: электронный научный журнал — Москва, № 2 2008
  20. Співзасновники Міжнародної Дельфійської Ради. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 8.2.2011.
  21. а б Пресс-центр Думы сообщает[недоступне посилання з липня 2019] — на сайті Московської міської Думи, архів 2003
  22. Нагорода Почесним дипломом. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 8.2.2011.
  23. Нагорода Вірчою грамотою. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 8.2.2011.
  24. «Neuss-Grevenbroicher Zeitung», Nr.201, 30. August 2003.(нім.)

    «Надати суспільству нові імпульси». Присудження Інноваційної премії на Музейному острові Гомбройх. Переможці премії за інновації: Річард Брюер, професор Фріц Попп, Кристіан Кірш і Ганс Георг Торкель.

    Оригінальний текст (нім.)
    «Neue Impulse an die Gesellschaft geben». Verleihung des Innovationspreises 2003 auf der Museumsinsel Hombroich. Die Träger des Innovationspreises: Richard Breuer, Professor Fritz Popp, Christian Kirsch und Moderator Hans Georg Torkel.
  25. Executive Board (Amphictyony) [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  26. Правління (Амфіктіонія) сьогодні. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 8.2.2011.
  27. а б IDC Executive Board / Spiritual unification of Delphi and Jeju [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  28. Алексей Сердитов. Дельфийцы поют, играют, Аполлона вспоминают. //«Смена», Санкт-Петербург № 81 (21164-21168), 08 августа 1995
  29. а б в г Наталия Сидорова. Дельфийский дым на берегах Невы. //«Невское Время», Санкт-Петербург, № 52 (1209), 20 марта 1996 года
  30. Статут МДР [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  31. Підтвердження вступу НДР Росії в МДР. 24 березня 1999 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 8.2.2011.
  32. Офіційні листи НДР Росії. 1 листопада 1999 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2016. Процитовано 8.2.2011.
  33. Артемий Понявин. Вместе лучше… //«Трибуна», № 192, 12 октября 2000 года]
  34. Игорь Побережский. Идея. Москва Дельфийская. //«Новая Берлинская Газета», Берлин, № 15, 13 — 19 декабря 1996 года
  35. Логотип Дельфійської Ради Німеччини. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 8.2.2011.
  36. Chronology of the Delphic Games of the Modern Era [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)(нім.)
  37. Сайт Дельфійської Ради Німеччини[недоступне посилання з квітня 2019](нім.)
  38. Сайт Дельфійської Ради США [Архівовано 2017-09-21 у Wayback Machine.](англ.)
  39. Сайт Дельфійської Ради ПАР [Архівовано 2021-02-27 у Wayback Machine.](англ.)
  40. III Delphic Games 2009 in Jeju Documentors [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.] «Electromedia», Sep 13,'09 (англ.)
  41. Pressespiegel 2009[недоступне посилання з липня 2019] (нім.)
  42. а б Марина Чернявская. Дельфийские игры — вчера, сегодня, завтра [Архівовано 4 вересня 2011 у Wayback Machine.] // «Педагогика искусства» [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]: электронный научный журнал — Москва, № 4 2009
  43. Привітання Олени Образцової на адресу Дельфійських Ігор 2009 [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  44. (рос.)(англ.)
  45. Привітання Вадима Тюльпанова на адресу Дельфійських Ігор 2009 [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  46. UNESCO letter 1997 [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  47. Council of Europe letter 1997 [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  48. Parlament of Georgia letter 1997 [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  49. Council of Europe letter 2000 [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  50. Council of Europe letter 2003 [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  51. UNESCO letter 2005(англ.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 липня 2011. Процитовано 8.2.2011.
  52. President Republic of Philippines 2007 [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  53. Дельфійський ритуал /Треті Дельфійські ігри, Чеджу-2009. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 8.2.2011.
  54. Lee Kyung-min. Top Artists to Gather at 3rd Jeju Delphic Games [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.] September 7th, 2009 (англ.)
  55. Татьяна Лиханова. Петербург — Дельфы Севера. Генеральный секретарь Международного Дельфийского комитета Кристиан Кирш отвечает на наши вопросы. //«Северная столица», Санкт-Петербург, № 11 (73), 22—28 марта 1996 года
  56. Художнє виховання і Дельфійські Ігри [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  57. International Delphic Council // kultur datenbank [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
  58. Молодіжні Дельфійські Ігри охоплюють весь мир. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 8.2.2011.
  59. Категорії мистецтв і їх дисципліни. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8.2.2011.
  60. Document UNESCO-2010, Intergovernmental Organizations (IGO), page 19 — International Delphic Council [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  61. Свято Дельфійських Ігор на ITB в Берліні, 14 березня 2010 [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)(англ.)
  62. Pressemitteilungen, ITB Берлін 2010[недоступне посилання з липня 2019] (нім.)
  63. Oliver Heilwagen. Delphi goes Dancefloor [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.] 22.03.2010 (нім.)
  64. Delphic Art Movie Award 2011 [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
  65. Підтримувані проекти. Unterstützte Projekte ITB Berlin - 2011 [Архівовано 10 січня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
  66. ΣΧΕΤΙΚΑ ΝΕΑ [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  67. Hosted by the International Delphic Council [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  68. Л.Вартазарова. Дельфийское движение — ставка на молодежь [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.] Greek.ru 21.05.2003
  69. Виктор Николаев. Российская штаб-квартира Дельфийских игр разместится в Петербурге [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] «Санкт-Петербургское ЭХО», № 30(143), 09 августа 1995
  70. Дельфийский конгресс в Санкт-Петербурге.// «Час Пик», Санкт-Петербург, № 26 (531), 09 февраля 1996 года
  71. Юлия Дмитриева. Дельфийский транзит Греция — Петербург. //«Невское время», Санкт-Петербург, № 144, 08 августа 1995 г.

    Місце проведення ігор кожні 4 роки буде мінятися…

    Оригінальний текст (рос.)
    Место проведения игр каждые 4 года будет меняться…
  72. Василий Лановой вызывает на старт. //«Россия» (Москва), 22 августа 2002 года

    І ось наступна знаменна дата — 19 березня 1999 року: Національна Дельфійська рада Росії зареєстрована в Мін'юсті Росії як загальноросійська громадська організація. Через місяць Національна Дельфійська рада Росії офіційно визнана Міжнародною Дельфійською радою

    Оригінальний текст (рос.)
    И вот следующая знаменательная дата — 19 марта 1999 года: Национальный Дельфийский совет России зарегистрирован в Минюсте России как общероссийская общественная организация. Спустя месяц Национальный Дельфийский совет России официально признан Международным Дельфийским советом
  73. Официальное обращение НДС России. 26 июня 2000 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2016. Процитовано 8 лютого 2011.
  74. Jonathan Kent. Malaysia boycotts arts festival [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] «BBC News», 2 September 2005. (англ.)

    Посадові особи говорять, що їх уряд поступився тиску з боку російської групи, яка стверджує, що має право проводити ігри після того, як вона відкололася від керівного органу Дельфійського Руху.

    Це далеко від миру і порозуміння, які повинні домінувати під час тижневого заходу.

    Оригінальний текст (англ.)
    Officials say their government caved in to pressure from a Russian group which claims to have the right to stage the games after it broke away from the Delphic Movement's governing body. It's a far cry from the peace and understanding which are supposed to be prevalent during the week-long event.
  75. Дельфійський календар 2009. Delphic Greetings from Baguio City to Jeju [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.]
  76. Валентина Анопова // Арт Город
  77. Дельфійський календар 2010. Delphic Games in Jeju. Impressions in drawings [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.]
  78. О.Федулова. Дельфийские игры 2009 [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.] // «Личность и Культура», № 3— 2010

Посилання ред.