Людвік Цвіклінський
Людвік Цвіклінський (пол. Ludwik Ćwikliński; 17 серпня 1853, Гнезно — 3 жовтня 1942, Краків) — польський класичний філолог та античник, професор і ректор Львівського університету (1893—1894), редактор журналу «Eos» (1894—1901), міністр освіти у Відні (1917—1919).
| Людвік Цвіклінський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
17 липня 1853[1][2] Гнєзно, Республіка Польща |
| Помер |
3 жовтня 1942[1] (89 років) Краків, Третій Рейх |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Діяльність | мовознавець, педагог, письменник, політик, філолог, класичний філолог |
| Знання мов | польська і німецька |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
| Членство | Польське наукове товариство у Львові і Polskie Towarzystwo Filologiczned |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
Навчання та діяльність ред.
Навчався у Вроцлавському та Берлінському університетах. Довгий час працював у Львівському університеті. Читав лекції з класичної філології у Вільнюському університеті (1920), був почесним професором університету Познані та Ягеллонського університету в Кракові. Займався історіографією, грецькою поезією, польсько-латинською літературою, цікавився археологічними відкриттями.
Професор Л. Цвіклінський був ректором Львівського університету, а згодом міністром освіти Австро-Угорщини.
1888 року заснував львівське Літературне товариство імені Адама Міцкевича. 1897 року товариство створило спеціальний комітет для організації святкування столітнього річниці народження поета (1898). Комітет мав дев'ять секцій: шкільну, жіночу, мистецьку, урочисту, робочу, молодіжну, фінансову, пожертвувань, преси. Згодом комісію і комітет очолив Людвік Цвіклінський (1898—1899).
Франко добре знав Цвіклінського, оскільки відвідував його заняття, та і загалом їхні стосунки були досить теплими[3].
Людвіка Цвіклінського донині називають серед провідних львівських мовників-латиністів його доби[4].
Археологічний музей ред.
Професор Цвіклінський у 1880 році започаткував у стінах Львівського університету короля Яна Казимира Археологічний кабінет, у якому частково власними стараннями, а частково з допомогою меценатів помістив колекцію старожитностей, суттєвою частиною якої були матеріали розкопок історика Ізидора Шараневича. Експозиція служила ресурсом для навчання студентів і містила як оригінальні знахідки, так і копії, малюнки, відбитки предметів стародавніх часів та античності[5]. У 1898 році на клопотання проф. Цвіклінського збірка кабінету класичної археології отримала інше, окреме приміщення, яке раніше займав фізичний факультет. У 1899 році проф. Цвіклінський провів інвентаризацію колекції, щоб вона краще служила і студентам класичної філології, і історикам[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в http://en.isabart.org/person/125857
- ↑ https://boku.ac.at/universitaetsleitung/rektorat/stabsstellen/oeffentlichkeitsarbeit/themen/ehrentraegerinnen/ehrendoktorinnen/cwiklinski
- ↑ Гуменний В. Навіщо львів’янам Арістотель і Афіни, або історія однієї замітки І. Франка//Фотографії старого Львова, 26. 09. 2016. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Ревак Н. Г., Сулим В. Т. Латинська мова (для неспеціальних факультетів): Підручник ; видання третє. — Вінниця: Нова Книга, 2011. — 440 с.
- ↑ Археологічний музей/Про нас. (Сайт музею). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
- ↑ Погоральський Я. Археологічний музей Львівського університету - 40 років з часу відновлення діяльності.//АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. — 2007. Вип. 10. — С. 321–325.
Посилання ред.
- Цвіклінський Людвік // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 536. — ISBN 978-966-439-921-7.
- http://photo-lviv.in.ua/yan-parandovskyj-lvivyanyn-yakyj-stav-alhimikom-slova/ [Архівовано 23 березня 2019 у Wayback Machine.]
- http://litmisto.org.ua/?p=9617 [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]