Людвіг Гайльман

Людвіг Гайльман (нім. Ludwig Heilmann; нар. 9 серпня 1903, Вюрцбург — пом. 26 жовтня 1959, Кемптен, Баварія) — німецький воєначальник, генерал-майор повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої світової війни 1939–1945. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Людвіг Гайльман
Ludwig Heilmann
Народження	9 серпня 1903(1903-08-09) Вюрцбург, Баварія
Смерть	26 жовтня 1959(1959-10-26) (56 років) Кемптен, Баварія
Країна	Веймарська республіка  Третій Рейх  Німеччина
Приналежність	Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська  Люфтваффе
Рід військ	піхота, повітряно-десантні війська
Роки служби	1921–1945
Звання	Генерал-майор Люфтваффе
Формування	7-ма повітряна дивізія
Командування	3-й парашутний полк, 5-та парашутна дивізія
Війни / битви	Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Середземноморський театр Операція «Меркурій» Східний фронт Облога Ленінграду Середземномор'я Італійська кампанія Сицилійська операція Висадка союзників в Італії Бій за Ортону Битва при Монте-Кассіно Західний фронт Арденнська операція Рурська операція
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в чорному Нарукавна стрічка «Крит» Нагрудний знак парашутиста люфтваффе Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Людвіг Гайльман у Вікісховищі

Біографія

3 лютого 1921 року поступив за контрактом в 21-й піхотний полк. Служив солдатом, радіооператором і унтер-офіцером з озброєння. З 1 липня 1929 року — командир взводу. З 1 липня 1934 року — командир взводу 20-го піхотного полку. З 1 жовтня 1934 року — командир роти піхотного полку «Нюрнберг», З 15 жовтня 1936 року — 63-го, з 3 серпня 1936 року — 91-го піхотного полку. З 27 серпня 1939 року служив у штабі 91-го піхотного полку. З 3 травня 1940 року — командир роти 423-го піхотного полку.

Учасник Польської і Французької кампаній. З червні-липні 1940 року навчався на 12-х парашутних курсах при парашутній школі у Віттштоку. З 14 липня 1940 року — в.о. командира 3-го батальйону 423-го піхотного полку. 1 серпня 1940 року переведений в люфтваффе і призначений командиром 3-го батальйону 3-го парашутного полку. Відзначився під час висадки на Крит. З 15 листопада 1942 року — в.о. командира 3-го парашутного полку 1-ї парашутної дивізії (затверджений на посаді 5 червня 1943 року). З 17 листопада 1944 року — в.о. командир 5-ї парашутної дивізії (затверджений на посаді 22 грудня 1944 року). 5 березня 1945 року взятий в полон англо-американськими військами в Рурському котлі. В серпні 1947 року звільнений.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) (2 жовтня 1936) — отримав 2 медалі одночасно.
• Залізний хрест
  • 2-го класу (2 жовтня 1939)
  • 1-го класу (14 червня 1941)
• Знак парашутиста Німеччини (1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (4 червня 1941)
  • дубове листя (№412; 2 березня 1944)
  • мечі (67; 15 травня 1944)
• Нарукавна стрічка «Крит»
• Німецький хрест в золоті (26 лютого 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
• Відзначений у Вермахтберіхт (16 березня 1944)

Військова кар'єра

• 3 лютого 1921 — солдат
• 1 листопада 1924 — обершутце
• 1 грудня 1924 — єфрейтор
• 1 травня 1925 — унтер-офіцер
• 1 липня 1929 — унтер-фельдфебель
• 1 жовтня 1927 — фельдфебель
• 1 липня 1934 — лейтенант
• 1 липня 1934 — обер-лейтенант
• 1 грудня 1935 — гауптман
• 1 серпня 1940 — майор
• 1 квітня 1942 — оберст-лейтенант
• 1 грудня 1943 — оберст
• 22 грудня 1944 — генерал-майор

Див. також

• Десант на форт Ебен-Емаель
• Карл-Гайнц Беккер
• Вальтер Геріке
• Генріх Треттнер
• Ганс Крох
• Вольфганг Ердманн

Література

• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Kurowski, Franz. Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Schiffer Military. ISBN 0-88740-749-8.
• Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz; Wegmann, Günter (1986). Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939–1945 Teil II: Fallschirmjäger. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-1461-8.
• Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.

Посилання

• Heilmann, Ludwig. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 24 січня 2014. (нім.)
• 67. Schwerterträger Ludwig Heilmann. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 24 січня 2014. (нім.)
• Generalmajor Ludwig Heilmann. на geocities.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 24 січня 2014. (англ.)
• Ludwig Heilmann. на desertwar.net. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 24 січня 2014. (англ.)
• Heilmann, Ludwig [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-майора Гайльмана (англ.)
• Generalmajor Ludwig Heilmann (Luftwaffe) [Архівовано 22 серпня 2013 у Wayback Machine.]