Відкрити головне меню

Густав Вільке (нім. Gustav Wilke; нар. 6 березня 1898, Дойч-Ейлау, Західна Пруссія — пом. 14 березня 1977, Оберстдорф, Баварія) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант (1944) повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої світової війни. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).

Густав Вільке
Gustav Wilke
Народження 6 березня 1898(1898-03-06)
Німецька імперія Дойч-Ейлау, Західна Пруссія
Смерть 14 березня 1977(1977-03-14) (79 років)
Німеччина Оберстдорф, Баварія
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ піхота, повітряно-десантні війська
Роки служби 19161920
19251945
Звання Luftwaffe epaulette Generalleutnant.svg Генерал-лейтенант Люфтваффе
Командування Luftlandegeschwader 1
1-ша авіапольова дивізія
2-га парашутна дивізія
5-та парашутна дивізія
9-та парашутна дивізія
10-та парашутна дивізія
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

БіографіяРедагувати

Густав Вільке народився 6 березня 1898 року в місті Дойч-Ейлау в прусській провінції Західна Пруссія.

27 грудня добровільно поступив на військову службу фанен-юнкером до 4-го гренадерського полку Прусської армії, бився на Східному та Західному фронтах. Завершив війну у званні лейтенанта. 21 січня 1920 звільнився з лав збройних сил Німеччини, однак 1 лютого 1925 року відновився на службі та був призначений до 2-го піхотного полку армії Веймарської республіки. Перебував на різних командних та штабних посадах у піхотних частинах рейхсверу.

З приходом нацистів до влади залишився в армії. З жовтня 1935 року перевівся до Люфтваффе, де служив на різних посадах. З 1 жовтня 1938 року командир роти в 23-му навчальному авіаційному полку. 1 квітня 1939 став командиром батальйону в цьому полку.

у листопаді 1939 року Г. Вільке призначили командиром авіапланерної групи Гагенов/Ліппштадт (нім. Luftlandegeschwader Hagenow/Lippstadt), яка готувалась до висадки повітряного десанту в Голландії. 24 травня 1940 року за проявлену мужність та сміливість у боях під час проведення операції нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

25 вересня 1940 року став командиром 1-ї десантно-транспортної авіаційної ескадри (LLG 1).

З вересня 1941 року призначений спеціальним представником Люфтваффе на виробництво компанії Messerschmitt, де брав участь у будівництві та розробці великомасштабних вантажних планерів.

1 березня 1942 року Г. Вільке присвоєне звання оберста. 1 травня він став командиром авіапольового полку, який пізніше переформували на 1-шу авіапольову дивізію Вермахту.

30 вересня 1942 року очолив цю дивізію, яка у складі 10-го армійського корпусу генерала К. Гансена утримувала позиції поблизу озера Ільмень.

20 квітня 1943 року підвищений у генерал-майори. З грудня 1943 року командував 2-ю, а потім 5-ю, 9-ю та в останні дні війни — 10-ю парашутними дивізіями Люфтваффе.

5 травня 1945 року захоплений у полон, де перебував до липня 1947 року.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
  • Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
командир ескадри LLG 1
22 липня 1940 — серпень 1941
Наступник:
генерал-майор
Рюдігер фон Гайкінг
Попередник:
сформована
 
командир 1-ї авіапольової дивізії

30 вересня 1942 — 16 січня 1943
Наступник:
генерал-майор
Вернер Цех
Попередник:
генерал-майор
Вернер Цех
 
командир 1-ї авіапольової дивізії

14 квітня — 14 червня 1943
23 липня — 31 жовтня 1943
Наступник:
генерал-майор
Рудольф Петраушке
Попередник:
генерал-майор
Вальтер Барентін
 
командир 2-ї парашутної дивізії

14 листопада 1943 — 17 березня 1944
Наступник:
генерал-майор
Ганс Крох
Попередник:
сформована
 
командир 5-ї парашутної дивізії

1 квітня — 15 жовтня 1944
Наступник:
генерал-майор
Людвіг Гайльман
Попередник:
сформована
 
командир 9-ї парашутної дивізії

24 вересня 1944 — 2 березня 1945
Наступник:
генерал парашутних військ
Бруно Брауер
Попередник:
сформована
 
командир 10-ї парашутної дивізії

10 березня — квітень 1945
Наступник:
оберст
Карл-Гайнц фон Гофманн