Відкрити головне меню

Еріх Пітчонка (нім. Erich Pietzonka; нар. 4 жовтня 1906, Оппельн — пом. 18 грудня 1989, Бад-Зассендорф) — німецький офіцер, оберст повітряно-десантних військ Вермахту. За часів Другої світової війни командував парашутно-десантним полком Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1944).

Еріх Пітчонка
Erich Pietzonka
Bundesarchiv Bild 146-1983-150-11A, Erich Pietzonka.jpg
Народження 4 жовтня 1906(1906-10-04)
Німецька імперія Оппельн, Верхня Сілезія
Смерть 18 грудня 1989(1989-12-18) (83 роки)
Німеччина Бад-Зассендорф, Північний Рейн-Вестфалія
Громадянство Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ Fallschirmschützenabzeichen der Luftwaffe.jpg повітряно-десантні війська
Роки служби 19241945
Звання Wehrmach Lw Oberst 1945h.svg оберст
Формування 7-ма повітряна дивізія
1-ша парашутна дивізія
2-га парашутна дивізія
Командування 9-та парашутна рота 1-го парашутного полку
2-й батальйон 2-го парашутного полку
7-й парашутно-десантний полк 2-ї парашутної дивізії
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Кавалер Бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Значок парашутиста Люфтваффе Комбінований знак пілот-спостерігач Нарукавна стрічка «Крит»
Еріх Пітчонка у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Еріх Пітчонка поступив на військову службу 1 листопада 1924 року до 7-го піхотного полку, який з 1935 року був включений до складу військ Люфтваффе. 1 квітня 1935 року отримав звання лейтенант. З 15 квітня 1937 року проходив службу в штабі 355-ї винищувальної ескадри. 12 лютого 1938 року у званні гауптмана очолив 1-шу роту вартової служби батальйону охорони в Берліні. 1 вересня 1938 року добровольцем поступив до 1-го парашутного полку, й згодом став командиром 9-ї роти полку.

У липні 1939 року Е. Пітчонка призначений командиром 2-го парашутного батальйону 2-го парашутного полку, на чолі якого 10 травня 1940 року десантувався в Голландії під час вторгнення німецького вермахту до Нижніх країн. У квітні 1941 року під час Грецької кампанії вів свій підрозділ у битву за Коринф. 26 березня 1941 року підвищений у майори. Брав участь у десантуванні та боях на грецькому Криті.

З осені 1941 року бився на Східному фронті, на річці Міус, у березні 1942 року під Волховом. На початку 1943 року разом зі своїм батальйоном переведений до новоствореної 2-ї парашутної дивізії.

17 грудня 1943 року став командиром 7-го парашутного полку дивізії. 1 квітня 1944 року підвищений в оберст-лейтенанти Люфтваффе.

З травня 1944 року передислокований з полком до Нормандії, де з початком висадки союзних військ бився у битві за Бретань. З серпня керував своїм полком під час облоги союзниками Бреста. 5 вересня та 16 вересня 1944 року нагороджений Лицарським хрестом та дубовим листям до Лицарського хреста відповідно за вміле керівництво військами, мужність і стійкість, виявлені при обороні Бреста. 19 вересня капітулював американським військам та був відправлений до табору військовополонених, звідкіля був звільнений 6 травня 1946 року.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9.(англ.)
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L–Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.(нім.)