Конечна
Конечна (пол. Konieczna) — лемківське село у Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 57 осіб (2011[1]).
Розташування ред.
Село знаходиться на відстані 16 кілометрів на південний схід від Устя Горлицького, 25 км на південний схід від Горлиців та 121 км на південний схід від Кракова. Конечна розташована у верхів'ї річки Ждиня. Село є кінцевим пунктом воєводської дороги № 997 (починається в Тарнові) — за прикордонним переходом Конечна-Бехерів простягається дорога на Бардіїв.
Історія ред.
Село закріпачене в 1581 році. Згадується в податковому реєстрі 1581 року як село Петра Гладиша в Бецькому повіті, належало до парохії Боднарка, були 3 волоські подвір'я і господарство солтиса.
Книга народжених церкви у селі зачинається з 24.02.1732 p., з підписом пароха Ждині о. Івана Василькевича про хрещення Іоана сина Іоана Романича, пароха з Реґетова. Найстарша згадка про школу в Конечні походить з 1769 р. і міститься в протоколі, яким тодішній біцький декан о. Щавинський передав о. Іоанови Обушкевичеви приходські темпоралії в Конечні.
Після парохіяльної інвентаризації 1778 р. австрійський уряд вилучив дорогі срібні предмети, видавши натомість нічого не варті облігації.
В 1800 р. до парохії Ждиня приєднано церкву в Конечні. До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парохії Ждиня Горлицького деканату, метричні книги велися від 1732 р.[2]
До виселення українців у селі було переважно лемківське населення: з 390 жителів — 370 українців, 20 поляків (прикордонна охорона)[3].
У 1947 році в рамках операції «Вісла» українців-лемків депортовано на понімецькі землі, натомість завезено поляків[4].
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 31 | 5 | 20 | 6 |
Жінки | 26 | 7 | 11 | 8 |
Разом | 57 | 12 | 31 | 14 |
Пам'ятки ред.
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- В селі є дерев'яна колишня греко-католицька церква святого Василія Великого 1905 р., з 1947 р. були спорадичні римо-католицькі служіння, в 1957—1961 рр. відбувалися греко-католицькі відправи — до арешту священика, з 1961 р. передана православній церкві.
- Поряд є прицерковний цвинтар.
- Військове кладовище № 46 часів Першої світової війни на прицерковному цвинтарі.
Крім того неподалік села є військове кладовище № 47 часів Першої світової війни.
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 19-20 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24, 116.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 23 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Konieczna 1 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 332. (пол.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конечна
- Cmentarz nr 46 — Konieczna-Beskidek, Cmentarz nr 47 — Konieczna [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Cmentarz nr 47 Konieczna [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |