Загвіздя

село в Івано-Франківській області, Україна

Загві́здя — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Центр Загвіздянської сільської громади. Лежить на лівому березі річки Бистриці-Солотвинської, за 3 км від залізничної станції Івано-Франківськ.

село Загвіздя
Герб
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Загвіздянська сільська громада
Основні дані
Засноване 1394
Населення 3978
Площа 18,01 км²
Густота населення 204,55 осіб/км²
Поштовий індекс 77450
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д. / 48.92250; 24.65472Координати: 48°55′21″ пн. ш. 24°39′17″ сх. д. / 48.92250° пн. ш. 24.65472° сх. д. / 48.92250; 24.65472
Водойми Бистриця Солотвинська, Черешенків
Місцева влада
Адреса ради 77450 Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Загвіздя вул.Липова
Карта
Загвіздя. Карта розташування: Україна
Загвіздя
Загвіздя
Загвіздя. Карта розташування: Івано-Франківська область
Загвіздя
Загвіздя
Мапа
Мапа

CMNS: Загвіздя у Вікісховищі

Клімат ред.

Клімат району помірно континентальний. Середні температури липня +18 С, січня — мінус 5 С. Середня річна кількість опадів 600—800 мм. Сніговий покрив нестійкий (40 — 78 днів).

Географія ред.

Північно-східною околицею села тече потік Черешенків.

Історія ред.

Село засноване до 1394 року[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[2].

Під час визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького 50 жителів села приєдналися до повстанців загону С. Г. Височана.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків і Рибне.[3]

В 1949 році створено колгосп «Авангард», який 1968 року реорганізований у птахофабрику «Авангард».

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,35%
російська 0,49%

Пам'ятки археології ред.

  • Поселення Загвіздя І, підкарпатська к-ра шнурової кераміки; верхньодністровська група, ІІІ етап.
  • Поселення Загвіздя ІІ, багатошарове: мезоліт; голі-градська к-ра фракійського гальштату; к-ра карпатських курганів; Київська Русь.
  • Поселення Загвіздя ІІІ (трипільська к-ра).
  • Поселення Загвіздя IV (мезоліт).
  • Поселення Загвіздя V (голіградська культура фракійського гальштату).
  • Поселення Загвіздя VI (мезоліт)

Походження назви ред.

За народними переказами, кілька століть тому на території теперішнього села Загвіздя був лише хутір, з усіх боків оточений лісами. Можливо, що й первісною назвою цього хутора, як вказується у книзі «Топонімічні назви населених пунктів Покуття», була назва Загосдзе (1373 р.). До села вела заболочена дорога. Тоді про таку дорогу склали приказку: «Туди поїдеш, як загвоздишся — з багна не вилізеш». Назва села утворена від слів «гвіздь, гваздами[прояснити]», які дуже давно, як пояснює «Словник народних термінів» (1984 р.) означали «болото, бруднити».

Сьогодення ред.

У селі є церква, школа, спортивний майданчик, дитячий садочок,бібліотека, будинок культури, клуб, медпункт, аптека, ресторан, мотель, сауна та багато магазинів. 

Соціальна сфера ред.

  • Парафія УГКЦ, парох о. Іван (Шевчук)
  • ДНЗ ясла-садок «Сонечко».
  • Загвіздянський ліцей.
  • Будинок культури (бібліотека, кінозал, спортзал).
  • Адміністративний будинок (лікарська амбулаторія, кабінет стоматолога, аптека, перукарня, ательє, відділення зв'язку, ощадна каса).
  • Магазини: «Легенда», «Гостинець», «Святковий» та багато інших.
  • Ресторан-бар «Святковий», «Мангал», «Наталі».

Підприємства ред.

  • Птахофабрика ЗАТ «Авангард», що стала материнською компанією, на основі якої виник агрохолдинг «Авангард».
  • Кахельно-черепичний завод Івано-Франківського управління цегельних заводів.
  • СВП "Завод ПРОКЕРАМ ТОВ "Голд кераміка"— виробництво керамічної цегли.
  • Навчально-виробничий корпус ІФТУНГ № 6.

Архітектура ред.

  • Українська Греко-католицька Церква Св. Івана Хрестителя (1932)

Відомі люди ред.

Світлини ред.

Відео ред.

Примітки ред.

  1. 64. Владислав, польський король, дарує Данилові Задеревецькому села під Галичем i Зудечовом. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання ред.