Вікіпедія

Еміліо Сальгарі

італійський письменник

Еміліо Карло Джузеппе Марія Сальгарі (італ. Emilio Carlo Giuseppe Maria Salgàri; 21 серпня 1862, Верона, Австрійська імперія — 25 квітня 1911, Турин, Королівство Італія) — італійський письменник, автор історичних і пригодницьких романів.

Еміліо Сальгарі
італ. Emilio Carlo Giuseppe Maria Salgàri
Еміліо Сальгарі
Ім'я при народженні Еміліо Карло Джузеппе Марія Сальгарі
Псевдонім Guido Altieri[1], Guido Landucci[1], Enrico Bertolini, A. Permini, S. Romero, Ammiragliador[1] і Emilius[1]
Народився 21 серпня 1862(1862-08-21)
Верона
Помер 25 квітня 1911(1911-04-25) (48 років)
Турин
·колота рана
Поховання Monumental Cemetery of Veronad
Країна  Ломбардо-Венеційське королівство
 Королівство Італія
Діяльність письменник
Сфера роботи пригодницький роман[2]
Alma mater Q107986776?[1]
Мова творів італійська
Роки активності 1883[1] — 1911[1]
Жанр роман
Magnum opus серія «Сандокан»
CMNS: Еміліо Сальгарі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (вересень 2021)

Біографія ред.

У молодості Сальгарі зачитувався Майн Рідом, Купером і Емаром. Вже тоді він твердо вирішив, що буде письменником, і, звичайно, його вабили пригоди, про які він так багато читав. Сподіваючись стати в один прекрасний день капітаном якого-небудь корабля, Сальгарі поступив в морську школу у Вероні. Але незабаром йому довелося відмовитися від думки стати справжнім «морським вовком» — навчання в академії виявилася Сальгарі не по зубах.

Його дебют у літературі почався тоді, коли в 1883 році в міланському журналі La Valigia вийшов перший твір Сальгарі, він виявився успішним. Незабаром після цього починаючий письменник став редактором веронского тижневика «La Nuova Arena». Саме на його сторінках була опублікована розповідь «Папуаси», що приніс Сальгарі славу. Після цього щорічно публікувалося не менше п'яти творів письменника, які складали цілі пригодницькі серії. Книги письменника стали широко відомі в рідній Італії, його порівнювали в Жюлем Верном, Еженом Сю, Олександром Дюма. Сальгарі був настільки популярний, що з його творами були знайомі всі члени королівської сім'ї в Італії. У 1897 році в знак визнання заслуг Еміліо Сальгарі король Умберто навіть посвятив письменника в лицарі.

З ім'ям Сальгарі пов'язано багато легенд. Не останню роль в цьому зіграв він сам, не вживаючи ніяких зусиль, щоб покласти їм кінець, а, скоріше, навпаки. Так, у свій час ходили чутки, що в своїх книгах Сальгарі описує власні пригоди і подорожі на Цейлон, в Судан, Африку, Індію, в Небраску і на обидва полюси Землі.

Однак, незважаючи на те, що Сальгарі належать багато надуспішних творів, серед яких — «Чорний корсар», «Таємниці чорних джунглів», «Владика морів», «В нетрях Борнео», «Капітан Темпеста», «Смертельні вороги», «Королева Карибів» і багато інших, — письменник постійно відчував грошові труднощі. Він ніколи не був міцний у фінансових питаннях, і його видавці всіляко цим користувалися. В результаті доведений до відчаю непроглядними злиднями і сімейними негараздами Еміліо Сальгарі в квітні 1911 покінчив із собою, за прикладом японських самураїв бритвою розпоровши собі живіт і горло.

Основні роботи ред.

Серії ред.

Сандокан ред.

  1. Таємниці Чорних Джунглів[en] — 1895
  2. Тигри Момпрачена[en] (Перлина Лабуан) — 1900
  3. Пірати Малайзії[en] — 1896
  4. Два Тигра[en] — 1904
  5. Владика морів[en] — 1906
  6. Завоювання Трону — 1907
  7. Повернення Сандокан (У нетрях Борнео) — 1907
  8. Повернення в Момпрачем — 1908
  9. Брамін з Ассама — 1911
  10. Крах Імперії — 1911 (опублікована посмертно)
  11. Помста Янеса — 1913 (опублікована посмертно)

Чорний корсар ред.

  1. Чорний корсар[en] — 1889
  2. Королева Карибів[en] — 1901
  3. Іоланда, дочка Чорного Корсара[en] — 1905
  4. Син червоного корсара[en] — 1908
  5. Останні флібустьєри[en] — 1908

Корсари Бермуд ред.

  1. Корсари Бермуд — 1909
  2. Круїз «гримлячими» — 1910
  3. Незвичайні пригоди Кам'яної Голови — 1915 (опублікована посмертно)

Пригоди на Далекому Заході ред.

  1. На Далекому Заході[it] — 1908
  2. Мисливиця за скальпами — 1909
  3. Смертельні вороги — 1910

Дилогії ред.

Два моряки ред.

Перлові квіти ред.

  • Різанина на Філіппінах — 1897
  • Перлові квіти — 1901

Сини повітря ред.

Капітан Буря ред.

  • Капітан Буря — 1905
  • Лев Дамаска — 1910

Позасерійні романи та оповідання ред.

Пригоди в Індії та Азії ред.

  • Орегон — 1896
  • Капітан Джимни — 1897
  • Роза Донг-Жанг — 1897
  • Морський перли — 1903
  • Місто прокаженого короля — 1904
  • Перлина Червоної річки — 1904
  • Кривава перлина — 1905

Пригоди в Африці ред.

  • Трагедії рабства — 1896
  • Берег Слонової Кістки — 1898
  • Алмазні печери — 1899
  • Пригоди моряка в Африці — 1899
  • Золота гора — 1901
  • Білий жираф — 1902

Пригоди в пустелі і на Близькому Сході ред.

  • Цар гори — 1895
  • Пірати Сахари — 1903
  • Грабіжники рифів — 1911
  • У пошуках великої пустелі — 1911

Розповіді про загублені містах і великих скарби ред.

Пригоди в Росії ред.

  • Жахи Сибіру — 1900
  • Героїня Порт-Артура — 1904
  • Степовий орел — 1907

Пригоди на Старому Заході ред.

  • Король прерії — 1896
  • Син мисливця на ведмедів — 1899
  • Пригоди серед червоношкірих — 1900
  • Повелитель золотого поля — 1905

Пригоди в землях льоду і снігу ред.

  • В країні льоду — 1896
  • На Південний полюс на велосипеді — 1895
  • На Північному полюсі — 1898
  • Полярна зірка і його авантюрне подорож — 1901
  • Зірка Арауканія — 1906
  • Загадка полюса — 1909

Історичні пригоди ред.

  • Пантери Алжиру — 1903
  • Сини фараона (Трон Фараона) — 1905
  • Карфаген у вогні (Загибель Карфагена) — 1908

Розповіді про виживання ред.

  • Ловці китів — 1894
  • Італійський Робінсон — 1896
  • Через Атлантику на повітряній кулі — 1896
  • Шахтарі Аляски — 1900
  • Людина Вогню — 1904

Пригоди у відкритому морі ред.

  • Драма в Тихому океані — 1895
  • Потерпілі крах — 1895
  • Ловці трепанга — 1896
  • Набіги з моря — 1900
  • Велика риба південних морів — 1904
  • Атлас — 1907

Пригоди в часи війни і революції ред.

  • Фаворит Махді — 1887
  • Капітанка Юкатана — 1899
  • Масові вбивства в Китаї — 1901

Пригоди в Італії ред.

  • Моряки Мелорі — 1902

Пригоди з участю подорожі в часі ред.

  • Чудеса тисячоліття — 1907

Автобіографія ред.

  • Італійська Богема — 1909

Інші історії ред.

  • Морські історії боцмана Катрама — 1894
  • Великі персики південних морів — 1904
  • Один в океані — 1904
  • Історії Червоношкірих — 1910

Переклади українською ред.

Екранізації ред.

  • «Чорний корсар» / Corsaro Nero — режисер Лоренцо Палли (Італія, Іспанія, 1971).
  • «Сандокан — Тигр семи морів» / Sandokan — режисер Серджіо Солліма (Італія, 1976).
  • «Таємниці темних джунглів» / Mysteries of the dark jungle — режисер Кевін Кінно р (Італія, Індія, 1991).

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и Gallo C., Bonomi G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2017. — Vol. 89.
  2. ↑ Czech National Authority Database
  3. ↑ а б http://www.treccani.it/enciclopedia/emilio-salgari/
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еміліо_Сальгарі&oldid=41152652