Глосолалія
Глосолалія (дав.-гр. γλῶσσα «мова» і λᾰλέω «говорю»):
- Мовлення, що складається зі слів і словосполучень, що має деякі ознаки осмисленої мови (темп, ритм, структура складу, відносна частота використання звуків); мова з безліччю неологізмів і неправильною побудовою фраз. Спостерігається у людей в стані трансу, під час сну, при деяких психічних захворюваннях[джерело не вказане 2656 днів].
- У деяких конфесіях християнства розглядається як один з дарів Святого Духа. Іменується «дар мов» або «дар говоріння мовами». Точний зміст цього терміна в різних християнських конфесіях різний. Має особливе значення в пятидесятництві та інших напрямках харизматичного руху.
- Елемент релігійного обряду в окремих гілках християнства і в деяких первісних релігіях[1]
Глосолалія в християнстві ред.
Дар інших мов — один із дев'яти дарів Святого Духа, перелічених у Біблії, в 1 Кор. 12:8–10[2][3]. Згідно з Біблією, людина, що володіє цим даром, може молитися, пророкувати і проповідувати Благу Звістку на зовсім незнайомих їй мовах[4].
Оскільки говоріння іншими мовами та інші дари Святого Духа даються християнину в результаті (і після) хрещення Святим Духом, глосолалію вважають ознакою того, що людина отримала не тільки водне хрещення, а й хрещення Духом, яке саме по собі є даром, переживанням, що приймається вірою.[5]
Історія ред.
У Святому Письмі міститься два пророцтва про виникнення дару інших мов. Вперше про цей дар передбачив пророк Ісая в VII столітті до Різдва Христового: «…незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому» (Ісая 28:11)[6][неавторитетне джерело]. Однак потрібно зазначити, що авторитетні біблійні тлумачення розуміють в даному місці «іншу мову», як мову ассирійців — поневолювачів ізраїльського народу[7][8]. При цьому, як випливає з контексту 28-ї глави Книги пророка Ісаї, «дар» чужої мови буде для ізраїльтян покаранням за відступництво від Бога.
Слідом за Ісаєю про виникнення надприродного дару передвозвістив Ісус Христос у кінці Свого земного служіння. В Євангелії від Марка 16:17–18 Ісус перерахував п'ять надприродних ознак, призначених Богом для супроводу Євангельської проповіді по всьому світу, одним з яких є говоріння на інших мовах: «А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, — не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!»[9][неавторитетне джерело].
Пророча обітниця Ісуса Христа виповнилася через 50 днів, в день П'ятидесятниці, дар інших мов отримали учні Христа[10]. Даний епізод зображено у 2-му розділі Книги Діянь Апостолів:
- «1 Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. 2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. 3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. 4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав».
Різновиди ред.
Згідно з Біблією, дар інших мов має три різновиди:
- Молитовна (або ангельська) мова — надприродна мова, призначена для особистої хвали, подяки, прохання Бога і власного повчання вірного[4][11].
- Мова, що працює в концепції з даром тлумачення — надприродна мова, призначений для повчання церкви — здатність навертати людей до Бога.
- Іноземна мова — земна мова, призначена для проповіді Євангелія незнайомою мовою (без будь-яких обмежень у мові та мовленні).
Глосолалія в культурі ред.
Глосолалія позначає також різного роду поєднання звуків або слів, які втратили сенс, що трапляються, наприклад, у замовляннях, у приспівах до народних пісень, в дитячих піснях та іграх тощо. Глосолалія трапляється і в художній літературі. Ранніми російськими футуристами (зокрема, Велимиром Хлєбниковим) глосолалія була висунута як один з прийомів художньої творчості. У джазі поширений схожий прийом скет — імпровізаційний спів без осмисленого тексту.
У сучасній українській музиці глосолалією послуговується гурт Mavka, деякі пісні якого написані вигаданою «русалчиною» мовою[12].
Примітки ред.
- ↑ Религия: Энциклопедия, 2007.
- ↑ Дары Святого Духа. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Митрополит Иларион (Алфеев) Святой Дух. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ а б Экард Нойман. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Принс, 1999, Глава 7.
- ↑ Иные языки в Божьем управлении | Литератор. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Толковая Библия или Комментарий на все книги Св. Писания Ветхого и Нового Завета А. П. Лопухина — Комментарий на Ис. 28:11. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Комментарии Новой Женевской Учебной Библии — Комментарий на Ис.28:11. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Четыре основные разновидности языков | Литератор. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Принс, 1999, Глава 9.
- ↑ Процесс назидания | Литератор. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ У КИЄВІ ВИСТУПИТЬ ГУРТ, ЩО СПІВАЄ МОВОЮ РУСАЛОК. cultprostir.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 25 червня 2017.
Література ред.
- Лестер Самралл. «Дари служінь і дари Святого Духа» (Lester Frank Sumrall, «The Gifts and Ministries of the Holy Spirit»). ISBN 978-5-8445-0214-9, 0-89274-189-9. 2009.
- Lombard, Emile. De la glossolalie. — Лозанна — Париж, 1910.
- Коновалов Д. Г. Религиозный экстаз в русском мистическом сектантстве. ч. I. в. 1. — Сергиев посад. 1908.
Посилання ред.
- Глоссолалія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Глосолалія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 231.
- Принс, Дерек. Основы учения Христова. — СПб. : Новый Завет, 1999. — 538 с. — ISBN 5-7733-0043-5.
- Глоссолалия / А. А. Леонтьев // Газлифт — Гоголево. — М. : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 6).
- А. А. Грицанов, Г. В. Синило. Глоссолалия // Религия: Энциклопедия. — Мн. : Книжный Дом, 2007. — ISBN 985-489-355-3.
- Большой медицинский словарь [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В.
- А. [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.] Винокуров. Глоссолалия под микроскопом. [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Ю.