Гаврилівка (Барвінківська міська громада)

село в Харківській області, Україна

Гаври́лівка — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 835 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Барвінківська міська рада.

село Гаврилівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Громада Барвінківська міська громада
Облікова картка Гаврилівка 
Основні дані
Засноване 1923 (101 рік)
Населення 835
Площа 0,599 км²
Густота населення 1393,99 осіб/км²
Поштовий індекс 64701
Телефонний код +380 5757
Географічні дані
Географічні координати 48°50′57″ пн. ш. 36°48′24″ сх. д. / 48.84917° пн. ш. 36.80667° сх. д. / 48.84917; 36.80667Координати: 48°50′57″ пн. ш. 36°48′24″ сх. д. / 48.84917° пн. ш. 36.80667° сх. д. / 48.84917; 36.80667
Середня висота
над рівнем моря
161 м
Найближча залізнична станція Гаврилівка
Місцева влада
Адреса ради 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове вул. Центральна, 3
Карта
Гаврилівка. Карта розташування: Україна
Гаврилівка
Гаврилівка
Гаврилівка. Карта розташування: Харківська область
Гаврилівка
Гаврилівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Гаврилівка примикає до села Ковалівка, в селі знаходиться залізнична станція Гаврилівка. Через село протікає струмок Домаха (в народі має назву Домасі) на якому зроблені загати. Селом пролягає автошлях територіального значення Т 2113.

Історія ред.

Гаврилівка заснована у 1780 році. У 1797 році тут на кошти прихожан і поміщиків зводиться дерев'яна однопрестольна Архангело-Гаврилівська церква, при якій відкривається школа і училище. У 1869 році через село пролягла Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка дала поштовх подальшому розвитку села. У 1905 році неподалік від залізничної станції німець-колоніст Браун побудував паровий млин, працювали залізничні майстерні.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Богдановому, Гаврилівці та Пригожому — 175 людей[1].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[3].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 754 особи, з яких 338 чоловіків та 416 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 800 осіб[5].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 92,93 %
російська 6,59 %
інші 0,48 %

Інфраструктура ред.

У Гаврилівці є паливний склад, дільниця райавтодору, відділення ВАТ «Барвінкове-агро». На території сільської ради розташована Пригожівська державна сортовипробувальна дільниця, підстанція РЕМ, працює хлібопекарня Барвінківської спілки споживчих товариств. В околиці села є кілька глиняних кар'єрів.

В селі функціонує загальноосвітня школа І — III ступенів, де навчається 194 учнів й працює 19 вчителів. Є кілька магазинів. У селах Африканівка, Котовка, Пригоже також діють загальноосвітні школи, сільські Будинки культури, ФАПи та інші соціально-культурні заклади.

Відомі особи ред.

 
Марія Раєвська-Іванова. Автопортрет (1866). Приватна збірка. Харків

В селі народилася і похована перша в царській Росії жінка-художник М. Д. Раєвська-Іванова (1840—1912 рр.), засновниця однієї з перших на теренах царської Росії художньої школи.

Марія Дмитрівна у 1872 році обрана «почесним вільним общинником» Петербурзької Академії мистецтв. Вона є автором цілого ряду статей, брошур з художньо-педагогічних питань і цінних посібників — «Азбука рисования для семьи и школьї» та «Прописи злементов орнамента для технических школ». Як художниця, Марія Раєвська-Іванова створила ряд живописних і акварельних творів, які відзначаються чіткістю малюнка і відчуттям колориту. Це «Автопортрет» (1866 р.), «Смерть селянина в Україні» (1868 р.) тощо.

З 1869 по 1896 роки енергійна і віддана благородній справі жінка очолювала художню освіту в Харкові. Тільки втративши зір, вона передала свою приватну малювальну школу у відання міських органів.

На базі школи Раєвської-Іванової було спочатку утворено міську школу малювання і живопису, а у 1912 році — художнє училище. До останніх днів свого життя Марія Дмитрівна Раєвська брала найгарячішу участь у всіх справах заснованої нею школи, підтримувала найтісніші зв'язки зі своїми земляками.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Мартиролог. Харківська область, ст. 385—389 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 6 жовтня 2015.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання ред.