Велико-Градіште (серб. Велико Градиште, рум. Gradiştea Mare) — населений пункт міського типу, розташований на північному сході Сербії (Бранічевський округ) на берегах річок Дунай (на правому) і Пек[ru] (на лівому). Населення на 2010 р. становлять 5818 жителів[1].

Містечко
Велико-Градіште
Велико Градиште

Герб
Герб

Координати 44°45′ пн. ш. 21°31′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 21.517° сх. д. / 44.750; 21.517Координати: 44°45′ пн. ш. 21°31′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 21.517° сх. д. / 44.750; 21.517

Країна  Сербія
Регіон Центральна Сербія
Округ Бранічевський
Громада Велико-Градіште
Голова Драган Мілич
Площа 344 км²
Висота центру 68  м
Офіційна мова сербська
Населення 5818 осіб (2010)
Національний склад серби
Конфесійний склад християни
Міста-побратими Решица
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +381(0)12
Поштовий індекс 12220
Автомобільний код PO
GeoNames 784535
Офіційний сайт velikogradiste.rs
Велико-Градіште. Карта розташування: Сербія
Велико-Градіште
Велико-Градіште
Велико-Градіште (Сербія)
Мапа

Є центром громади Велико-Градіште[ru]. До складу муніципалітету Велико-Градіште входять 26 населених пунктів[2].

Історія ред.

До завоювання Балканського півострова римлянами в I столітті до н. е., на території Велико-Градіште проживали фракійці та даки. Це містечко тоді називалося лат. Pincum, і належало воно до провінції Верхня Мезія.

У Велико-Градіште[3] знайшли фрагмент похоронного мистецтва[ru], що датується початком II століття н. е. — incum relief[en], на якому зображені герої Іліади Ахілес і Гектор. Унікальність знахідки обумовлюється і тим, що це єдиний рельєф такого роду, знайдений на території Мезії[3].

Відомі люди ред.

У Велико-Градіште народилися:

Примітки ред.

  1. Serbia: largest cities and towns and statistics of their population (англ.). World Gazetteer. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 18 квітня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  2. Общие данные. Општине у Србији, 2009. (se) . 01.2009. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 18 квітня 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  3. а б Pilipović S. Героїчні теми Троянського циклу в римському поховальному мистецтві // BALCANICA. — Београд : Serbian Academy of Sciences and Arts, 2007. — Iss. XXXVII. — P. 24. — ISSN 0350–7653. (англ.)

Посилання ред.