Ге́ктор (грец. Hektor) — герой, старший син Пріама й Гекаби, чоловік Андромахи, батько Астіанакта (Скамандрія); за іншими версіями міфа — Лаодама та Амфіноя. За «Іліадою» — найхоробріший воїн у троянському війську; вбив Протесілая, вступив у бій з Аяксом Теламонідом і Діомедом; загинув від руки Ахіллеса. Під час двобою з Ахіллесом на Зевсових терезах були зважені долі обох героїв, і виявилося, що має загинути Гектор. Героєві віддавали шану в Іліоні; у Фівах, куди був перенесений прах Гектора, показували його могилу.

Гектор
дав.-гр. Έκτορας
Hector Cassandra Pomarici Santomasi.jpg
Канфар вазописця Еритреї зі зображенням Кассандри та Гектора. Бл. 425- 420 років до н. е.
Країна Троя
Учасник Троянська війна
Батько Пріам[1][2][3]
Мати Гекаба[1][4][3]
Брати, сестри  • Паріс, Кассандра, Поліксена і Деїфоб
У шлюбі з Андромаха[1]
Діти Астіанакт[3][5], Oxyniusd, Laodamasd і Amphinevsd
Рубенс. Ахілл вбиває Гектора.

Життя й подвиги Гектора надихали багатьох митців. Відома картина Олександра Іванова «Пріам благає в Ахіллеса тіло Гектора». Остання зустріч Гектора з дружиною, оспівана в епосі, вражає своєю людяністю. Вона надихала багатьох митців від античності до наших днів — зокрема, була взірцем для грецького драматурга Софокла, який у трагедії «Аякс» змалював драматичне прощання героя з жінкою й дитиною. В європейській літературі пізнішого часу образ Гектора приваблював Фрідріха Шіллера, Жана Жироду, в живописі — Пауля Рубенса, Шарля Лебрена, Джованні Баттіста Тьєполо, Антона Лосенка, в музиці — Петера фон Вінтера (кантата «Смерть Гектора»).


ПриміткиРедагувати

  1. а б в Гектор // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 266–267.
  2. Приам // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXV. — С. 294.
  3. а б в Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
  4. Гекуба // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 267.
  5. Астианакс или Скамандрий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 344.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

.