Андромаха
Андрома́ха Скіфська (грец. Andromache) — персонаж давньогрецької міфології, що уособлює страждання жінок під час Троянської війни. Дружина Гектора, героїня «Іліади». У дитинстві втратила батька й сімох братів, яких убив Ахіллес. Самовіддано кохала чоловіка («Іліада», VI і XXIV). Після здобуття Трої стала бранкою Ахіллесового сина Неоптолема, виїхала з ним до Епіру, де народила трьох синів. Згодом одружилася з Гекторовим братом Геленом, від якого народила сина Пергама. Після смерті Гелена разом з Пергамом переселилася до Малої Азії, де син заснував однойменне місто. У Пергамі їй спорудили мавзолей.
| Андромаха | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἀνδρομάχη | |
 | |
| Народилася |
Фіви |
| Учасник | Троянська війна |
| Батько | Еетіон[1][2][3] |
| Брати, сестри | • Podesd |
| У шлюбі з | Гектор[1] і Неоптолем[1] |
| Діти | Астіанакт[4][5], Oxyniusd, Пергам (міфологія)[1], Pielusd, Молосс, Amphialusd, Laodamasd і Кестринd |
У літературі Андромаха стала ідеалом відданої дружини. Міф про Андромаху втілено в античному та європейському образотворчому мистецтві (Герард де Лересс, Антуан Куапель, Джованні Баттіста Тьєполо, Жак-Луї Давід, Е.Вехтер, Лосенко Антон Павлович), літературі (Евріпід, Жан Расін, А.Дзено, Ф.Брукнер), музиці (Дж. Паїзіелло, Рудольф Крейцер, К.Сен-Санс). Кінофільм 2020 року Стара гвардія відсилає до феміністського пласта значень міфу про Андромаху.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г Любкер Ф. Andromache // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 89.
- ↑ Любкер Ф. Eetion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 458.
- ↑ Andromache // Encyclopædia Britannica — 11 — NYC: 1911. — Vol. 1. — P. 975.
- ↑ Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
- ↑ Астианакс или Скамандрий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 344.
ЛітератураРедагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андромаха |