Андромаха

персонаж давньогрецьких міфів

Андрома́ха Скіфська (дав.-гр. Ἀνδρομάχη) — персонаж давньогрецької міфології, що уособлює страждання жінок під час Троянської війни. Дружина Гектора, героїня «Іліади».

Андромаха
дав.-гр. Ἀνδρομάχη
Народилася
Thebed
Поховання hero shrine of Andromache in Pergamond[1]
Учасник Троянська війна
Батько Еетіон[2][3][4]
Брати, сестри Podesd
У шлюбі з Гектор[2], Неоптолем[2] і Гелен[5]
Діти Астіанакт[6][7], Oxyniusd, Пергам (міфологія)[2], Pielusd, Молосс, Amphialusd, Laodamasd і Кестринd
Жак-Луї Давід, 1783, Лувр

В «Іліаді» ред.

У дитинстві втратила батька й сімох братів, яких убив Ахіллес. Самовіддано кохала чоловіка («Іліада», VI і XXIV). Після здобуття Трої ахейцями стала бранкою Ахіллесового сина Неоптолема, виїхала з ним до Епіру, де народила трьох синів. Згодом одружилася з Гекторовим братом Геленом, від якого народила сина Пергама. Після смерті Гелена разом з Пергамом переселилася до Малої Азії, де син заснував однойменне місто. У Пергамі їй спорудили мавзолей.

У культурі ред.

У літературі Андромаха стала ідеалом відданої дружини. Міф про Андромаху втілено в античному та європейському образотворчому мистецтві (Герард де Лересс, Антуан Куапель, Джованні Баттіста Тьєполо, Жак-Луї Давід, Е.Вехтер, Лосенко Антон Павлович), літературі (Евріпід, Жан Расін, А.Дзено, Ф.Брукнер), музиці (Дж. Паїзіелло, Рудольф Крейцер, К.Сен-Санс).

У фільмі «Троя» 2004 року роль Андромахи зіграла британська модель і акторка Саффрон Берроуз. У мінісеріалі «Падіння Трої» (2018) — шотландська акторка Хлоя Піррі, у фільмі «Троянки» (1971) — Ванесса Редґрейв, у французькому телефільмі «Андромаха» 1960 року — Марія Мобан.

Фантастичний бойовик 2020 року «Стара гвардія» відсилає до феміністського пласта значень міфу про Андромаху (у фільмі ім'я скорочене до Енді), роль якої грає акторка Шарліз Терон.

Примітки ред.

  1. Παυσανίας 1.11.2 // Опис Еллади
  2. а б в г Любкер Ф. Andromache // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 89.
  3. Любкер Ф. Eetion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 458.
  4. Andromache // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 975.
  5. Любкер Ф. Priamus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1102–1103.
  6. Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
  7. Астианакс или Скамандрий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 344.

Література ред.