Пріа́м (грец. Πρίαμος) — останній владар Трої, молодший син Лаомедонта і Стрімо, чоловік Гекаби, батько численних дітей, серед яких найвідомішими стали Гектор, Паріс, Кассандра, Троїл, Антіф.

Пріам
дав.-гр. Πρίαμος
Посада цар Троїd[1]
Династія Dardanidesd
Батько Лаомедонт[1]
Мати Зевксіппа (мати Пріама) або Leucipped
Брати/сестри Antigone of Troyd[2], Тітон, Кілла, Bucoliond і Aethillad
Діти Гектор[1][3][4], Полідор[5][6], Кассандра[1][7], Паріс[1][8], Поліксена[1][9], Троїл[10], Lycaon[d], Лаодіка[1][11], Aegeoneusd, Idaeusd, Антіф, Agathond, Democoond, Есак[1][12][13], Деїфоб[1][14], Гелен[1], Креуса[d][1], Іліона[15], Melanippusd, Polydorusd[6], Kebrionesd, Chromiusd, Doryclusd, Gorgythiond, Hippothousd, Політ[d], Pammond, Ісос, Glaucusd, Hippodamasd, Evanderd, Aretusd, Ascaniusd, Astygonusd, Atasd, Bias[d], Lysianassad, Hipponousd, Telestasd, Mestord, Medesicasted, Dryops[d], Echemmond, Phorbasd, Armogarasd, Polymedond, Idomeneusd, Laodocusd, Aristodemed, Lysimached, Hypeirochusd, Cloniusd, Deiopitesd, Chersidamasd, Philaemond, Hyperion[d], Agavusd, Amycusd[16], Dioresd, Antinoosd, Archemachusd, Арістомахаd, Astynomusd, Астіоха, Axiond, Biantesd, Brissoniusd, Chaon[d], Chrysolausd, Demnosiad, Demosthead, Diosd, Dolond, Echephrond, Evagorasd, Medusa[d] і Lysithousd
Вбивця Неоптолем
Персонаж твору Енеїда і Іліада
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Портрет зі збірника біографій
Promptuarii Iconum Insigniorum (1553 р.)

За владарювання Пріама почалася Троянська війна. Спершу він звався Подарк («прудконогий»), друге ім'я Пріам («викуплений») владар дістав після того, як сестра Гесіона викупила його в Геракла. Під час Троянської війни Пріам був дуже старий, тому не брав безпосередньої участі в боротьбі. Двічі побував у грецькому таборі: перший раз, щоб запропонувати вирішення війни двобоєм Паріса з Менелаєм, а вдруге, щоб ціною дорогих подарунків випросити в Ахіллеса тіло Гектора. Після здобуття Трої загинув від руки Неоптолема. В античності Пріама вважали уособленням побожності та батьківської любові. В «Іліаді» Пріам змальований як батько — патріарх великої родини. Про смерть Пріама писали Евріпід у «Троянках» та Вергілій в «Енеїді».

За свідченням Георгія Агріколи Пріам володів золотими копальнями біля Абідоса.

Першою жінкою Пріама була Арісба.

Див. також ред.


Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м Приам // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXV. — С. 294.
  2. Антигона // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 833.
  3. Гектор // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 266–267.
  4. Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
  5. Полидор // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 285.
  6. а б Любкер Ф. Polydorus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1076.
  7. Р. Л. Кассандра // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 673.
  8. Н. О. Парис // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIIа. — С. 810.
  9. Поликсена // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 288.
  10. Троил // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIIа. — С. 866.
  11. Лаодика // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 340.
  12. Н. О. Эзак // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 184.
  13. Любкер Ф. Aesacus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 35.
  14. Деифоб // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. X. — С. 293.
  15. Илиона // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 922.
  16. Amycus

Література ред.

Посилання ред.