Відкрити головне меню

Пріа́м (грец. Πρίαμος) — останній владар Трої, молодший син Лаомедонта і Стрімо, чоловік Гекаби, батько численних дітей, серед яких найвідомішими стали Гектор, Паріс, Кассандра, Троїл, Антіф.

Пріам
дав.-гр. Πρίαμος
Alexandr Ivanov 005.jpg
Пріам, який просить у Ахіллеса тіло Гектора
Помер
Троя
Громадянство
(підданство)
Троя
Учасник Троянська війна
Посада цар Трої[d][1]
Батько Лаомедонт[1]
Мати Зевксіппа (мати Пріама) або Leucippe[d]
Брати, сестри
У шлюбі з Арісба[1], Гекаба[1], Лаофоя[d] і Alexirrhoe[d]
Діти Гектор[1][3][4], Полідор[d][5][6], Кассандра[1][7], Паріс[1][8], Поліксена[1][9], Троїл[10], Lycaon[d], Лаодіка[1][11], Aegeoneus[d], Idaeus[d], Антіф, Agathon[d], Democoon[d], Есак[1][12][13], Деїфоб[1][14], Гелен[1], Creusa[d][1], Іліона[15], Melanippus[d], Polydorus[d][6], Kebriones[d], Chromius[d], Doryclus[d], Gorgythion[d], Hippothous[d], Polites (Prince of Troy)[d], Pammon[d], Ісос, Glaucus[d], Hippodamas[d], Evandro[d], Aretus[d], Ascanius[d], Astygonus[d], Atas[d], Bias[d], Lysianassa[d], Hipponous[d], Telestas[d], Mestor[d], Medesicaste[d], Dryops[d], Echemmon[d], Phorbas[d], Armogaras[d], Polymedon[d], Idomeneus[d], Laodocus[d], Aristodeme[d], Lysimache[d], Hypeirochus[d], Clonius[d], Deiopites[d], Chersidamas[d], Philaemon[d], Hyperion[d], Agavvs[d], Amycus[d], Diores[d], Antinovs[d], Archemachus[d], Aristomache[d], Astynomvs[d], Астіоха, Axion[d], Biantes[d], Brissonius[d], Chaon[d], Chrysolávs[d], Демносия[d], Демосфея[d], Q3708571?, Dolon[d], Echephron[d], Evagoras[d] і Q6081853?
Портрет зі збірника біографій
Promptuarii Iconum Insigniorum (1553 р.)

За владарювання Пріама почалася Троянська війна. Спершу він звався Подарк («прудконогий»), друге ім'я Пріам («викуплений») владар дістав після того, як сестра Гесіона викупила його в Геракла. Під час Троянської війни Пріам був дуже старий, тому не брав безпосередньої участі в боротьбі. Двічі побував у грецькому таборі: перший раз, щоб запропонувати вирішення війни двобоєм Паріса з Менелаєм, а вдруге, щоб ціною дорогих подарунків випросити в Ахіллеса тіло Гектора. Після здобуття Трої загинув від руки Неоптолема. В античності Пріама вважали уособленням побожності та батьківської любові. В «Іліаді» Пріам змальований як батько — патріарх великої родини. Про смерть Пріама писали Евріпід у «Троянках» та Вергілій в «Енеїді».

За свідченням Георгія Агріколи Пріам володів золотими копальнями біля Абідоса.

Першою жінкою Пріама була Арісба.

Див. такожРедагувати


ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п Приам // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXV. — С. 294.
  2. Антигона // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 833.
  3. Гектор // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 266–267.
  4. Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
  5. Полидор // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 285.
  6. а б Любкер Ф. Polydorus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1076.
  7. Р. Л. Кассандра // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 673.
  8. Н. О. Парис // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIIа. — С. 810.
  9. Поликсена // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 288.
  10. Троил // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIIа. — С. 866.
  11. Лаодика // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 340.
  12. Н. О. Эзак // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 184.
  13. Любкер Ф. Aesacus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 35.
  14. Деифоб // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. X. — С. 293.
  15. Илиона // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 922.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати