Бій за конвой «Есперо»
Бій за конвой «Есперо» (англ. Battle of the Espero Convoy, італ. Battaglia del convoglio Espero) — перший морський бій між Королівськими військово-морськими флотами Великої Британії та Австралії з Італійським флотом, що відбувся 28 червня 1940 року в Середземному морі південно-західніше грецького острова Крит під час війни на Середземномор'ї.
| Бій за конвой «Есперо» Battle of the Espero Convoy Battaglia del convoglio Espero | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Битва на Середземному морі | |||||||
.jpg) Крейсер «Оріон», флагман 7-ї ескадри крейсерів | |||||||
| Координати: 35°08′16″ пн. ш. 20°34′37″ сх. д. / 35.13787778002777173° пн. ш. 20.57701944002777950° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Союзники:.svg){kind=small} Велика Британія.svg){kind=small} Австралія
|
Країни Осі:.svg){kind=small} Королівство Італія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Джон Тові
|
Енріко Бароні †
| ||||||
| Військові формування | |||||||
| Крейсерська група Середземноморського флоту |
Конвой Італійського флоту | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 5 легких крейсерів[а 1] | 3 есмінці[а 2] | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1 легкий крейсер легкі пошкодження | 1 есмінець[1] затонув, 150–180 загиблих | ||||||
Передумови ред.
Після капітуляції Франції італійці розпочали регулярні перевезення в Північну Африку для нормального забезпечення Лівійського фронту. Британці ж намагались цьому перешкодити. На початку війни вони могли використовувати для цього лише кораблі.
27 червня 1940 року з Таранто в Тобрук вирушив конвой з трьох есмінців («Есперо», «Дзеффіро», «Остро») під командуванням капітана 1-го рангу Енріко Бароні. Він мав доставити в Африку гармати, боєприпаси та артилеристів.
28 червня він був помічений літаючим човном Сандерленд з Мальти. У цей час в морі перебував весь британський Середземноморський Флот, який прикривав конвої, що йшли в Грецію. На перехоплення італійського конвою була відправлена 7-ма ескадра крейсерів під командуванням віце-адмірала Джона Тові у складі 5 легких крейсерів («Орайон» (флагман), «Нептьюн», «Сідней», «Глостер», «Ліверпуль»).
Хід бою ред.
Тові вишикував свої кораблі розтягнутим фронтом та пішов на перехоплення. О 18:33 крейсер «Ліверпуль» помітив італійські кораблі на південний захід від мису Матапан. Через 3 хвилини він відкрив вогонь з дистанції 21 км. Італійські кораблі зразу почали відхід. Але «Есперо» через дефект котла не міг розвивати швидкість понад 25 вузлів. Бароні вирішив пожертвувати одним кораблем, щоб дати змогу врятуватись двом іншим.
«Ліверпуль» доповів про контакт, і о 18:59 вогонь відкрив також флагманський корабель «Оріон». Британські крейсери взяли «Есперо» в кліщі з двох сторін. Італійський есмінець поставив димову завісу та випустив 3 торпеди по «Оріону», але влучити з такої дистанції було неможливо.
Тові вирішив обійти димову завісу, щоб наздогнати решту есмінців, в той час, коли «Ліверпуль» та «Глостер» продовжували обстріл «Есперо». Але британські артилеристи стріляли невдало, а о 19:20 в «Ліверпуль» влучив снаряд, пошкодивши два торпедні апарати, які, на щастя, не вибухнули. «Ліверпуль» відвернув у сторону, за ним це також зробив «Глостер». Бачачи це, Тові повернув на допомогу своїм кораблям. По італійському есмінцю відкрили вогонь «Нептьюн», «Оріон» та «Сідней».
О 20:00 «Есперо» втратив хід, і Тові кинувся навздогін. Але в цей час вже сутеніло, а британські кораблі витратили значну частину свого боєзапасу, тому Тові з 4-ма кораблями вирушив на Мальту, доручивши «Сіднею» добити італійський корабель.
Коли крейсер підійшов ближче, італійський корабель здійснив ще декілька пострілів. У відповідь британський крейсер дав 4 залпи з близької дистанції. Італійський есмінець перекинувся та затонув.
Загинуло близько 180 італійських моряків, в тому числі Енріко Бароні, який посмертно був нагороджений «Золотою медаллю за військову доблесть». Британці підібрали 47 італійців, 3 з яких згодом померли від поранень.
Наслідки ред.
Британці потопили один італійський есмінець, але 2 інші щасливо дістались до Бенгазі.
Бій показав успіхи британської авіарозвідки, яка помітила італійський конвой та навела на нього свої кораблі.
Також бій показав високий бойовий дух екіпажів малих італійських кораблів (на відміну від великих) - маленький есмінець пожертвував собою, щоб дати змогу врятуватись іншим кораблям.
Під час бою британці витратили понад 5 000 снарядів. Це показало неправильність теорії морського бою на далеких дистанціях. Велика витрата снарядів призвела до перенесення на 2 тижні операції MA.5 з проведення конвоїв MF-1 та MS-1 на Мальту, що згодом вилилось у бій біля Калабрії.
Карта та схема бою ред.
|
|
| Карта бою | Схема бою |
Див. також ред.
Посилання ред.
- Battle of the Espero Convoy. на desertwar.net. (англ.)
- June 28th, 1940 [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Bragadin, Marc'Antonio: The Italian Navy in World War II, United States Naval Institute, Annapolis, 1957. ISBN 0-405-13031-7
- Брагадин, Марк Антонио. Итальянский флот во Второй Мировой войне = Bragadin, M'A. The Italian Navy in World War II. — М. : АСТ, 2000. (рос.)
- Greene, Jack & Massignani, Alessandro: The Naval War in the Mediterranean, 1940–1943, Chatam Publishing, London, 1998. ISBN 1-86176-057-4.
- Miller, Nathan: War at Sea: A Naval History of World War II, Oxford University Press, Oxford, 1995. ISBN 0-19-511038-2 (Pbk.).
- De la Sierra, Luis: La Guerra Naval en el Mediterráneo, Editorial Juventud, Barcelona, 1976. ISBN 84-261-0264-6.(ісп.)
- Больных А.Г. КРЕЙСЕРА. Уникальнач иллюстрированная энциклопедия - М.: Яуза: ЭКСМО: 2013. - 288 с.: ил. ISBN 978-5-699-64208-3 (рос.)
- O'Hara, Vincent P. (2009). Struggle for the Middle Sea: The Great Navies at War in the Mediterranean Theater, 1940-1945. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-648-3.
- Woodman, Richard (2000). Malta Convoys 1940-1943. London: John Murray. ISBN 0-7195-6408-5.
Відео ред.
- Battle of Espero Convoy (1940–2010) — YouTube [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- Виноски
- Джерела