Авл Цецина Север
Авл Цеци́на Севе́р (лат. Aulus Caecina Severus; 43 до н. е. — 21) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суфект 1 року до н. е.
| Авл Цецина Север | |
|---|---|
| лат. Aulus Caecina Severus | |
| Народився |
43 до н. е. Вольтерра, Провінція Піза, Тоскана, Італія |
| Помер | 1 століття |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовослужбовець, воєначальник |
| Знання мов | латина |
| Посада | давньоримський сенатор[d] і римський губернаторd |
Життєпис ред.
Походив з етруського роду вершників Цецинів з міста Вольтерра. Про батьків немає відомостей. Замолоду перебрався до Риму. У 25 році до н.е. став військовим трибуном, а у 19 році до н. е. призначено квестором. У 1 році до н. е. його обрано консулом-суфектом разом з Авлом Плавцієм.
У 6 році його призначили намісником новоствореної провінції Мезія. Цього часу почалося повстання у Паннонії. Цецина рушив проти далматів та панонійців з півночі. Цього ж року захопив важливе місто Сірмій, розбив плем'я бревків. Після цього розбив племена даків та сарматів, які намагалися вдертися до Мезії. У цьому Цецині допоміг фракійський цар Реметалк. У 7 році разом з Марком Плавцієм Сільваном та Тиберієм привів війська до міста Сісціа (сучасне місто Сісак). Завдяки цьому була врятовано римську армію в Далмації та Панонії. У 8—9 роках Цецина Север захищав Мезію та Македонію від вторгнення даків та язигів. Також узяв участь в остаточному придушенні повстання далматів.
У 14—16 роках узяв участь у військових кампаніях Германіка, спрямованих проти германських племен. Спочатку придушив заколот серед легіонерів, а потім рушив проти бруктерів та херусків. Втім у 15 році римська армія попала у засідки, й лише завдяки військовій вправності Цецині вдалося її врятувати від знищення. За це останній отримав тріумфальні відзнаки.
По поверненню до Риму активно виступав у сенаті, хоча його там вважали малокомпетентним і часто переривали його промови. У 21 році була прийнята пропозиція Севера стосовно заборони дружинам супроводжувати легіонерів та намісників для поліпшення дисципліни.
Родина ред.
Мав 6 дітей.
Джерела ред.
- C.M. Wells, The German Policy of Augustus, Londres, 1972. (англ.)
- Anthony A. Barrett, Aulus Caecina Severus and the military woman, in: Historia 54 (2005), S. 301–314. (англ.)
- Tacitus The Annals • The Histories [1] [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Cassius Dio LV 29,3 – 30,5. (лат.)
- Velleius Paterculus II 112 (лат.)