Ів Анжело
Ів Анжело (фр. Yves Angelo; 22 січня 1956, Марокко) — французький кінооператор, режисер та сценарист, тричі лауреат премії «Сезар» за найкращу операторську роботу
.
| Ів Анжело | ||
|---|---|---|
| Yves Angelo | ||
 | ||
| Дата народження | 22 січня 1956[1][2] (68 років) | |
| Місце народження | Марокко | |
| Громадянство |
 Франція | |
| Професія | оператор, режисер, сценарист | |
| Alma mater | Національна вища школа імені Луї Люм'єра | |
| Роки активності | 1985 — наш час | |
| IMDb | ID 0002174 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
| «Сезар» (1990, 1992, 1994) | ||
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Іва Анжело |
Біографія ред.
Ів Анжело народився 22 січня 1956 року у Марокко. Закінчив Національну вищу школу імені Луї Люм'єра, нині викладає в ній операторську майстерність.
У 1994 році Ів Анжело дебютував як режисер, екранізувавши роман Оноре де Бальзака «Полковник Шабер» за участю Жерара Депардьє і Фанні Ардан в головних ролях. Стрічку було номіновано в 6-ти категоріях на кінопремію «Сезар» 1995 року, зокрема за найкращий дебютний фільм.
Влітку 2018 року Ів Анжело як режисер має розпочати зйомки спільного українсько-французького історично-біографічного фільму Анна Київська за сценарієм, написаним ним у співавторстві з письменницею Жаклін Доксуа[fr] на основі її роману 2002 року «Анна Київська, королева Франції» (фр. Anne de Kiev: reine de France, 2002)[3] про долю доньки київського князя Ярослава Мудрого та дружини французького короля Генріха І.
Фільмографія ред.
- Оператор
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1988 | Мертва хватка | Baxter | |
| 1989 | Індійський ноктюрн | Nocturne indien | реж. Ален Корно |
| 1989 | Кімната на стороні | Chambre à part | |
| 1990 | Сум'яття | Tumultes | |
| 1990 | Нечаєв повертається | Netchaïev est de retour | реж. Жак Дере |
| 1991 | Серце, яке б'ється | Un coeur qui bat | |
| 1991 | Усі ранки світу | Tous les matins du monde | реж. Ален Корно |
| 1992 | Крижане серце | Un coeur en hiver | реж. Клод Соте |
| 1992 | Акомпаніаторка | L'accompagnatrice | реж. Клод Міллер |
| 1993 | Жерміналь | Germinal | реж. Клод Беррі |
| 1997 | Рівень 5 | Level Five | реж. Кріс Маркер |
| 2001 | Не потрібно історій! | Pas d'histoires! | |
| 2002 | На кінчиках пальців | Sur le bout des doigts | реж. Ів Анжело |
| 2003 | Страх і трепет | Stupeur et tremblements | реж. Ален Корно |
| 2004 | Принцеса Малабара | Malabar Princess | реж. Жиль Легран |
| 2004 | Інгелезі | Inguélézi | реж. Франсуа Дюпейрон |
| 2005 | Сині слова | Les mots bleus | реж. Ален Корно |
| 2007 | Друге дихання | Le deuxième souffle | реж. Ален Корно |
| 2008 | Дівчина і вовки | La jeune fille et les loups | реж. Жиль Легран |
| 2008 | Допоможи собі сам, тоді Бог тобі допоможе | Aide-toi, le ciel t'aidera | реж. Франсуа Дюпейрон |
| 2009 | Звичайна страта | Une exécution ordinaire | реж. Марк Дюген |
| 2010 | Злочин через кохання | Crime d'amour | реж. Ален Корно |
| 2011 | Жіноча доброта | La bonté des femmes | телевізійний, реж. Ів Анжело, Марк Дюген |
| 2011 | Будь моїм сином | Tu seras mon fils | реж. Жиль Легран |
| 2012 | Дядько Шарль | L'oncle Charles | реж. Етьєн Шатільє |
| 2013 | Єдиний у своєму роді | Mon âme par toi guérie | реж. Франсуа Дюпейрон |
| 2015 | Запах мандарина | L'Odeur de la mandarine | реж. Жиль Легран |
| 2017 | Шукайте жінку | Cherchez la femme | реж. Со Абаді |
| 2017 | Марвін, або Чудове виховання | Marvin ou la Belle Éducation | реж. Анн Фонтен |
- Режисер та сценарист
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1994 | Полковник Шабер | Le colonel Chabert | режисер, сценарист |
| 1997 | Дуже чисте повітря | Un air si pur… | режисер, сценарист |
| 1998 | Злодій життя | Voleur de vie | режисер, сценарист |
| 2001 | Не потрібно історій! | Pas d'histoires! | режисер, сценарист |
| 2002 | На кінчиках пальців | Sur le bout des doigts | режисер, сценарист |
| 2005 | Сірі душі | Les âmes grises | режисер, сценарист |
| 2011 | Жіноча доброта | La bonté des femmes | телевізійний, режисер |
| 2020 | Анна Київська | Anna de Kyiv | режисер |
Визнання ред.
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 1990 | Найкраща операторська робота | Індійський ноктюрн | Перемога | |
| 1992 | Усі ранки світу | Перемога | ||
| 1993 | Крижане серце | Номінація | ||
| Акомпаніаторка | Номінація | |||
| 1994 | Жерміналь | Перемога | ||
| 1995 | Найкраща дебютна робота | Полковник Шабер | Номінація | |
| 2008 | Найкращий оператор | Друге дихання | Номінація | |
| Каїрський кінофестиваль | ||||
| 1994 | Золота піраміда | Полковник Шабер | Перемога | |
| Венеційський кінофестиваль | ||||
| 1998 | Золотий лев | Злодій життя | Номінація | |
У 2014 Іва Анджело було нагороджено французьким Орденом Мистецтв та літератури[5].
Примітки ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Компанія Kinorob екранізує історичну драму про княжну Анну Ярославну. FILM.UA. 01.06.2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 20.08.2017.
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Іва Анжело на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2014. Ministère de la Culture et de la Communication. 18.03.2013. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 4.05.2015.
Посилання ред.
- Ів Анжело на сайті IMDb (англ.)
- Ів Анжело в Інтернет-енциклопедії кінооператорів [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Ів Анжело на сайті AlloCiné (фр.)
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |