Захоплення Слов'янська — військова операція більшовицької Червоної гвардії у грудні 1917 впродовж Першої Українсько-радянської війни.

Захоплення Слов'янська
Українсько-більшовицьке протистояння на Донбасі

Дата: 19 грудня 1917 (або ж 1 січня 1918)
Місце: Слов'янськ
Результат: Місто було загарбано більшовиками
Сторони
РСФРР  УНР
Командувачі
Рудольф Сіверс
Військові формування
Північна летюча група Чорний курінь гайдамаків
Військові сили
300 осіб 200 осіб

Історія

Наприкінці 1917 року міська дума Слов'янська визнала владу Української Центральної Ради. Для підтримання громадського порядку та оборони міста тут розмістився загін чорний курінь гайдамаків, чисельність якого становила 200 козаків.

8 (21) грудня 1917 року московська червона гвардія під командуванням Антонова-Овсієнка без офіційного оголошення війни вторглася на територію Української Народної Республіки. Однією зі першочергових задач для Антонова-Овсієнка в Україні зводилася до утворення збройного з'єднання зі московськими загонами Червоної гвардії Донбасу, таким чином обірвавши зв'язок України з Доном. Посеред їхнього шляху лежав Слов'янськ, який захищав нечисленний курінь гайдамаків.

Антонов-Овсієнко, опісля прибуття до Харкова, визначив найголовніше завдання для червоного війська:

  Шляхом збройного обходу Північно-Донецької залізниці за лінією "Лозова - Слов'янськ" нам слід розчистити шлях до Юзівки.  

Центральний ревком Донбасу, опісля наказу Антонова-Овсієнка, мав встановити зв'язок зі Слов'янськом через Костянтинівку та Дружківку задля подальшого постачання зброї тим диверсантам, які підривали українську владу там, куди рухалося червоне військо. [1]

18 грудня до Харкова прибули посилені загони Московських червоноармійців на чолі з Єгоровим. Антонов-Овсієнко призначив його командиром усіма червоними силами, які розташовувалися у Лозовій. У додатку також йшла мова про те, що Єгоров, після заняття Лозової, мав зайняти Слов'янськ силами двох рот. Того ж дня Лозову було зайнято без бою, та Муравйов, на допомогу Єгорову надіслав до Лозової залишки Тверського революційного загону.

Про це Муравйов писав:

  "Негайно пошліть їх і накажіть їм зайняти Слов'янськ, надайте їм сто чоловік своїх червоноармійців, аби за будь-яку ціну зайняти Слов'янськ та закріпитися там."[2]  

Опісля захоплення більшовиками Павлограда силами бронепоїзда Зайцева (з групи Єгорова), Антонов-Овсієнко наказав йому розвинути наступ на південь - до Катеринославу та Криму, та послав загін Рудольфа Сіверса для заняття Слов'янська.[3]

19 грудня 1917 року, після короткого бою загін московських червоноармійців (300 бійців) вибив гайдамаків з міста, встановивши зв'язок з ревкомами та більшовицькою владою у Юзівці.[4]

Примітки

  1. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. Стр 59
  2. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. Стр 74
  3. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. Стр 75
  4. Великая октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине Октябрь 1917г — февраль 1918. 1982,960 стр Стр.543

Джерела

  • Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. — М.: Высший военный редакционный совет, 1924. — 271 с.;

Посилання