Вікіпедія

Фернандо Ботеро

Версія від 13:55, 20 серпня 2020, створена Anntinomy (обговорення | внесок)
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробила користувачка Anntinomy (внесок, журнали) о 13:55 UTC (2027446 хвилин тому).

Фернандо Ботеро Ангуло (нар. 19 квітня 1932) — колумбійський художник, маляр, скульптор, працює в техніці фігуративізму. Його стиль, що також називають «ботеризм», зображує людей товстунами, сюжети переважно на побутову тематику, але є й приклади робіт на соціально-політичні теми. Вважається найбільш визнаним і комерційно успішним художником з Латинської Америки[21][22][23], його твори представлен в багатьох містах світу[24].

Фернандо Ботеро
ісп. Fernando Botero
При народженніісп. Luis Fernando Botero Angulo
Народження19 квітня 1932(1932-04-19)[1][2][…]
Медельїн, Колумбія[4]
Смерть15 вересня 2023(2023-09-15)[5][6] (91 рік)
 Монако[7][8][6]
(пневмонія[9])
Національністьколумбійці[10][11]
Країна Колумбія[12]
 Франція
Жанрфігуративізм[4], алегорія[d][4] і портрет[4]
НавчанняНаціональний університет Колумбії і Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо
Діяльністьхудожник, скульптор, рисувальник, ілюстратор, архітектурний кресляр
Напрямоксучасне мистецтво[13]
Роки творчості1947[1] — 2012[1]
ЧленБаварська академія витончених мистецтв
ТвориThe Bullfightd, The death of Luis Chalmetad і The Raval Catd
У шлюбі зGloria Zead і Sophía Várid[15]
Діти (4)Fernando Botero Zead[16]
Вчене званняПочесний зарубіжний член РАМd
Роботи в колекціїШтедель, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[17], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв[14], Художній інститут Чикаго, Phillips Collectiond, Tucson Museum of Artd, Баварські державні колекції картин, Художня галерея Єльського університету, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Художній музей[18], Berkeley Art Museum and Pacific Film Archived[19], Художній музей Перес[20], Гаазький муніципальний музей і Botero Museumd
Нагороди
Автограф
CMNS: Фернандо Ботеро у Вікісховищі

Став відомим після пермоги на виставці колумбійських художників у 1958 році. Почав займатися скульптурою після переїзду до Парижа в 1973 році, на початок 1990-х він вже був всесвітньо відомим митцем[25][26].

Біографія

Фернандо Ботеро був другим із трьох синів Девіда Ботеро (1895–1936) та Флори Ангуло (1898–1972). Девід Ботеро помер, коли Фернандо було чотири роки. Його мати працювала швачкою. Велику роль у його вихованні відіграв дядько.

Початкову освіту він отримав в Антіокії Атенео (Antioquia Ateneo) і завдяки стипендії продовжив середню освіту в єзуїтській школі Болівара[27]. У 1944 році дядько Ботеро на два роки відправив його до школи матадорів[28]. У 1948 році Ботеро у віці 16 років опублікував свої перші ілюстрації у недільному додатку до «El Colombiano», однієї з найважливіших газет у Медельїні, де тоді жив.

Кар'єра

Роботи Ботеро вперше були представлені на груповій виставці колумбійських художників у 1948 роц[29].

З 1949 по 1950 рік Ботеро працював сценографом, у 1961 році переїхав до Боготи. Його перша персональна виставка відбулась у «Galería Leo Matiz» в Боготі. У 1952 році Ботеро поїхав з групою художників до Барселони, пізніше переїхав до Мадрида.

У Мадриді Ботеро навчався в Академії де Сан-Фернандо[30].

У 1953 році Ботеро переїхав до Парижа, де вивчав твори мистецтв у Луврі, потім жив рік у Флоренції[29]. В останні десятиліття він прожив більшу частину часу в Парижі, але проводить один місяць на рік у рідному місті Медельїн[31].

У 2014 році встановив рекорд ціни на свої роботи. На аукціоні Christie’s бронзову скульптуру було продано за рекордні 2,573 мільйонів доларів[32].

Стиль

Хоча серед його робіт є натюрморти та пейзажі, кількісно переважають ситуаційні портреті. Його картини та скульптури характеризуються пропорційно перебільшеними або пишними фігурами[33].

У 2004 році Ботеро виставив серію з 27 малюнків та 23 картин про насильство у Колумбії, до якого причетні наркокартелі. Він подарував твори Національному музею Колумбії, де вони вперше були виставлені.

У 2005 році Ботеро привернув значну увагу до себе серією про тортури в Абу-Грейб, перша виставки якої відбулась в Європі. Сюжет походить з інформації, що стала публічною, про тортури, що чинили військові США над полоненими в Абу-Грейб під час війни в Іраку. У 2007 році відбулось кілька виставок у США[34][35]. За словами автора серію він хотів подарувати американському музею, але пропозиції відхиляли[36].

Приклади робіт

  •  
    Виставка у Берліні
  •  
    Кіт, 1990 р., Барселона, Іспанія
  •  
    Материнство, Ов'єдо, Іспанія
  •  
    Жінка з дзеркалом, 1987 рік
  •  
    Жінка з сигаретою, Єреван
  •  
    Птах, 1990, перед UOB Plaza, Сінгапур
  •  
    Римський воїн, Єреван, Вірменія
  •  
    Людина на коні, 1992 р., Єрусалим, Ізраїль
  •  
    Кіт, Єреван, Вірменія
  •  
    Рука, Мадрид, Іспанія
  •  
    Куріння, Єреван, Вірменія
  •  
    Caballo con bridas, Більбао
  •  
    Адам і Єва, Сінгапур
  •  
    Леді, Медельїн
  •  
    Скульптура Фернандо Ботеро в Госларі
  •  
    Скульптура Фернандо Ботеро перед Музеєм мистецтв Ліхтенштейну, Вадуц
  •  
    Широка Венера, 1989 р., Лондон

Примітки

  1. ↑ а б в RKDartists
  2. ↑ Fernando Botéro // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00023854
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в г RKDartists
  5. ↑ Urgente: murió Fernando Botero, el artista colombiano más grande de todos los tiempos — El Tiempo, 2023.
  6. ↑ а б Fernando Botero, Colombian artist of rotund and whimsical imagery, dies at 91 — Вашингтон пост.
  7. ↑ Le peintre et sculpteur colombien Fernando Botero est mort à l’âge de 91 ans — MSN.
  8. ↑ Colombian painter and sculptor Fernando Botero has died in Monaco at age 91, his daughter says — ABC News, 2023.
  9. ↑ S’ha mort Fernando Botero, un dels escultors més reconeguts del món — Vilaweb, 2023.
  10. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  11. ↑ Encyclopædia Britannica
  12. ↑ Museum of Modern Art online collection
  13. ↑ Fernando Botero — Opera Gallery.
  14. ↑ а б http://kmska.be/collection/work/data/0dye85
  15. ↑ Doornbusch E. Sophia Vari // hedendaagsesieraden.nl — 2019.
  16. ↑ https://www.buscabiografias.com/biografia/verDetalle/15/Fernando%20Botero
  17. ↑ http://www.moma.org/collection/works/34215
  18. ↑ https://www.artsbma.org/collection/reclining-nude-3/
  19. ↑ https://webapps.cspace.berkeley.edu/
  20. ↑ https://www.pamm.org/en/artwork/2012.22/
  21. ↑ 'Great Crime' at Abu Ghraib Enrages and Inspires an Artist. The New York Times. 8 May 2005. Процитовано 27 October 2016.
  22. ↑ Oyb, Marina. Fernando Botero, el aprendiz eterno. Процитовано 27 October 2016.
  23. ↑ TORREÓN, NOTIMEX / EL SIGLO DE. Fernando Botero, el gran artista de Latinoamérica. Процитовано 27 October 2016.
  24. ↑ Kristin G. Congdon; Kara Kelley Hallmark (2002). Artists from Latin American Cultures: A Biographical Dictionary. Greenwood Publishing Group. с. 40. ISBN 978-0-313-31544-2.
  25. ↑ 40 Salon nacional de artistas. Процитовано 27 October 2016.
  26. ↑ Fernando Botero. Biography. 2 April 2014. Процитовано 15 November 2019.
  27. ↑ John Sillevis (2006). The Baroque World of Fernando Botero. Yale University Press. ISBN 978-0-300-12359-3.
  28. ↑ "Fernando Botero", AskArt
  29. ↑ а б "Fernando Botero", ArtFact
  30. ↑ Hanstein, Mariana (2003). Fernando Botero. Taschen. с. 15. ISBN 9783822821299. Процитовано 2 July 2016.
  31. ↑ "Феномен" Фернандо Ботеро. euronews (укр.). 15 листопада 2011. Процитовано 20 серпня 2020.
  32. ↑ Mexican surrealists top Latin American auction, Botero sets record. Reuters (англ.). 25 листопада 2014. Процитовано 20 серпня 2020.
  33. ↑ "Fernando Botero: at Thomas Gibson Fine Art", LondonNet, 20 September 2010
  34. ↑ У художній галереї Нью-Йорка відкрили виставку картин колумбійського художника Фернандо Ботеро. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 серпня 2020.
  35. ↑ Erica Jong, Review: "Botero Sees the World's True Heavies at Abu Ghraib", The Washington Post, 4 November 2007. Retrieved 20 September 2010
  36. ↑ Американські музеї відмовляються від "важких" картин. «Музейний простiр». 29-09-2006.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фернандо_Ботеро&oldid=29285127