Відкрити головне меню
Американські солдати позують на тлі «піраміди» з голих в'язнів

Тортури ув'язнених у тюрмі Абу-Грейб, що здійснювалися американськими солдатами, які включали в себе зґвалтування, побиття та інші знущання.

У квітні 2004 року американський канал «CBS» показав сюжет про тортури над ув'язненими в'язниці, що викликало гучний міжнародний скандал. Повідомлення про тортури були зустрінуті обуренням в Іраку. Представники Тимчасового керуючого ради Іраку назвали тортури «ненависною практикою, спрямованою на приниження людської гідності iракців».[1]

Згідно з показаннями ряду ув'язнених, американські солдати ґвалтували їх, їздили на них верхи, змушували виловлювати їжу з тюремних туалетів. Зокрема, ув'язнені розповіли: «Вони змушували нас ходити рачки, як собак, і гавкати. Ми повинні були гавкати, як собаки, а якщо ти не гавкав, то тебе били по обличчю без всякої жалості. Після цього вони нас кидали в камерах, забирали матраци, розливали на підлозі воду і змушували спати в цій рідині, не знімаючи капюшонів з голови. І постійно все це фотографували», «один американець сказав, що зґвалтує мене. Він намалював жінку у мене на спині і змусив встати мене в ганебну позицію, тримати в руках власну мошонку».[2]

У лютому 2005 року агентство «Associated Press», посилаючись на звіти з в'язниці, заявив, що один з полонених загинув від тортур в процесі допиту фахівцями ЦРУ. Вперше фотографія загиблого Манаделя аль-Джамади зі стягнутими за спиною зап'ястями, на тлі якого позують усміхнені американські військовослужбовці Чарльз Грейнер і Сабріна Харман, була оприлюднена в листопаді 2004 року. Однак з того моменту представники армії і спецслужб США стверджували, що той покінчив з собою, не розкриваючи при цьому подробиць. У матеріалі Associated Press говорилося, що ув'язнений загинув після того, як його підвісили за зв'язані за спиною руки. За висновком військового патологоанатома, він помер від задухи, викликаного тиском на грудь.[3]

Зміст

Звинувачення на адресу командуванняРедагувати

 
Американський солдат сидить на в'язні, який був затиснутий між двома носилками

Американські правозахисники заявили, що тортури були санкціоновані вищим командуванням. У 2005 році правозахисна організація «Американський союз за громадянські свободи» оприлюднила службову записку колишнього командувача коаліційними силами в Іраку генерала Рікардо Санчеса від 14 вересня 2003 року. У документі генерал дозволяв використання деяких методів допиту, які, на думку юристів Американського союзу цивільних свобод, порушували Женевські конвенції.[4]

Журнал New Yorker у травні 2004 року звинуватив міністра оборони США Дональда Рамсфелда у тому, що той санкціонував катування в'язнів, щоб швидше отримати від них розвіддані. Виконавчий директор організації Human Rights Watch Кеннет Рот зазначив: «США втратили моральне перевагу і опустили планку міжнародних правил, які покликані захистити американських солдатів в конфліктах». Пентагон, у свою чергу, заявив наступне: «Жоден відповідальний співробітник міністерства оборони не схвалював програми, яка могла б призвести до таких знущань, які ми бачили на нещодавно опублікованих відеозаписах і фотографіях».[5]

На судовому процесі у січні 2005 року адвокат одного з обвинувачених — військового фахівця Чарльза Грэнера заявив: «Він виконував свою роботу. Слідував наказам і заслужив похвалу за це». За словами адвоката, в тому, що ув'язнених водили на повідку і змушували голими збиратися в «піраміди», не було нічого поганого. Сам обвинувачений жартував під час процесу, заявивши: «Що б не сталося, я думаю, все закінчиться на позитивній ноті, і я збережу посмішку на обличчі».[6]

У доповіді Тагуби — службовому звіті, підготовленому генералом Антоніо Тагубою, говорилося, що створення таких умов утримання було вимогою військової розвідки та інших федеральних органів.

Існує версія, згідно якої масові тортури застосовувалися не тільки з метою отримання розвідданих, але і з метою чинення тиску на іракське суспільство, як державний терор.

ФотографіїРедагувати

 
Військовослужбовці Сабріна Харман і Чарльз Грейнер позують на тлі голих в'язнів

Під час катувань в'язнів американські військовослужбовці робили фотознімки, позуючи на тлі своїх жертв.

Як зазначалося в «The New York Times Magazine», фотографії з в'язниці є типовим вираженням американської поп-культури з порнографією, садистськими кінофільмами і відеоіграми, модою документувати і виставляти на загальний огляд своє життя. Філософ Сьюзен Зонтаг писала, що ці фотографії представляють собою «справжню натуру і серце Америки». Зонтаг говорила: «Тепер солдати позують, виставивши вгору великий палець, залишаючи свідоцтва про власні звірства, і посилають ці знімки своїм друзям та знайомим. Тепер людину запрошують на телешоу, щоб він поділився з широкою публікою секретами приватного життя, які в минулі часи було прийнято зберігати за сімома печатками і приховувати будь-яку ціну. Що насправді ілюструють ці фотографії, так це культуру, в якій ми живемо, — культуру безсоромності, замішану на захопленні нічим не прикритою жорстокістю, за яку не прийнято вибачатися»[7].

Член Комітету ООН проти тортур Оле Ведел Расмуссен говорив, що глибоко шокований фотографіями. За його словами, він не береться «уявити собі психічні страждання іракських полонених, сексуально принижених американськими жінками», «те, що з ними сталося — гірше, ніж смерть: це приниження буде їх переслідувати все життя». США, на думку Комітету, порушили одразу кілька статей Міжнародної конвенції проти катувань[8].

Спецдоповідач ООН з проблеми позасудових розправ Асма Джахангир зазначила, що публікація фотографій «порушила табу навколо того, що роблять країни, які взялися нести демократію іншим країнам»[8].

СудиРедагувати

 
Американський військовослужбовець Чарльз Грейнер б'є в'язнів

З 2004 року по серпень 2007 року військовий трибунал розглянув понад 11 справ американських охоронців, троє з них не отримали тюремний термін. Колишній комендант Абу-Грейб Дженіс Карпински була знижена в званні з бригадного генерала до полковника, полковник Томас Паппас, очолював відділ військової розвідки у в'язниці, був звільнений і оштрафований на $ 8 тис.[9] Сабріна Харман отримала шість місяців в'язниці. Чарльз Гранер був засуджений 15 січня 2005 року до 10 років ув'язнення.[10] Старший сержант Эйван Фредерік був засуджений до восьми років ув'язнення, відшкодування шкоди, звільнення зі служби і позбавлення всіх звань.[11] Сержант Джавал Девіс отримав шість місяців в'язниці. Джеремі Сивитс — один рік. Эрмин Круз засуджений до восьми місяців, Роман Крол — 10 місяців. Лінді Інгланд — три роки ув'язнення. Сержант Сантос Кордону отримав 90 днів примусових робіт. Мішель Сміт — 179 днів ув'язнення. В роботі юридичної комісії брав активну участь психолог і організатор Стенфордського тюремного експерименту Філіп Зімбардо, який дуже зацікавився подробицями цієї історії. Його стурбувало, що зусилля офіційних військових і уряду були спрямовані на звинувачення в зловживаннях кількох «паршивих овець», замість того щоб визнати це системними проблемами офіційно встановленої військової системи виконання покарання.[12]

Фактично, Зімбардо опинився в команді юристів, що захищала одного з наглядачів в'язниці штаб-сержанта Айвена «Чіп» Фредеріка. Зімбардо мав доступ до всіх слідчим документами та документами з обмеженим доступом, а також свідчив як свідок-експерт на військовому трибуналі Фредеріка, який був засуджений до восьми років ув'язнення (жовтень 2004) Зімбардо використав свій досвід у справі Фредеріка при написанні книги «Ефект Люцифера: Осмислення перетворення добрих людей на злих», яка передбачає, що між Стенфордським експериментом і зловживаннями в Абу-Грейбі є багато спільного.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Тортури у в'язниці Абу-Грейб — ВУС Іраку вимагає розслідування // NEWSru, 1 травня 2004
  2. Свідчення в'язнів «Абу-Грейб»: військовослужбовці США ґвалтували підлітків // NEWSru, 21 травня 2004
  3. Встановлено перший випадок смерті від тортур в «Абу-Грейб» // NEWSru, 18 лютого 2005
  4. Терехов А. Новий скандал навколо Пентагону // Незалежна газета, 31 березня 2005
  5. New Yorker: тортури в «Абу-Грейб» — частина програми, схваленої Дональдом Рамсфельдом // NEWSru, 16 травня 2004
  6. Адвокат по справі «Абу Грейб»: «Хіба це тортури?» // Російська служба Бі-бі-сі, 11 січня 2005
  7. Бурума Я. Привиди // The New York Review of Books, 2008 (переклад Йосипа Фрідмана на russ.ru)
  8. а б Сексуальне приниження — широко розповсюджена практика // Le Monde, 12 травня 2004
  9. Слідчому Абу-Грейб пом'якшили жорсткість // Коммерсантъ, № 150 (3726), 22 серпня 2007
  10. Graner gets 10 years for Abu Ghraib abuse // MSNBC за повідомленням Associated Press, 16 січня 2005
  11. Court sentences England to 3 years Архівовано 2 February 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine. //
  12. Виступ Філіпа Зімбардо в якому він ділиться своїми здогадками і унікальними світлинами допитів із в'язниці Абу-Ґрейб.

ПосиланняРедагувати