Рязанова балка

ботанічний заказник в Харківській області
Версія від 18:53, 16 травня 2015, створена Leh Palych (обговорення | внесок) (оформлення)

Ботанічний заказник «Рязанова балка» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ботанічний заказник місцевого значення.

Ботанічний заказник «Рязанова балка»
49°54′14″ пн. ш. 36°26′29″ сх. д. / 49.90389000002777209° пн. ш. 36.44139000002777351° сх. д. / 49.90389000002777209; 36.44139000002777351Координати: 49°54′14″ пн. ш. 36°26′29″ сх. д. / 49.90389000002777209° пн. ш. 36.44139000002777351° сх. д. / 49.90389000002777209; 36.44139000002777351
Країна  Україна
Розташування смт. Рогань, Харківський район, Харківська область
Україна Україна
Найближче місто Харків
Площа 10,0 га
Засновано 1984
Оператор ДПУ-ДГ «Комуніст» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва
Рязанова балка. Карта розташування: Харківська область
Рязанова балка
Рязанова балка (Харківська область)
Мапа

CMNS: Рязанова балка у Вікісховищі

Розташований біля селища міського типу Рогань Харківського району.

Загальна площа — 10,0 га.

Заказник утворений у 1984 році.

Відповідальний за охорону — ДПУ-ДГ «Комуніст» Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.

Опис

Заказник розташований у Рязановій балці біля смт. Рогань, оточений урбанізованими територіями, сільськогосподарськими угіддями, лісосмугами. Гирло балки відкривається з правобережного крутосхилу в заплаву річки Роганка.

Заказник є типовим представником ландшафту, де збереглися фітоценози лучного степу з флорою його східного варіанта, характерного для Харківського геоботанічного округу, з типовими глибокими середньо-гумусними чорноземами. Найбільшу площу серед трав'яних фітоценозів на території заказника займають різнотравно-типчакові (Festuca valesiaca Gaud.) формації, особливо по схилах балки південно-західної, південно-східної та південної експозицій. Рослинні угруповання перехідного типу розташовані від фрагментів сухого степу на схилах до вологих болотистих луків на дні балки.

Серед більше 170 видів рослин, що зберігаються у заказнику, є рідкісні, зникаючі та ендемічні види, занесені до Червоної книги України, Зеленої книги України та Зеленого списку Харківської області.

У верхів'ях балки зростають зникаючі види: сон український, півонія вузьколиста (Раеоnіa tenuifolia), горицвіт весняний (Adonis vernalis) і волзький (Adonis wolgensis), дивина чорна (Verbascum nigrum).

У донній частині балки зростають мезофітні (лучні) трави: китник лучний (Alopecurus pratensis), вівсяниця лучна (Festuca pratensis), пирій повзучий (Elymus repens), осокові, з бобових — чина лучна (Lathyrus pratensis), лядвенець рогатий (Lotus corniculatus), конюшина лучна (Trifolium pratense), люцерна жовта (Medicago falcata), конюшина повзуча (біла) (Trifolium repens).

Поширені рідкісні види рослин: анемона лісова (Anemone sylvestris), істод сибірський (Polygala sibirica), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), гіацинтик бліднуватий (Hyacinthella leucophaea), касатик низький (Iris humilis), птицемлечник Гуссона (Ornithogalum gussonei), ковила волосиста (Stipa capillata), астра степова (Aster amellus), астрагал (Astragalus), грудниця шерстиста (Linosyris villosa), залізняк колючий (Phlomis pungens), цибуля жовтіюча (Allium flavescens), гусяча цибуля луковічконосна (Gagea granulosa), кринітарія волохата (Crinitaria villosa).

Дерев'янисті рослини розташовані в основному невеликими масивами по схилах і у верхів'ї балки. Деревостан представлений переважно дубом звичайним, березою, липою, ясенем високим, кленом польовим, грушею звичайною, абрикосом. У чагарниковому ярусі зростають бруслина (Euonymus), акація жовта (Caragana arborescens), свидина кривавочервона (Thelycrania sanguinea), жимолость татарська (Lonicera tatarica).

Дослідження

У 2011 році при обстеженні заказника з метою встановлення рівня антропогенного впливу виявлено, що дикорослі рослини ростуть на помірно забруднених ґрунтах. За цих умов провідним чинником виступає генетичний контроль, який визначає потребу рослин в хімічних елементах. Усі види рослин, що досліджувалися, не накопичують токсичного свинцю та кадмію[1].

Література

  • Клімов О. В. Природно-заповідний фонд Харківської області / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х. : Райдер, 2005. — 304 с.
  • Ганжа С. П., Ноженко В. С., Лисенко В. П., Маркова Є. Ф. Рослинність заказника «Рязанова балка» Харківської області. — Вісник ХНАУ. Серія «Біологія». — 2003. — № 3(2). — С. 41-45.
  • Безроднова О. В.  Фитосозологическая характеристика заказников «Ковыльная степь» и «Рязановая балка» / О. В. Безроднова // "Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: «Біологія», — Вип. 3. № 729. — 2006. — С. 25—31.
  • Тихоненко Д. Г. Сучасний стан і перспективи використання ландшафтних особливостей і ґрунтового покриву території навчально-дослідного господарства Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва / Д. Г. Тихоненко, М. О. Горін. // Вісник ХНАУ. Ґрунтознавство. — № 7. — 2006. — С. 3—19.
  • Гололобова О. О. Екологічний стан компонентів довкілля природно-заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Рязанова балка») Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна, серія «Екологія» — 2012. — № 1004, Вип. 7

Примітки

  1. Гололобова Е. А. Екологічний стан компонентів довкілля природно-заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове») (PDF).

Посилання