Лядвенець рогатий
Лядвенець рогатий[1] або звичайний[1] (Lotus corniculatus) — трав'яниста рослина роду лядвенець родини бобових.
| Лядвенець рогатий | |
|---|---|
| |
| Lotus corniculatus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Лядвенець (Lotus) |
| Вид: | Лядвенець рогатий (L. corniculatus)
|
| Біноміальна назва | |
| Lotus corniculatus L., 1753
| |
Опис
ред.
Суцвіття лядвенцю має 5–6 квіток типу простого зонтика. Віночок квіток має жовтий, інколи помаранчевий колір. Боби бурі, прямі, тонкі, довжиною 2,5–3, відходять радіально від спільної. Стебла виткі, в природних травостоях мають висоту 30–40 см, у посівах досягають 80 см. Насіння дрібне, має овальну форму, злегка сплющене, темно-коричневе, інколи темно-мармурово-плямисте. Маса 1000 насінин 1,4–1,6 до 2 г залежно від екотипу.
Лядвенець рогатий досить посухостійкий, окремі сорти зимостійкі. Він добре переносить кислотність ґрунту і може рости на погано дренованих ґрунтах. На помірно зволожених луках здатен інтенсивно кущитись і розмножуватись.
В Україні районовано такі сорти лядвенцю рогатого: Дединівський, Московський 25, Московський 287. В Івано-Франківській області вирощують сорти Монастирецький, у Полтавській — Смоленський.
Використання
ред.Лядвенець рогатий — сінокісно-пасовищна кормова бобова трава переважно лучного ареалу. Його використовують переважно для випасання тварин на пасовищах як компонент злаково-бобових сумішей. Добрий травостій отримується через два роки, оскільки лядвенець проростає повільно. Але після того, як ця культура приживеться, пасовище стає багаторічним, так при повній стиглості дозрілі боби розкриваються і самопідсіваються.
Тварини добре споживають зелену масу до цвітіння. Вітамінне сіно з лядвенцю вважається дієтичним кормом для всіх сільськогосподарських тварин.
Лядвенець рогатий є медоносом. У народній медицині використовується як ранозагоювальний, пом'якшувальний, знеболювальний та протизапальний засіб. Квітки використовують як седативний та тонізуючий засіб.
Примітки
ред.- ↑ а б Lotus corniculatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Джерела
ред.- Рослинництво: Підручник / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; За ред. О. І. Зінченка. — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.: іл. ISBN 966-95661-6-9
- Анатомічна будова надземних органів лядвенця рогатого / Е. П. Козлова, В. В. Король, В. М. Ковальов, Л. С. Картмазова // Вісник фармації. — 1997. — № 1. — С. 71–73.
- ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |