Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Суцвіття лядвенця має 5 — 6 квіток типу простого зонтика. Віночок квіток має жовтий, інколи помаранчевий колір. Боби бурі, прямі, тонкі, довжиною 2,5 — 3, відходять радіально від спільної. Стебла виткі, в природних травостоях мають висоту 30 — 40 см, у посівах досягають 80 см. Насіння дрібне, має овальну форму, злегка сплющене, темно-коричневе, інколи темно-мармурово-плямисте. Маса 1000 насінин 1,4 — 1,6 до 2 г залежно від екотипу.

Лядвенець рогатий досить посухостійкий, окремі сорти зимостійкі. Він добре переносить кислотність ґрунту і може рости на погано дренованих ґрунтах. На помірно зволожених луках здатен інтенсивно кущитись і розмножуватись.

В Україні районовано такі сорти лядвенцю рогатого: Дединівський, Московський 25, Московський 287. В Івано-Франківській області вирощують сорти Монастирецький, у Полтавській — Смоленський.

ВикористанняРедагувати

Лядвенець рогатий — сінокісно-пасовищна кормова бобова трава переважно лучного ареалу. Його використовують переважно для випасання тварин на пасовищах як компонент злаково-бобових сумішей. Добрий травостій отримується через два роки, так як лядвенець проростає повільно. Але після того як ця культура приживеться, пасовище стає багаторічним, так при повній стиглості дозрілі боби розкриваються і самопідсіваються.

Тварини добре споживають зелену масу до цвітіння. Вітамінне сіно з лядвенцю вважається дієтичним кормом для всіх сільськогосподарських тварин.

Лядвенець рогатий є медоносом. У народній медицині використовується як ранозагоючий, пом'якшуючий, знеболюючий та протизапальний засіб. Квітки використовують як седативний та тонізуючий засіб.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати