Церква святого Миколи (Кам'янка-Бузька)

Церква Святого Миколи З XVII ст. у місті Кам’янка-Бузька Львівської області входить до Реєстру пам'яток національного значення з охоронним номером 440/1 (ID 46-221-0001). Крім неї до Реєстру записано дзвіницю 1762 церкви з охоронним номером 440/2 (ID 46-221-0002).

Церква Святого Миколи
Церква Святого Миколи
50°06′44″ пн. ш. 24°20′35″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Львівська область, м. Кам’янка-Бузька
Кінець будівництва	1667
Відбудовано	1961, 1971
Стиль	галицька школа
Належність	УГКЦ•УПЦ КП
Адреса	Львівська область, м. Кам’янка-Бузька, вул.Незалежності
Церква святого Миколи (Кам'янка-Бузька) (Україна)
Церква святого Миколи у Вікісховищі

Історія

Вхід до церкви. 2009

Достовірно невідомо час закладення православної парафії на Белзському передмісті Кам'янки-Буської, що звалась Кам'янкою-Струмиловою від імені фундатора міста Юрія Струмила. Вперше 1451 в гродських актах було згадано дяка неназваної церкви Сенька. На 1564 згадувались церкви Св. Миколая і П'ятницька, яка до XVIII ст. зникла з сторінок документів. У XVII ст. у Кам'янці-Струмиловій був закладений монастир з церквою Благовіщення. До наших днів дійшла церква Св. Миколи і мурована Різдва Пресвятої Богородиці з 1870-х років. У 1789 парафію церкви св. Миколи приєднали до парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Сьогоднішня будівля церкви походить з 1667, що засвідчує напис від 21 вересня 1667 на порталі південних дверей . На той час власником міста був Ієроним Радзійовський. Тоді церкву з соснового дерева з дубовими підвалинами збудували чи грунтовно перебудували. Церковне братство затвердив 27 квітня 1689 єпископ Йосиф Шумлянський і пітвердив у липні 1738 митргополит Атанасій Шептицький. Церкву відновили 1759, а 1867 під неї підвели фундамент з каміння, посилили стіни. У церкві зберігся п'ятиярусний іконостас XVII ст. Намісні ікони несли датування 1618, апостольський ряд з 1660-х років, частина з межі ХІХ-ХХ ст. Церква була пошкоджена в час боїв Першої світової війни і відновлена.

Церкву реставрували 1962 за проектом І. Старосольського, 1971 за проектом Л. Дмитрович. На час першого обстеження церкви фахівцями 1971 у церкві бракувало 5 ікон. Незабаром було викрадено решту ікон. У бабинці перебувало два невеликі вівтарі XVIII ст. з багатим різним декором. 1898 розписали інтер'єр церкви, поновили ікони, іконостас, для якогоо виготовили двоє дияконських дверей. Вже 1905 маляр Йосиф Сидорович з Монастириськ розписав всю церкву, відновив іконостас, виконавши до нього 5 ікон, зокрема намісну ікону Св. Миколи.

Дерев'яна тризрубна триверха церква має високу квадратну наву, більш низькі п'ятистінний бабинець і вівтарну частину з бічними невеликими криласами. Церква має опасання, три високі верхи на восьмериках. Дахи покриті гонтом, який перекрили листами бляхи.

Біля церкви розміщена дерев'яна дзвіниця каркасної конструкції. Напис на порталі дверей засвідчує 1762 за рік будівництва. Вірогідно, того року лише відновили дзвіницю, збудовану одночасно з церквою. Відомо, що 1880 її ремонтував майстер Андрій Ґоронцій, добудувавши захристя.

Церкву реставрували 1962 за проектом І. Старосольського, 1971 за проектом Л. Дмитрович, 2008. На час першого обстеження церкви фахівцями 1971 у церкві бракувало 5 ікон. Незабаром було викрадено решту ікон. У бабинці перебувало два невеликі вівтарі XVIII ст. з багатим різним декором. У ній відкрили музей атеїзму.

Джерела

• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.3. стор. 142

Посилання

• Кам'янка-Бузька. Миколаївська церква
• Кам'янка-Бузька Св. Миколи 1667
• Кам'янка-Бузька: Миколаївська церква і дзвіниця
• Храм св. Миколая м. Кам’янка-Бузька
• Кам’янко-Бузька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (копія)