MILAN (фр. Missile d´infanterie léger antichar - легка піхотна протитанкова ракета) керована протитанкова ракета 2-го покоління класу земля-земля (керування по проводу) з франко-німецького консорціуму Euromissile[1] (Aérospatiale (Франція), Messerschmitt-Bölkow-Blohm (Німеччина)). Перебуває у серійному виробництві як основна європейська протитанкова зброя малого радіусу дії. З 1977 на озброєнні Бундесверу. Разом з американською системою BGM-71 TOW найбільш поширені протитанкові ракетні комплекси світу. MILAN використовується у 40 арміях світу. У даний час заміщається ракетами Trigat та Spike.

MILAN

Запуск ракети MILAN.
ТипПТКР
ПоходженняНімеччина Німеччина
Франція Франція
Історія використання
На озброєнні1972 — нині
ВійниOperation Desert Storm
Історія виробництва
РозробникAérospatiale, Messerschmitt-Bölkow-Blohm
Розроблено1963–1971
ВиробникEuromissile
MBDA
Bharat Dynamics
Виготовлена
кількість
350.000
ВаріантиMILAN 1 • MILAN 2 • MILAN 2Т • MILAN 3 • MILAN ER
Характеристики
ВагаADT-ER комплексу 45 кг, контейнеру 13,5 кг
Довжина1,2 м
Висота0,75-0,95 м
Діаметр0,125/0,115 м


MILAN (протитанкова ракета) у Вікісховищі

Історія

Для потреб піхотних підрозділів розпочали розробляти легкий ракетний протитанковий комплекс на основі франко-німецької угоди від 12 квітня 1963 року. У 1971 були проведені випробування і 1972 розпочато серійне виробництво. По ліцензії виготовляється у Великій Британії, Іспанії, Індії. Комплекс MILAN майже відразу розпочали встановлювати на бойових машинах піхоти Франції AMX-10P[2], ФРН Marder І[3]. Швидкострільність становить до 3 пострілів на хвилину. Бойова дальність модифікації MILAN 2 становить 75 - 1975 метрів. З 1980-х років стали використовувати інфрачервоний адаптер-приціл MIRA (Milan Infra-Rot Adapter), що дозволило використовувати комплекс MILAN цілодобово. Він виявляє ціль за 12.000 м, розпізнає за 5.000 м, індифікує за 3.000 м. З 2006 випускається модифікація MILAN 3 з тепловізором. Модифікація MILAN ER з форсованою ракетою, цифровою системою стрільби має дальність враження 3000 м, де здатна пробити 1000 мм реактивної броні і 2000 мм залізобетону. Вірогідність попадання складає 93% на 10.000 пострілів. Маршова швидкість 150-200 м/сек. Тривалість польоту на 2000 м складає 13 сек. Вага боєголовки 2,98 кг, вага вибухової речовини - 1,2-1,8 кг октолу (70-75% октогену і 25-30% тринітротолуолу).

В ракеті міститься 2г радіоактивного торію, що виділяється у навколишнє середовище при детонації.

Модифікації

  • Milan - одинарна комулятивна частина (1972)
  • Milan 2 - одинарна комулятивна частина, тепловізорний приціл MIRA (1984), на озброєнні армій Франції, Німеччини (1985)
  • Milan 2T - тандемна комулятивна частина (1993)
  • Milan 3 - тандемна комулятивна частина (1996)
  • Milan ER - подвійна комулятивна частина збільшеної дальності

Галерея

Застосування

Посилання

Примітки