Гвардійське (Сімферопольський район)
Гварді́йське (до 1945 року — Спат[3]; крим. Sarabuz) — селище в Україні, у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.
| Селище Гвардійське | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сімферопольський район |
| Рада | Гвардійська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Облікова картка | Гвардійське |
| Основні дані | |
| Засновано | 1873 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 6,4 км² |
| Населення | ▼ 12 702 (на 2014 рік)[1] |
| Густота | 1984,6 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 97513 |
| Телефонний код | +380 652 |
| Географічні координати | 45°06′57″ пн. ш. 34°00′51″ сх. д. / 45.11583° пн. ш. 34.01417° сх. д.Координати: 45°06′57″ пн. ш. 34°00′51″ сх. д. / 45.11583° пн. ш. 34.01417° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 146 м[2] |
| Водойма | р. Салгир
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Острякове |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 18 км |
| - залізницею: | 33 км |
| - автошляхами: | 23 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | смт Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63 |
| Голова селищної ради | Поляков Федор Георгійович |
| Карта | |
  Гвардійське | |
 Гвардійське | |
| |
|
| |
Розташоване в лісостеповому передгір'ї Криму, на річці Салгир (басейн Азовського моря), за 22 км від Сімферополя (автошлях М18), з яким має автобусне і залізничне сполучення. У селищі розташований залізничний вузол Острякове.
Археологічні розвідки ред.
Поблизу Сарабузу виявлено кілька курганів доби бронзи. У т. зв. Золотому кургані розкопано багате поховання воїна V ст. до н. е. в панцирі з залізним мечем, бронзовими стрілами в дерев'яному сагайдаку, золотою гривною і різними прикрасами (в тому числі бляха у вигляді левиці); виявлено пізньоскіфське поселення.
Історичні відомості ред.
1945 село Спат перейменоване на Гвардійське, 1948 року села Ново-Сарабуз і Гвардійське об'єднані у село Гвардійське.[4]
Із 1957 року — селище міського типу.
Динаміка чисельності населення ред.
- 1805 рік — 176 осіб (170 кримських татар, 6 ясирів)
- 1926 рік — 539 ос. (213 німців, 170 росіян, 65 українців, 18 кримських татар, 18 євреїв, 14 греків, 7 вірменів) (у селі Спат і на станції Сарабуз)
- 1939 рік — 3848 ос. (у селах Спат, Шунук і на станції Сарабуз)
- 1989 рік — 14062 ос.
- 2001 рік — 12 554 ос.
- 2006 рік — 12 600 ос.
Клімат ред.
Клімат напівпосушливий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня — 1,8°, липня +21,6°. Опадів — 360 мм на рік.
Установи і підприємства ред.
Хлібозавод, цех Сімферопольського заводоуправління будівельних матеріалів, тепличний комбінат, Кримська дослідницька станція садівництва, степове відділення Нікітського ботанічного саду, краєзнавчий музей.
Освіта ред.
У селищі діє Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів з російською мовою навчання[5].
Релігія ред.
У селищі діє Мечеть Сарабуз джамісі.
Постаті ред.
- Гегечкорі Олег Іродійович (1972—2022) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.
Примітки ред.
- ↑ Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2014
- ↑ Прогноз погоди в смт. Гвардійське. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 15 лютого 2009.
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат // АР Крим. ІСУО. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
Посилання ред.
- стаття Гвардійське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 8 січня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |