Соціальна мережа (англ. The Social Network) — американський кінофільм 2010 року, драма про історію створення соціальної мережі Facebook. Фільм поставлений режисером Девідом Фінчером з Джессі Айзенбергом, Ендрю Гарфілдом, Джастіном Тімберлейком, Брендою Сонг, Руні Марою, Армі Гаммером та Максом Мінгеллою у головних ролях.

Соціальна мережа
The Social Network
Жанрдрама
РежисерДавид Фінчер
ПродюсерСкотт Рудін
Дана Брунетті
Майкл де Лука
Шон Чафін
Виконавчий продюсер:
Кевін Спейсі
СценаристАрон Соркін
На основіМільярдери мимоволі
У головних
ролях
Джессі Айзенберг
Ендрю Гарфілд
Джастін Тімберлейк
Бренда Сонг
Руні Мара
Армі Гаммер
Макс Мінгелла
ОператорДжеф Кроненвет
КомпозиторТрент Резнор
Аттікус Росс
МонтажКірк Бакстер
Ангус Вол
ХудожникDonald Graham Burtd
КінокомпаніяRelativity Media
Trigger Street Productions
Дистриб'юторColumbia Pictures
Тривалість121 хв.[1]
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2010
Дата виходу1 жовтня 2010 (США)
21 жовтня 2010 (Україна)
Кошторис40,000,000$[2]
Касові збори220,961,293$[2]
IMDbID 1285016
РейтингMPAA: PG-13
thesocialnetwork-movie.com
CMNS: Соціальна мережа у Вікісховищі

Арон Соркін написав свій сценарій на основі документальної книжки Бена Мезріча «Випадкові мільйонери». Варто зазначити, що ніхто з співробітників або персоналу сайту Facebook, включаючи засновника Марка Цукерберга, не брав участі у створенні даного проекту. Дистриб'ютором фільму стала кінокомпанія Columbia Pictures. Схвалений критиками, випуск фільму відбувся 1 жовтня 2010 року в США і протягом перших двох тижнів картина була лідером у прокаті. На екрани українських кінотеатрів фільм вийшов 21 жовтня. У жовтні 2010 року багато американських видань пророкували «Соціальній мережі» премію «Оскар» за найкращий фільм. Основним конкурентом була історична картина «Промова короля» режисера Тома Гупера[3].

Сюжет

ред.

Через велику кількість головних діючих осіб дія фільму переноситься із аудиторій Гарварда до спалень гуртожитків в Пало Альто. В кадр потрапляють захоплюючі моменти народження соціальної мережі, яка скоро захопить мільйони комп'ютерів. У приймальні новонародженого з нетерпінням очікують юні революціонери. В центрі хаосу, який утворився, опиняється Марк Цукерберг (Джессі Айзенберг) — багатообіцяючий студент Гарварду, який відкриває сайт, що в один момент змінить структуру суспільства; Едуардо Саверін (Ендрю Гарфілд), який колись був найкращим другом Цукерберга й інвестував гроші в їхню справу; один із засновників порталу Napster Шон Паркер (Джастін Тімберлейк), який вивів Facebook на інвестиційних верховодів Кремнієвої Долини; і близнюки Вінклевос (Армі Гамер і Джош Пенс) — студенти Гарварду, які стверджують, що Цукерберг вкрав їхню ідею і виступають з судовим позовом на нього.

Розповідь йде від імені кожного з героїв, у кожного своя версія історії появи Facebook. У результаті вийшло багатогранне, майже голографічне зображення успіху у XXI сторіччі — підліткові фантазії і життєві реалії, які кардинальним чином від них відрізняються.

Якось у жовтні 2003 року студент Гарвардського університету Марк Цукерберг (Джессі Айзенберг) в барі посварився зі своєю дівчиною Ерікою Олбрайт (Руні Мара). Він повертається до гуртожитку і попиваючи пиво пише блог, щоб дискредитувати її. Після цього він зламує сайти гуртожитків, стягуючи звідти фотографії студенток. Тим часом, прочитавши блог Марка, до нього заходить його друг — Едуардо Саверін, питаючи, чи не може він якось допомогти товаришеві. Марк каже, що єдине, що йому допоможе — це формула для обчислення рейтингу шахістів (Рейтинг Ело, хоча в фільмі ця назва не згадується), який він хоче застосувати на сайті для визначення рейтингу студенток. Він компонує їх фотографії парами і пропонує користувачам вибрати, котра з дівчат гарніша. Сайт отримує назву Facemash і відразу набуває чималої популярності (при цьому вщент руйнуючи всю університетську соціальну мережу і стимулює осуд у зв'язку із жінконенависницьким підтекстом). Марка звинувачують у всіх смертних гріхах: створенні сайту, несанкціонованому вторгненні на територію університету в позаурочний час, порушенні закону про авторське право і порушенні закону про приватне життя. Саме в цей момент у юнака виникає ідея створення сайту Facebook. Незабаром Марк відкриває сайт thefacebook.com, який переходить з одного монітора Гарварду на інший, із найстарших університетів Нової Англії до Кремнієвої Долини, а потім поширюється на увесь світ із швидкістю лісової пожежі.

У цьому хаосі народжується конфлікт інтересів. Студенти починають з'ясовувати, хто з них має право називати себе творцем одного з ключових стовпів сучасного суспільства. Конфлікт, який перетворює друзів на непримиренних ворогів.

Щоб створити відчуття незалежної творчості, Арон Соркін і Девід Фінчер використали ретельно побудований і невзаємопов'язаний розповідний стиль, в якому не розставляються пріоритети. Замість цього історію розповідають незалежні оповідачі, кожен з яких був щиро впевнений, що знаходиться в центрі подій, і саме його спогади точно відображають картину того, що відбувалося.

Актори

ред.

Звукова доріжка

ред.

Музику до фільму написали Трент Резнор і Аттікус Росс. Це не перший досвід співпраці Фінчера і Резнора: фільм «Сім» починається під звуки одного з реміксів останнього, і саме Фінчер зняв кліп на його композицію Only 2005 року[6]. Фінчер з самого початку запропонував Резнору написати музику до фільму, проте той відхилив пропозицію з огляду на те, що тільки що одружився і закінчив виснажливе турне[6]. Протягом кількох місяців його не покидало відчуття, що він підвів давнього товариша. Нарешті він вирішив зателефонувати Фінчерові та запропонувати свої послуги для наступних фільмів. Фінчер відповів, що, як і раніше, чекає його згоди щодо «Соціальної мережі». Після того, як Резнор і Росс приєдналися до проекту, оптимістична спочатку музика набула набагато похмурішого звучання[6]. Свою версію хрестоматійної грігової мелодії «У печері гірського короля», яка звучить у сцені веслувальної гонки, Резнор вважає «найменш апетитною» в історії[6]. Меланхолійно-тривожні звуки композиції «Рука прикриває синяк» (англ. Hand Covers Bruise) вітають кожного хто заходить на офіційний сайт фільму. У фінальних титрах звучить пісня гурту «Бітлз» Baby, You're a Rich Man[7].

Робота над фільмом

ред.

У листопаді 2009 року Кевін Спейсі, продюсер фільму сказав, що «„Соціальна мережа“, швидше за все, буде набагато цікавіша, ніж цього чекають».[8] Бюджет фільму — 50 млн $. Музику до фільму написав Трент Резнор.

Зйомки фільму почалися в жовтні 2009 року в Кембриджі.[9] Деякі сцени були зняті навколо студентських містечок двох массачусетських підготовчих шкіл, Академії Філліпса та Академії Мільтона.[10] З 2 по 4 листопада зйомки проходили на площах Кізер і Вімена в студентському містечку Гумвуда Університету Джона Гопкінса.[11] З 16 по 22 листопада сцени фільму знімалися в Каліфорнійському державному університеті.

Кастинг розпочався в початку серпня 2009 року. Шая Лабаф та Майкл Сера претендували на роль головного персонажа фільму — Марка Цукерберга. Джессі Айзенберг був оголошений учасником проекту у вересні 2009 року.[12]

Ніхто з людей, що працюють у Facebook, включаючи засновника Марка Цукерберга, не брав участі в створенні фільму. Едуардо Саверін, один із співзасновників компанії, був консультантом Мезріча при роботі над книгою.

Критичні відгуки

ред.

«Соціальна мережа» — єдиний художній фільм 2010 року, з приводу якого професійні критики англомовного світу ухвалили стовідсотково позитивний вердикт.[13] Узагальнивши рецензії, на сайті Rotten Tomatoes був зроблений наступний висновок: «Бездоганний сценарій, дивовижна режисура, першокласна гра акторів роблять „Соціальну мережу“ захоплюючим і амбітним зразком сучасного кіномистецтва в його найкращих проявах».[14]

Роджер Еберт у своїй рецензії високо відгукнувся про стрічку, яка спростовує поширену думку, ніби неможливо зняти хороший фільм про програміста — людину, яка розмовляє малозрозумілою для більшості інших людей мовою. «У наш час, коли діалоги сповільнюються і капцаніють на догоду дурням у залі для глядачів, діалог цього фільму летить з шаленою швидкістю та іскриться, як старі добрі фарси… Історія, яку складно переказати, знаходить ясність і захоплює всю увагу», — пише маститий кінокритик.[15]

 
Марк Цукерберг — розробник і засновник соціальної мережі Facebook.

Пітер Треверс з журналу Rolling Stone назвав «Соціальну мережу» визначальним фільмом не тільки року, але і всього десятиліття.[16] Він наголосив на актуальності для нинішнього покоління завершуючого фільм «образу самотнього Марка, який сидить перед мерехтливим екраном і вдає, ніби не самотній».[17] З точки зору Треверса, сучасне перевидання фільму «Расьомон» ставить американцям, які загралися в мережі соціальними масками, невтішний діагноз — нарцисизм. Іронія в тому, що соціальна мережа народжується із стресового стану соціопата, нездатного на повноцінне спілкування з реальними людьми.[17]

Річард Корлісс з журналу TIME трактує стрічку як коментар щодо ненормальності будь-якого генія, який настільки зациклений на своїй справі, що «не помічає маленьких людей, що трапляються на його шляху».[18] За його словами, головний герой фільму — свого роду душевний інвалід: винаходячи сайт, який дасть йому 500 мільйонів друзів замість одного-єдиного, він уподібнюється до того безногого, який удосконалив інвалідний візок.[18]

Лу Лумерік з журналу The New York Post, як і Корлісс, проводить паралель між трагічним честолюбством Цукерберга і головного героя класичної кінодрами «Громадянин Кейн». "Цей idiot savant нагадує такого Моцарта, якого ми бачили в фільмі «Амадей», — розмірковує Лумерік.[19] Манола Дарджіс з The New York Times виявила в цій фігурі також відгомони персонажів класичної літератури XIX століття — таких, як бальзаківський Растиньяк.[20] Основну відмінність Цукерберга від попередників Корлісс бачить у тому, що він «строго кажучи, не нелюдський, а пост-людяний: це ланцюжок алгоритмів і обчислень, свого роду комп'ютерна програма».[18]

 
Цукерберг (праворуч) разом з Робертом Скоблом у 2008.

На сторінках The New York Times приділено увагу майстерності побудови художнього світу «Соціальної мережі»: «Важко згадати фільм, який змальовував би Гарвард в настільки похмурих тонах. Стримано-тьмяна палітра і мінімальна глибина кадру змальовують межі світу головного героя, а часте, хоча і згладжене перемикання між просторово-часовими шарами дає уявлення про швидкість, з якою він досяг успіху».[20]

Критичніший відгук дав про фільм Джим Гоберман. Він похвалив енергію, з якою розказана перша частина історії, до зустрічі головного героя з героєм Тімберлейка, який перетягує на себе всю увагу глядацького залу.[21] Гоберман бачить послання фільму в тому, що, хоча б і таємно від себе, кожен хоче лише бути коханим і жаданим для оточуючих, а соціальні мережі покликані компенсувати відсутність цього в реальному житті.[21] Після того, як Цукерберг підпадає під «мефістофелівську чарівність» Паркера, мотиви його дій стають все менш зрозумілими.[21]

Зеді Сміт вважає, що тип героя, виведений у фільмі, незабаром піде в минуле: «Коли я дивилася фільм, у глядацькому залі пролунав сміх при згадці ранньої блог-платформи Livejournal. Не можу собі уявити життя без файлів, але цілком можу собі уявити час, коли Facebook здасться нам так само безглуздим пережитком, як і Livejournal»[22].

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. The Social Network. BBFC. 21 вересня 2010. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 23 вересня 2010.
  2. а б The Social Network (2010) - Box Office Mojo. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 24 лютого 2011.
  3. Latest Oscar predictions — Best picture. Gold Derby (англійською) . Los Angeles Times. 11 жовтня 2010. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 1 листопада 2010.
  4. Tomio, Jay (December 9, 2009). «Rashida Jones in Fincher's The Social Network» [Архівовано 2010-09-25 у Wayback Machine.]. BSCreview. Процитовано 5 лютого 2010.
  5. Nemiroff, Perri (July 8, 2010). «The Social Network's Second Teaser Trailer Makes Its Point Via Status Updates». Shockya. Процитовано 24 жовтня 2010.
  6. а б в г Ryan Dombal. (27 вересня 2010). Trent Reznor and David Fincher. Pitchfork.com (англійською) . Pitchfork Media Inc. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 22 грудня 2010.
  7. . Саундтрек до фільму отримав премію «Оскар» на 83-й церемонії вручення у лютому 2011 року. News for Haruki Murakami. The Internet Movie Database (англійською) . IMDb.com, Inc. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 22 грудня 2010.
  8. Kevin Spacey Says ‘The Social Network’ Will Be ‘A Lot Funnier’ Than You Think " MTV Movies Blog. Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010.
  9. Casting Notes: Selena Gomez in Teen Rom Com; The Social Network Gets New Kids; The Whistleblower Gets Proven Talent | /Film. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 15 жовтня 2010.
  10. Facebook Movie Shoots on Campus. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 28 травня 2010.
  11. Pictures Of Today's Filming Of «The Social Network» At Johns Hopkins. Архів оригіналу за 22 лютого 2010. Процитовано 15 жовтня 2010.
  12. «Facebook Cast Confirmed». September 23, 2009. The Playlist. Процитовано 19 листопада 2009.
  13. http://www.rottentomatoes.com/m/the-social-network/?critic=creamcrop
  14. http://www.rottentomatoes.com/m/the-social-network/
  15. The Social Network :: rogerebert.com :: Reviews. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 15 жовтня 2010.
  16. The Twelve Must-See Fall Movies. Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010.
  17. а б The Social Network | Rolling Stone Movies | News and Reviews. Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 13 листопада 2010.
  18. а б в 'The Social Network' Review: A Pie in Zuckerberg's Facebook — TIME. Архів оригіналу за 24 листопада 2011. Процитовано 13 листопада 2010.
  19. 'The Social Network' Facebook movie is a raging-geek saga worth oversharing — NYPOST.com
  20. а б Movie Review — 'The Social Network' — A Facebook Creation Story With Mark Zuckerberg — NYTimes.com
  21. а б в According to The Social Network, You Are Definitely Not the Only Asshole on Facebook — Page 1 — Movies — New York — Village Voice. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 13 листопада 2010.
  22. http://www.nybooks.com/articles/archives/2010/nov/25/generation-why/?page=3
  23. http://www.rian.ru/culture/20110117/322566625.html

Посилання

ред.