Джурла (річка)

річка в Україні
(Перенаправлено з Сотера)

Джурла[1] (Алака[1], Сотера[1]), Біюк-Дере — гірська річка Криму. Вона має одразу три назви Джурла, Алака і Сотера. Верхня частина — Джурла, середня — Алака, нижня — Сотера. Така різноманітнісь зв'язана з тим, що кримські татари не сприймали річки як єдине ціле і давали назви не річці, а місцевості в якій вона тече. Річка знаходиться на південь від Демерджі. Впадає в Чорне море поблизу Алушти.

Джурла, Алака, Сотера
Витік річки Джурла - невеличке озерце на Дімерджі-яйлі
44°43′57″ пн. ш. 34°29′59″ сх. д. / 44.73270000002777635° пн. ш. 34.49990000002777180° сх. д. / 44.73270000002777635; 34.49990000002777180
Витік Демірджі-яйла
висота, м близько 1000 м
Гирло Чорне море
• координати 44°43′57″ пн. ш. 34°29′59″ сх. д. / 44.73270000002777635° пн. ш. 34.49990000002777180° сх. д. / 44.73270000002777635; 34.49990000002777180
Країни: Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Довжина 8 км
Площа басейну: 19,8 км²
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У середній течії на лівому березі — заповідне урочище Кам'яні гриби.

Водоспади на річці ред.

На річці знаходиться каскад мальовничих водоспадів, серед яких виділяється водоспад Джурла і водоспад Гейзер .

Цікаві факти ред.

  • Річка бере початок з джерела Суат-Чешме[1][2], вода якого утворила на відстані 20 м Холодне озеро[1][3].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д OpenStreetMap!. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 8 травня 2020. 
  2. Суат-Чешме — родник на Верхней Джурле. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 8 травня 2020. 
  3. Холодное озеро на Верхней Джурле. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 8 травня 2020. 

Джерела ред.

  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  • Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 57 (Біюк-Дере)

Посилання ред.