Сосьва (річка)

річка, права твірна Тавди

Сосьва
Річка Сосьва поблизу с. Сосьва
Річка Сосьва на схемі басейну Тоболу
59°33′00″ пн. ш. 62°19′58″ сх. д. / 59.5502100000277749814° пн. ш. 62.33286000002777172° сх. д. / 59.5502100000277749814; 62.33286000002777172
Витік г. Сосьвинський Камінь, 954,2 м
(східні схили Північного Уралу) [1]
• координати 60°07′43″ пн. ш. 59°07′36″ сх. д. / 60.12861° пн. ш. 59.12667° сх. д. / 60.12861; 59.12667
висота, м 700 м [1]
Гирло Тавда (за 719 км від гирла Тавди), місце злиття з р. Сосьвою [2]
• координати 59°32′58″ пн. ш. 62°20′03″ сх. д. / 59.5497000° пн. ш. 62.3344000° сх. д. / 59.5497000; 62.3344000
висота, м 56 м [2]
Похил, м/км 1,01 м/км
Басейн ТавдаТоболІртишОбОбська губаКарське море
Країни: Росія Росія,
Свердловська область,
•• Карпинський міський округ,
•• Сєвероуральський міський округ,
•• Івдельський міський округ,
•• Сєровський міський округ,
•• Сосьвинський міський округ,
•• Гаринський міський округ
Прирічкові країни: Росія Росія
Регіон Свердловська область
Довжина 635 км [3][4]
Площа басейну: 24 700 км² [3][4]
Середньорічний стік 123,3 м³/с (за 140 км від гирла) [5]
Притоки: Ляляd, Какваd, Тур'я, Лангур[d], Вагранd, Bol'shaya Volchankad, Atyusd, Bolshaya Mezhevayad, Vorobinad, Evalgad, Elovkad, Ereminkad, Kalinkad, Kanda[d], Krasnoyarkad, Kriv-Sosvinskyd, Kuryad, Q4270472?, Q4276789?, Q4288661?, Molvad, Morozovkad, Neglad, Nyurmad, Palkinad, Pin'kinad, Pronichevad, Prorvinskayad, Samad, Solvad, Sotrinad, Q4446359?, Tanshad, Tongad, Khodovayad, Sharp[d], Shegultand, Q4738511?, Paskotnayad, Monastyrkad, Patad і Kalyad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Сосьва, у верхів'ї Велика Сосьва (рос. Сосьва) — річка в Азії, у центральній, крайній західній частині Західного Сибіру, протікає територією Західно-Сибірської рівнини, у північній частини Свердловської області Росії. Права твірна річки Тавди[3]. Належить до водного басейну річки ОбКарського моря.

Географія ред.

Витік річки Сосьви починається на східних схилах Північного Уралу, за 2,5 км схід — північний схід від гори Сосьвинський Камінь (954,2 м), на висоті близько 700 м над рівнем моря. Тече територією Карпінського, Сєвероуральського, Івдельського, Сосьвинського, Сєровського, знову Сосьвинського та Гаринського міських округів Свердловської області, Туринською рівнининою (Західно-Сибірська рівнина), в середній та нижній течії заболоченою долиною у сильно звивистому, меандровому руслі. Спочатку тече на північ — північний схід, в районі гори Лямпа Кутинська (1410,7 м) за 5 км вище впадіння лівої притоки Сольви — повертає на схід, після впадіння лівої притоки Шегультан — повертає на південь — південний схід, а після села Кошай — повертає на північний схід. Зливаючись з лівою твірною — Лозьвою, утворює річку Тавда за 719 км від її гирла, за 14 км на північ від селища Гарі та за 1 км вище закинутого села Усть-Лозьва на висоті 56 м. Поблизу гирла ширина русла річки доходить до 75—105 метрів, при глибині 2,5-3,0 метри і швидкості потоку — до 0,3 м/с.

Довжина річки — 635 км. Площа басейну — 24 700 км². Від витоку річки Сосьви до гирла Тавди довжина (неофіційна) становить — 1354 км, а загальна площа басейну — 88 100 км². Повне падіння рівня русла Сосьви, від витоку до гирла, становить 644 м, що відповідає середньому похилу русла — 1,01 м/км.

Сплавна (використовується для лісосплаву). Судноплавна частково в середній та нижній течії, на 333 км від гирла Сосьви до гирла правої притоки, річки Каква.

Гідрологія ред.

Живлення річки змішане, снігове та дощове, з перевагою снігового. Замерзає на початку листопада. Розкривається у квітні. Річний перепад коливань рівня води в середній і нижній течії 5-6 м.

Середньорічна витрата води за період спостереження протягом неповних 11 років (19791989) на станції в селі Морозково, за 278 км від гирла, становила 112,3 м³/с[4][5] для водного басейну 11 500 км², що відповідає майже 46,6 % від загальної площі басейну річки, яка становить 24 700 км². Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 308,09 міліметри на рік, яка є доволі великим значенням, і перевищує майже в два рази величину прямого стоку для всієї площі басейну.

Середньорічна витрата води за період спостереження протягом 41 року (19381942 та 19541989) на станції в смт Сосьва, за 140 км від гирла, становила 123,3 м³/с[5][4] для водного басейну 22100 км², що відповідає майже 89,5 % від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 176,05 міліметри на рік, модуль стоку — 5,5 л/(с*км²)[5].

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 17,36 м³/с (у березні), що відповідає 3,8 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить майже — 452,88 м³/с і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 4,89 м³/смежень лютого 1939 року), а абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) — 1250 м³/с (в період повені травня 1957 року)[5].

Показники середньомісячної витрати води річки: Сосьви
за 41 рік спостереження 1938-1989 на станції: в смт Сосьва (за 140 км від гирла), м³/с:
Джерело: Sosva At Sosva (англ.) . на R-ArcticNET. Процитовано 21-12-2016.

Притоки ред.

Річка Сосьва приймає більше чотирьох десятків приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 10, із них понад 100 км — 5 (від витоку до гирла):[6][7]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла р. Сосьви, (км) Витрата води,
(м³/с)
 Шегультан (Великий Шегультан) 97 900 537
 Вагран 137 1620 501
 Велика Волчанка 66 525 405
 Лангур (Північний Лангур) 129 865 400
 Тур'я 128 1160 372 2,64 (72 км)
 Каква 170 1970 333
 Ляля (Полуденна Ляля) 258 7430 203
 Молва 70 640 167
 Калинка 64 720 95
 Воробина 75 1040 4,3

Населенні пункти ред.

Басейн і береги річки малозаселені, з густотою заселення від 5-8 осіб/км² у верхів'ї, до 2-0,2 осіб/км². На берегах розташовано до трьох десятків населених пунктів, найбільші з яких — селища Маслово (509 осіб, 2010), Андріановичі (551 особа, 2010), місто Сєров (97 940 осіб, 2016), села Романово (588 осіб, 2010), Кошай (811 осіб, 2010), смт Сосьва (8407 осіб, 2016), Гарі (2172 особи, 2016), частина з яких нежилі, споруди зимників та мисливські будиночки (від витоку до гирла): села Сосьва, Денежкино, селища Маслово, Марсяти, Петрова, Кордон, Андріановичі, Межева (нежиле), Красний Яр, Масловка (нежиле), села: Чорноярський, Урай, Поспілкова, Морозково, Семенова, Магіна, Маслова, Матушкина, Романово, Зелений, Кошай, смт Мішина, Махтили (нежиле), Ричкова, Петрова.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Аркуш карти P-40-143,144 Сєвероуральськ. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1988 р., витік р. Сосьви, квадрат: 18х70
  2. а б Аркуш карти O-41-17 Гари. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1976 р., гирло р. Сосьви, квадрат: 62х04
  3. а б в Річка Сосьва / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  4. а б в г Річка Сосьва // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  5. а б в г д Sosva At Sosva (англ.) . на R-ArcticNET. Процитовано 21-12-2016.
  6. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
  7. Валідатор водних об'єктів річки Сосьви. [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 15-12-2016 (рос.)

Посилання ред.

Твірні річки Тавди
→ → Лозьва Тавда Сосьва ← ←