Соляники

село в Сумській області, Україна

Соля́ники — село в Україні, у Білопільській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 92 особи. До 2018 орган місцевого самоврядування — Іскрисківщинська сільська рада.

село Соляники
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Білопільська міська громада
Код КАТОТТГ UA59080030440076346
Облікова картка Соляники 
Основні дані
Населення 92
Поштовий індекс 41821
Телефонний код +380 5443
Географічні дані
Географічні координати 51°13′00″ пн. ш. 34°22′53″ сх. д. / 51.21667° пн. ш. 34.38139° сх. д. / 51.21667; 34.38139Координати: 51°13′00″ пн. ш. 34°22′53″ сх. д. / 51.21667° пн. ш. 34.38139° сх. д. / 51.21667; 34.38139
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Водойми р. Волфа
Місцева влада
Адреса ради 41800, Сумська обл., Сумський р-н, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 35
Карта
Соляники. Карта розташування: Україна
Соляники
Соляники
Соляники. Карта розташування: Сумська область
Соляники
Соляники
Мапа
Мапа

Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].

Географія ред.

Розташоване за 3 км від витоків річки Волфа. За пів кілометра розташоване село Новоіванівка.

Поруч пролягає залізниця, станція Платформа 308 кілометр.

Історія ред.

Соляники засноване хорунжим білопільської сотні Соляником П. в 1760 році як хутор в три хати. Поряд було ще ряд хуторів: Соханів, Заріцкий та інші, всього — 5. Навіть сьогодні в Соляниках 5 кладовищ.

За даними на 1864 рік на казенному хуторі Соляників Прорубської волості Сумського повіту Харківської губернії мешкала 57 осіб (23 чоловічої статі та 34 — жіночої), налічувалось 7 дворових господарств[2].

Відомо, що в Соляниках проживав поміщик, який емігрував у Канаду. Вже в 1991 році його потомки через ін'юрколегію Радянського Союзу (СРСР) просили повернути їм маєток прадіда. На превеликий жаль ніхто з старожилів ні сьогодні, ні 20 років тому не пам'ятають нічого про маєток. Мовчать і архіви поки що. Відомо що навколо хуторів у ХІХ ст. було 9 вітряків. Перша артіль, ім. Леніна, була організована весною 1931 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923–1933 та 1946–1947 роках.

До 1972 року село входило до Новоіванівської сільради в складі колгоспу ім. Жданова. У 1970–1990 роки в селі були ферми для ВРХ на 500 голів.

Примітки ред.

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3372)(рос. дореф.)

Джерела ред.