Відкрити головне меню

РозташуванняРедагувати

Розташовані у Солом'янському та Голосіївському районах Києва.

Загальні відомостіРедагувати

Налічується 6 ставків в урочищі Пронівщина, у верхів'ї річки Совки, з західної сторони місцевості Совки — так званий «верхній каскад» ставків, один перед перехрестям вулиці Володимира Брожка з проспектом Валерія Лобановського і ще 11 — на північ від Валерія Лобановського пр., між ним і продовженням вул. Володимира Брожка, біля підніжжя гори, на якій знаходиться селище Монтажник — «нижній каскад». Незабудована територія навколо «верхнього каскаду» ставків — місце гніздування птахів.

ІсторіяРедагувати

Ставки ще років 50-60 тому активно використовувалися радгоспом «Совки» для вирощування риби (особливо «нижній каскад» ставків). Тепер, коли господарство занепало, їх вже давно не зариблюють, а останні 20 років — практично і не очищають. Перший ставок (перед перехрестям вул. Володимира Брожка з Валерія Лобановського пр.) вже щонайменше 15 років як спущений. Як наслідок — ставки «нижнього каскаду» практично припинили своє існування — замулилися і поросли очеретом, рівень води мінімальний. Ставки в урочищі Пронівщина у більш-менш нормальному стані, вживаються заходи з їхнього очищення і створення рекреаційної зони.

Екологічні проблемиРедагувати

Весь каскад ставків потребує очищення, після якого може стати основою для зони відпочинку киян. На жаль, верхів'я річки Совки біля масиву Кадетський гай постійно забруднюються через зливання нечистот та звалища будівельного і побутового сміття.

ФаунаРедагувати

Совські озера (нижні) — це досить багата на види тварин і рослин і унікальна прісноводна ландшафтна екосистема. Тут поширені такі тварини як:

білка звичайна, вовчки (сірий, лісовий), ховрахи (крапчастий, європейський), сліпак подільський, шуліка чорний, яструб великий, канюк звичайний, орлан-білохвіст, чеглок, голуб-синяк, припутень, дятли (сивий, білоспинний, середній), жайворонок лісовий, дрізд чорний, дрізд співочий, ящірки (живородна, зелена), веретінниця, гадюка звичайна, жаба трав'яна.

Із сусідніх заплав річок сюди потрапляють: кутора мала, полівки (водяна, економка), ондатра, бобер європейський, видра річкова, норки (європейська, американська), тхір чорний, норець чорношиїй, скопа, луні (болотяний, лучний), яструб-тювик, чаплі (руда, велика та мала білі, квак, бугай, бугайчик), гуска сіра, лиска, курочка водяна, фазан, кулик-сорока, великий веретенник, мартин звичайний, крячки (річковий, малий, чорний), дятел малий строкатий, плиска жовта, плиска біла, синьошийка, очеретянка велика, очеретянка лучна, ремез, синиця вусата, вивільга, вівсянка очеретяна, черепаха болотяна, ящірка різнокольорова, вуж водяний, гадюка степова, тритон звичайний, тритон гребінчастий, кумка червоночерева, часничниця.[1]

ФлораРедагувати

Тут налічується кілька сотень видів судинних рослин. На території нижніх ставків станом на 12.10.2008 було більше 360 дерев (верба, дуб, осика, горобина, явір та ін.) Окремим деревам - більше 200 років.[2]

Боротьба за збереженняРедагувати

У 2018 активізувалась діяльність щодо знищення нижнього каскаду ставків. Згідно з оприлюдненим проектом детального плану забудови передбачається будівництво двох десятків будинків від 12 до 23 поверхів.[3] Це пов'язують з депутатами-забудовниками Київської міської ради Ігорем Баленко і Миколою Негричем.[4] Місцева громада виступає за збереження ставків у теперешньому вигляді, без будь-якої забудови[5].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати