Відкрити головне меню

Олександр Іванович Смик
Smyk-Oleksandr020.jpg
Олександр Іванович Смик
Народився 26 жовтня 1957(1957-10-26) (61 рік)
с. Грузьке, Кролевецький район, Сумська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність Українець
Діяльність поет
Відомий завдяки український бард, поет, драматург.
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
Відзнака Тернопільської міської ради

Смик Олександр Іванович (нар. 26 жовтня 1957, с. Грузьке Кролевецького району Сумської області) — український бард, поет, драматург.

Член національних спілок України: театральних діячів, кобзарів, журналістів, письменників та Всеукраїнської музичної спілки.

ЖиттєписРедагувати

 
Олександр Смик на церемонії нагородження орденом «За спасіння життя» в ТДМУ (15.03.2016)

У 1977 р. закінчив педагогічний факультет Рівненського державного педагогічного інституту (нині державний гуманітарний університет).

У 1983 р. закінчив Київський університет ім. Т. Г. Шевченка.

Організатор першого приватного Будинку творчості «Потік Ірва» м. Кременець (2004).

Автор ідеї та куратор втілення проекту бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» (2012).

Начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради (2010—2014).

Заступник міського голови Тернополя з гуманітарних питань (від жовтня 2014 по листопад 2015)

Від липня 2015 р. — голова обласної організації НСПУ[1].

Начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради (2015)

Живе і працює у м. Тернополі і м. Кременці.

ТворчістьРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Олександр Смик. 55-літній Ювілей. Ч.1
  Олександр Смик. 55-літній Ювілей. Ч.1
  Олександр Смик Програма «Почерк долі»
  Софія Кохмат та Олександр Смик. Ч-1
  Софія Кохмат та Олександр Смик. Ч-2
  Олександр Смик. «Пане підпоручнику»
  Олександр Смик. «Чорний Ворон»
  Олександр СМИК. «Лічилка відчаю», пісня «Люди»
  Олександр Смик. «Мої друзі»
  Олександр Смик. «Штрафбат»
  Олександр Смик. «Святкова»
  Олександр Смик оголошує на тернопільському майдані день історії України
  Поетичні читання присвячені Всесвітньому дню поезії «Не вірте,що поезія-слова» у ТОУНБ за участю Олександра Смика
  Олександр Смик. Євромайдан. Революція
  Олександр Смик про вождів

ФестиваліРедагувати

Автор концептуальних розробок музичних фестивалів:

Поетичні збіркиРедагувати

  • «Пісенька-і-кара» (1989)
  • «Два тіла… Дві душі…» (1993)
  • «Тяжіння скутої ріки» (1995)
  • «Мечений» (1996)
  • «Солов'їний конгрес» (1997)
  • «Штормує Всесвіт» (1997)
  • «Хрести і перехрестя» (1999)
  • «До тієї гідної любові» (2002)
  • «Кохаю і ненавиджу» (2003)
  • «Отакі ми є» — репертуарний збірник для бандури (2004)
  • «Не мовчи, щоб продовжити вік» — нотний збірник, романси (2004)
  • «Україна провінційна» (2004)
  • «Версії» — презентація рукописної книги (2004)
  • «Волинські відомості» — літературно-краєзнавчий часопис (2004)
  • «Я там, де є благословення…» (Кременець, 2005)
  • «Маленька Батьківщина» — газета, (2005)
  • «Два тіла… дві душі…» — словацькою мовою (Словаччина, 2005)
  • «Коли розтупається небо» (2006)
  • «В обіймах наготи» — поезо-фотоальбом, англомовна версія О. Харват (2010)
  • «Україна в мені» (2010)
  • «В любові переможених немає» (2010)
  • «До неба і вище» (2012)
  • «Карамельки світу» (2015)
  • «Для Бога все вчасно» (2017)
  • "Неоголошена ВІЙНА" /Гротеск, пісенна історія Новітньої України/ (2019)

ФонотекаРедагувати

  • «Налейка-ка соточку» (1998)
  • «Два тіла… Дві душі…» (2000)
  • «Понапрасну Вас не беспокоя…» (2001)
  • «Червоне… Чорне… Біле…» (2001)
  • «Діагноз — Україна» (2003)
  • «Третій тост» (2003)
  • «Волинь» (2003)
  • «Отакі ми є» (2004)
  • «Час для правди юродивих» (2004)
  • «Волинські Афіни» (2005)
  • «Зцілення коханням» (2005)
  • «Параноєвий ковчег» (2005)
  • «Мама поспішає на побачення» (2006)
  • «Україною з наплічником» (2007)
  • "Франкінштейн у вишиванці (2007)
  • «Всеношна для душі» (2007)
  • «В любові переможених немає» (2007)
  • «Провінційна пані» (2008)
  • «Червона смужка» (2008)
  • «Неоголошена війна» (2008)
  • «Галицький формат» (2009)
  • «Відлуння криївки» (2010)
  • «Вир» (2012)
  • «Межа» (2013)
  • «Порохи на сонці» (2015)
  • «Сніги…Сніги…» (2016, до 100-річчя бою на горі Лисоня)

ВідзнакиРедагувати

Лауреат премій
Звання

ПриміткиРедагувати

  1. Прес-служба НСПУ Новий голова Тернопільської ОО НСПУ // Літературна Україна. — 2015. — № 26 (16 лип.). — С. 3 — (Наша спілка).
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №404/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2018-12-02. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати