Слов'янське царство

Слов'янське Царство або «Царство слов'ян» — твір бенедиктинського ченця далматинського походження Мавро Орбіні (дон Мавро Орбіні з Рагузи, абат Млетського ордену) на острові Святої Марії. Робота має дієписну прикмету — «Царство слов'ян» містить і передає цілий ряд середньовічних відомостей про дієпис південнослов'янських народів.

Слов'янське царство
італ. Il Regno degli Slavi hoggi corottamente detti Schiavoni
Mavro Orbini il regno de gli slavi.jpg
Автор Мавро Орбіні
Мова італійська
Опубліковано 1601

Новий відроджений початокРедагувати

Твір знаменує собою початок т. зв. іліризму або ілірійського руху, що ставить собі за намір досягти духовного і державницького пробудження серед південних слов'ян. Ось як автор визначає твір: «Царство слов'ян, сьогодні неправильно званого скйавони (Schiavoni -італ.). Дієпис дона Мавро Орбіні з Рагузи, абата Млетського ордену, в якому видно джерела майже всіх народів, які розмовляють слов'янською мовою, багатьох і різних воєн, які вони вели в Європі, Азії та Африці, їх Царств, їх давньої релігії та часи руху в християнську віру. І, перш за все, про успіхи Царів, що володарювали в Далмації, Хорватії, Боснії, Сербії, Рашці та Болгарії

Твір було перекладено і видано російською мовою за наказом російського царя Петра I в 1722 році.

Російське видання книги стало одним з основних джерел для написання «Історії Слов'яно-Болгарської» Паїсія Хилендарського.

Історична цінністьРедагувати

Твір містить багато відомостей з творцевим товмаченням часів присутніх історико-географічних областей південних слов'ян до XVI століття, а вони, за словами дона Мавро, такі: Далмація, Хорватія, Боснія, Сербія, Рашка і Болгарія.

Довідкова інформаціяРедагувати

Робота є сполучною ланкою між середньовічною історією Південних Слов'ян на Балканах і добою Відродження в італійських містах.

Історичний контекст твору — це довга турецька війна та втрата становища південних слов'ян у правлінні Османської імперії після повішення Михайла Кантакузена Шайтаноглу (3 березня 1578 р.) та вбивства великого візира Соколовича Мехмеда-паші (11 жовтня 1579 р.). Венеційській республіці через матір султана, яка мала венеційське походження, вдалося потіснити Рагузьку республіку свого кнкурента в середземноморській торгівлі, спорудивши приплав у Спліті.

ПосиланняРедагувати