Слобода (Чернівецький район)
Слобода́ — село в Україні, в Новоселицькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області. В Австро-Угорщині та Румунії відоме було як Слобода-Раранче (рум. Slobozia Rarancei, Noua Suliță).
| село Слобода | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Тер. громада | Новоселицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73060410120062232 |
| Основні дані | |
| Засноване | в 1780 році |
| Населення | 1423 |
| Поштовий індекс | 60323 |
| Телефонний код | +380 3733 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′34″ пн. ш. 26°12′3″ сх. д. / 48.27611° пн. ш. 26.20083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
192 м |
| Водойми | річка Рокитнянка |
| Відстань до обласного центру |
25 км |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60323, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с.Слобода |
| Карта | |
  Слобода | |
 Слобода | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Розташоване на правому березі річки Рокитної, за 7 кілометрів від Новоселиці.
Історія
ред.Засноване село в 1780 році вільними селянами.
Першими поселенцями с. Слобода (51 сім'я) були в основному люди з Галичини, які чимось завинили перед своїми панами і, уникаючи кари, подалися аж на Буковину.
Такими родинами є Бойки з Білівців, Болехівські з Болехова, Пашківські з Пашківців, Бодницькі і Лазенки — поляки із Західної Галичини, Лупащуки і Формоси з Молдавії, Ластівки із Шубранця.
За археологічними даними на території села були виявлені поселення, деякі із них трипільської культури ІІІ тисячоліття до нашої ери. Ці поселення тягнуться вздовж річки Рокитна аж до Строїнців. Доказом цього є греблі на річці, які колись були ставками. І служили людям у рибальстві, а також останки каміння, цегли і череп'я різного глиняного посуду.
Село Слобода не дуже давнє, йому найбільше 200—250 років.
З історії Буковини нам відомо, що село до 1774 року входило в склад Молдавії, яка в той час була під владою Туреччини.
Населення
ред.Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 1157 | 81,54 % |
| румуни | 214 | 15,08 % |
| євреї | 21 | 1,48 % |
| поляки | 11 | 0,78 % |
| німці | 7 | 0,49 % |
| цигани | 7 | 0,49 % |
| росіяни | 1 | 0,07 % |
| чехи, словаки | 1 | 0,07 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1166 | 82,17 % |
| румунська | 214 | 15,08 % |
| німецька | 19 | 1,34 % |
| їдиш | 10 | 0,70 % |
| польська | 9 | 0,63 % |
| російська | 1 | 0,07 % |
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,31% |
| румунська | 2,11% |
| російська | 0,47% |
| інші/не визначилися | 0,11% |
Відомі жителі і вихідці з села
ред.- Валеріан Сезан — доктор теології і права, ректор Чернівецького університету
- Турушанко Маркіян Васильович (1894—1919) — хорунжий УГА та Буковинського куреня ДА УНР.
Примітки
ред.- ↑ а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 22 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |