Синявський Андрій Донатович
Андрій Донатович Синявський (літературний псевдонім: Абрам Терц; 8 жовтня 1925, Москва, РРФСР — 25 лютого 1997, Париж, Франція) — російський літературознавець, письменник, літературний критик.
| Синявський Андрій Донатович | |
|---|---|
| рос. Андрей Донатович Синявский | |
.jpg) | |
| Псевдо | Abram Tertz[1] і Abram Terc[1] |
| Народився |
8 жовтня 1925[2][3][…] Москва, СРСР[5] |
| Помер |
25 лютого 1997[2][3][…] (71 рік) Париж, Франція |
| Поховання | |
| Країна |
 Росія[6] СРСР Франція |
| Діяльність | письменник, літературний критик, письменник наукової фантастики |
| Alma mater | Філологічний факультет МДУd |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Знання мов | російська[2] |
| Заклад | Паризький університет |
| Членство | Баварська академія витончених мистецтв |
| У шлюбі з | Розанова Марія Василівна |
| Діти | Iegor Grand |
| Автограф |
 |
| IMDb | ID 2102918 |
Початок літературної діяльності ред.
Народився в сім'ї дворянина і лівого есера Доната Євгеновича Синявського.
З початком Радянсько-німецької війни сім'я евакуювалася в Сизрань, де в 1943 р. Андрій закінчив школу і того ж року був призваний до армії. Служив радіотехніком на аеродромі.
У 1945 р. вступив на заочне відділення філологічного факультету МГУ, після демобілізації в 1946 р. перейшов на денне. Брав участь у спецсемінарі, присвяченому творчості Маяковського. Закінчив університет в 1949 р.
Працював в російському Інституті світової літератури, викладав в МГУ на факультеті журналістики і в Школі-студії МХАТ.
Був одним з провідних літературних критиків журналу «Новий світ», головним редактором якого був Олександр Твардовський. На початку 1960-х років журнал вважався найбільш ліберальним в СРСР.
Творчість ред.
Автор літературознавчих праць про творчість М. Горького, Б. Пастернака, І. Бабеля, А. Ахматової. З 1955 почав писати прозові твори.
У зв'язку з цензурою в СРСР, його твори не могли бути надруковані, і Синявський до своєї еміграції видавав їх на Заході під псевдонімом Абрам Терц. Були надруковані оповідання «Суд іде» і повість «Любимов», що увійшли до збірки прози «Фантастичний світ Абрама Терца», а також стаття «Що таке соціалістичний реалізм?», в якій їдко висміювалась радянська література.
Арешт і еміграція ред.
Восени 1965 був заарештований разом з Ю. Даніелем за звинуваченням в антирадянській пропаганді та агітації. У лютому 1966 засуджений Верховним Судом на сім років колонії. У суді («Процес Синявського і Даніеля») ні Синявський, ні Даніель не визнали себе винними.
8 червня 1971 був звільнений достроково. В 1973 поїхав на запрошення Сорбонни на роботу до Франції.
З 1973 року — професор російської літератури в Сорбонні.
В еміграції Андрій Синявський написав: «Опале листя В. В. Розанова», автобіографічний роман «На добраніч», «Іван-дурень».
Видавав спільно з дружиною Марією Василівною Розанової з 1978 року журнал «Синтаксис».
Похований у Фонтене-о-Роз під Парижем.
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118614665 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ LIBRIS — 2013.
Посилання ред.
- Синявський Андрій Донатович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 773.
- Синявський Андрій Донатович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Четыре маски Андрея Синявского (рос.)