Сизова Алла Іванівна
Алла Іванівна Сизова (1939—2014) — російська радянська балерина, балетний педагог. Народна артистка СРСР (1983).
| Сизова Алла Іванівна | |
|---|---|
| Народилася |
22 вересня 1939[1][2][3] Москва, СРСР[4] |
| Померла |
24 листопада 2014 (75 років) або 23 листопада 2014[1] (75 років) Санкт-Петербург, Росія |
| Поховання | Серафимівське кладовищеd |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | балерина, балерина |
| Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Балет Маріїнського театру |
| Нагороди |
   |
| IMDb | ID 0803493 |
Життєпис ред.
Алла Сизова народилася 22 вересня 1939 року в Москві. У 1958 році закінчила Ленінградське хореографічне училище (нині Академія російського балету імені А. Я. Ваганової; педагог Наталія Камкова).
У 1958—1988 роках працювала в Театрі опери та балету імені С. М. Кірова (нині Маріїнський театр). Дебютувала на сцені в партії Повелительки дріад балету «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса. Через важку хворобу Алла Сизова періодично покидала сцену на декілька років, але повернулася і виступала в головних партіях до середини 1980-х років[5].
Була партнеркою Юрія Соловйова, Сергія Вікулова, Михайла Баришникова, Бориса Бланкова.
Гастролювала з театром за кордоном (країни Америки та Англії в 1961 році). З 1988 року Алла Сизова викладала в Ленінградському хореографічному училищі.
З 1990 року працювала в США. Останні роки проживала в Санкт-Петербурзі.
Померла Алла Сизова 23 листопада (за іншими джерелами — 24 листопада[6]) 2014 року[7]. Похована на Серафимівському кладовищі.
Нагороди та звання ред.
- Перша премія конкурсу артистів балету Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Відень, 1959)
- Заслужена артистка РРФСР (1966)
- Народна артистка РРФСР (1972)
- Народна артистка СРСР (1983)
- Премія імені Анни Павлової Паризької академії танцю (1964) — за виконання партії принцеси Аврори у фільмі-балеті «Спляча красуня»
Балетні партії ред.
- 1958 — Pas-de-де з балету «Корсар» Адольфа Адана, Лео Деліба, Рікардо Дріґо, Цезаря Пуні, Петра Ольденбурзького
- 1961 — «Ленінградська симфонія» Дмитра Шостаковича ― Дівчина (перша виконавиця)
- 1970 — «Гамлет» Миколи Червінського ― Офелія (перша виконавиця)
- 1972 — «Зачарований принц» Бенджаміна Бріттена — принцеса Роза (перша виконавиця)
- 1976 — Па-де-де з балету «Свято квітів у Дженцано» Е. Хельстеда та Х. С. Паулли ― Солістка
- «Лускунчик» Петра Чайковського — Маша
- «Спляча красуня» П. І. Чайковського — Аврора, принцеса Флоріна, фея Ніжності
- «Жизель» Адольфа Адана — Жизель, Мирта
- «Шопеніана» на музику Фридерика Шопена ― Сильфіда
- «Мідний вершник» Рейнгольда Глієра ― Параша
- «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва ― Джульєтта
- «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса — Повелителька дріад, Кітрі
- «Попелюшка» С. С. Прокоф'єва ― Попелюшка
- «Фея Рондских гір» Едварда Грига ― Фея
- «Кам'яна квітка» С. С. Прокоф'єва ― Катерина
- «Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва ― Марія
- «Спартак» Арама Хачатуряна ― Менада
- «Хореографічні мініатюри» (мииатюра «Снігуронька» на музику С. С. Прокоф'єва)
- «Жар-птиця» Ігоря Стравинського ― Жар-птиця
- «Коник-Горбоконик» Цезаря Пуні ― Цариця вод
- Па-де-сис з балету «Маркитантка» Ц. Пуні ― Солістка
- Па-де-труа з балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського — подруга Принца
- «Па-де-катр» на музику Ц. Пуні — Фанні Черрито
- «Польотний вальс» на музику Дмитро Шостаковича
Фільмографія ред.
- 1964 — «Спляча красуня» (фільм-балет) — Аврора
- 1982 — «Побачення з Терпсихорою» (фільм-концерт)
- 1987 — «Балет від першої особи» (документальний)
- «Душею виконаний політ» (телефільм)
Примітки ред.
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
- ↑ Сізова Алла Іванівна — Росіяни й Російські виконавці — Виконавці — Каталог статей — Персональный сайт
- ↑ https://www.spb.kp.ru/daily/26312/3190605/
- ↑ Ушла из жизни Алла Сизова. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 1 квітня 2019.