Сероцький плацдарм

Сероцький плацдарм — один із двох на західному березі річки Нарва, поблизу містечка Сероцьк, що на 40 кілометрів північніше Варшави, був захоплений у вересні 1944 року частинами 1-го Білоруського фронту (командував маршал СРСР Костянтин Рокоссовський). В воєнній літературі часто об'єднується із Ружанським у один під назвою Наревський.

Сероцький плацдарм
Координати: 52°37′11″ пн. ш. 21°04′46″ сх. д. / 52.61990000002777634° пн. ш. 21.07960000002777790° сх. д. / 52.61990000002777634; 21.07960000002777790
Дата: 5 вересня 1944 — 15 січня 1945
Місце: околиці міста Сероцьк, Польща
Результат:
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Військові сили
СРСР СРСР
Третій Рейх Третій Рейх
Втрати
СРСР СРСР
кілька тисяч убитих та поранених, полонені
не менше 5 гармат
Третій Рейх Третій Рейх
по радянських даних — понад 27000 убитими, 407 танків, полонені

Перебіг боївРедагувати

На світанку 5 вересня 1-а гвардійська мотострілецька бригада 1-го танкового корпусу з ходу форсує річку Нарва північніше Сероцька та захоплює плацдарм, котрий мав 700 метрів по фронту та до 500 м вглиб. Після цього на плацдарм переправляються передові загони 105-го стрілецького корпусу 65-ї армії (командував генерал Павло Батов) — зокрема, 44-а гвардійська стрілецька дивізія (керував генерал Володимир Борисов). До кінця дня підрозділи 65-ї армії форсують Нарву по всьому фронту між Пултуськом та Сероцьком; до 9 вересня у ході важких боїв Сероцький плацдарм був збільшений — по фронту до 25 кілометрів та 18 км вглиб. Командир стрілецького взводу Магомет Гамзатов з передовою ротою 6-го та 7 вересня відбивав контратаки нацистів, доки не підійшли головні сили танкового корпусу та інженерні частини. Після цього бою було зареєстровано 86 трупів нацистських вояків, ще 25 було полонено, захоплено 2 станкових кулемети, 16 було знищено; три бійці батальйону за бої на плацдармі були представлені до звання Героя СРСР, самому Гамзатову Героя Росії вдостоїли аж у 1997. Серед представлених — майор Микола Григор'єв; разом з бійцями свого відділення одними з перших переправилися через Нарву біля села Корневець, згодом захопили Погожелець, в бою було полонено 26 нацистських вояків.

Задля ліквідації плацдарму нацистське керівництво зосереджує 3 піхотні дивізії, 3 танкові, окрему танкову бригаду — до 400 гармат й САУ, ці сили 4 жовтня здійснюють одночасні контрудари з заходу, північного заходу та південного заходу, в ході яких було полонено багато червоноармійців. 12-а зенітна артилерійська дивізія (генерал Олександр Петров) приймає наступальний удар, в кількаденнних боях було знищено 11 танків, переважно Panzer VI Tiger, 4 автомобілі та 1 трактор, радянські артилеристи втратили 5 гармат. В тих боях загинув капітан Олександр Забронський (посмертно Герой СРСР).

До 10 жовтня німецьким силам вдалося відтіснити червоноармійців 65-ї армії на 3-4 кілометри; в цьому часі радянські війська переходять в наступ з Ружанського плацдарму. Нацистське командування змушене перегрупувати свої танкові сили в напрямі Ружанського плацдарму; за цих умов 65-а армія, посилена 8-м гвардійським танковим корпусом та частиною сил 70-ї армії, котрі були переведені на Сероцький плацдарм 14 жовтня починають наступ із завданням сприяти військам, що наступали з Ружанського плацдарму та об'єднання обидвох плацдармів.

Для бойових дій в міжріччі Нарви, Західного Бугу та Вісли, задіюються кораблі Дніпровської військової флотилії. Кораблі були вивантажені біля Треблінки, звідти катери добиралися своїм ходом, попереду йшли мінери та знешкоджували загородження, шлях зайняв до 4-х тижнів, під Сероцьк підійшли в першій половині жовтня.

  Зовнішні зображення
  Мапа боїв в часі з 4 вересня по 4 жовтня 1944

18 жовтня починається радянський наступ з Сероцького плацдарму, в артпідготовці брали і «катюші», встановлені на артилерійських катерах.

Опівдні 20 жовтня з 4-х артилерійських катерів та 5-ти напівглісерів з Нарви були обстріляні в Сероцьку німецькі позиції, під вечір висаджений десант та зайнято Сероцьк, в швидкому часі після того катери флотилії рушили в напрямі Зегже (Zegrze).

В ході боїв до 26 жовтня плацдарм був дещо розширений по фронту та вглиб, однак злучити його з Ружанським не вдалося.

Авіаційне прикриття плацдарму в цьому часі здійснювали льотчики 11-ї гвардійської авіаційної штурмової дивізії (підполковник Олександр Наконечников).

1945 року під час Млавсько-Ельбінзької операції з плацдарму частини 65-ї та 70-ї армій Другого Білоруського фронту здійснили удар попротивнику.

ДжерелаРедагувати