Середнє (Тернопільський район)
Сере́днє — село Підгаєцького району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. Підпорядковане Завалівській сільраді. До 1990 року належало до Бережанського району.
село Середнє | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Підгаєцький |
Рада | Завалівська сільська рада |
Код КОАТУУ | 6124882503 |
Основні дані | |
Населення | 211 |
Територія | 14.33 км² |
Густота населення | 14.72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47516 |
Телефонний код | +380 3542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′27″ пн. ш. 25°02′45″ сх. д. / 49.19083° пн. ш. 25.04583° сх. д.Координати: 49°11′27″ пн. ш. 25°02′45″ сх. д. / 49.19083° пн. ш. 25.04583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
258 м |
Водойми | Золота Липа |
Відстань до районного центру |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48023, с.Завалів |
Карта | |
Населення — 206 осіб (2007).
ІсторіяРедагувати
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та трипільської культури.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі[1].
Відоме від 18 ст.
Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.
На 01.01.1939 У Середньому проживало 570 мешканців — 490 українців-грекокатоликів і 80 українців-римокатоликів, а в сусідньому селі Кам'яна Гора (приєднане до Середнього за радянської влади) проживало 160 мешканців — 130 українців-грекокатоликів і 30 українців-римокатоликів[2].
Пам'яткиРедагувати
Є церква св. Миколая (1995, мурована).
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).
Соціальна сфераРедагувати
Працюють клуб, бібліотека.
Відомі людиРедагувати
У Середньому народилися:
- діяч культури О. Генза,
- письменник, редактор Б. Рокецький.
- Кифор Володимир — учасник Похідних Груп ОУН і вояк 1-ї УД УНА. Похований на цвинтарі в Гластонбері, Конн.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 61.
ДжерелаРедагувати
- Кіцик Е., Уніят В. Середнє // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 250. — ISBN 978-966-528-279-2.