Сергієнко Марія Юхимівна
Марія Єфимовна Сергієнко (9 грудня 1891, Новозибков, Чернігівська губернія, Російська імперія — 28 жовтня 1987, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянська філолог, історик-антикознавець, доктор історичних наук (1943), професор (1948).
.svg){kind=small}
Біографія
ред.Народилася в сім'ї чиновника у Новозибкові Чернігівської губернії, її мати походила з дворянського роду Криницьких. Дитинство провела у маєтку діда. Закінчила Чернігівську міністерську гімназію.
1910 року приїхала до Петербурга. Вступила на історико-філологічний факультет Вищих жіночих курсів, де вивчала класичну та загальну історію. Брала участь у семінарах М. І. Ростовцева та Т. Ф. Зелінського, ученицею яких себе вважала. Державні іспити склала з відділення класичної філології (1916). Під час навчання почала викладати латину у гімназії Л. Таганцевої та гімназії кн. Оболенської.
Викладала у жіночих гімназіях, Саратовському університеті.
У 1929 році, після розгрому наукових кадрів у Саратовському університеті, повернулася до Ленінграда, де працювала в Державній публічній бібліотеці та 1-му Ленінградському медичному інституті (спочатку викладала, потім завідувала кафедрою латинської мови).
Була однією з авторів латинсько-російського ботанічного словника, створеного Всеросійським інститутом рослинництва[ru] з ініціативи М. І. Вавилова.
Працювала в Державній публічній бібліотеці (1931-1934) та в Інституті історії науки і техніки АН СРСР (з 1932).
Під час блокади Ленінграда перебувала в обложеному місті. Написала пізніше спогади про блокаду. З 1941 по 1945 р. займалася перекладом «Сповіді» Аврелія Августина. Вперше «Сповідь» у перекладі М. Сергієнко видана у збірнику «Богословські праці» № 19, 1978 р. Надалі неодноразово перевидавалася (у 1992, 2003 та пізніше).
В 1943 році захистила докторську дисертацію на тему римского сільского господарства. У 1948 році отримала вчене звання професора.
У 1945-1974 роках працювала в Ленінградському відділенні Інституту історії АН СРСР.
З 1948 року викладала у Ленінградському державному університеті імені А. А. Жданова на кафедрі класичної філології.
Померла 28 жовтня 1987 року в Ленінграді, похована в Естонії, на цвинтарі Пюхтицького Успенського жіночого монастиря.
Праці
ред.Наукова спадщина М. Сергієнко включає понад 100 робіт, багато з яких існують лише у вигляді рукописів. Серед опублікованих робіт можна назвати:
- Перша елегія Тибулла (До питання про її композицію)
- З історії італійського городництва
- Нарис розвитку римської агрономії
- Колумелла та Варрон як тваринники
- Предтечі прикладної ботаніки в античному світі
- Добриво хлібних полів у Стародавній Італії
- Два типи сільських господарств Італії I в. н. е.
- Колумбарій Статілієв Тавров // Вісник давньої історії. 1964. № 4
Книги
ред.- Помпеи. М. — Л., 1949;
- Очерки по сельскому хозяйству древней Италии, М. — Л..: Изд-во АН СССР, 1958;
- Жизнь древнего Рима: очерки быта. М. — Л.: Наука, 1964 (2-е изд. СПб., 2002)
- Простые люди древней Италии М.: Наука, 1964;
- Сергеенко М. Е. Ремесленники Древнего Рима: Очерки / Академия наук СССР. Ленинградское отделение Института истории. — Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1968. — 164 с. — 3200 прим.
Переклади
ред.- Арріан «Похід Олександра» (1962)
- Аврелій Августин. Сповідь Блаженного Августина, єпископа Гіппонського. Переклад та примітки М. Є. Сергієнко. М.: Renaissance, 1991.
- Марк Теренций Варрон, Сельское хозяйство / Пер. М. Е. Сергеенко. М.-Л.: Издательство АН СССР. 1963. — 220 стр.
- Євсевій Памфіл «Церковна історія» (1982-1986)[4]
- «Листи св. Кіпріана»
- Климент Александрійський «Педагог» (уривки)
- Катон Старший «Землеробство» (1950)
- Пліній Молодший «Листи» (совм. з А. Доватуром)
- Тертуліан «Про покаяння»
- Тіт Лівій «Історія Риму» (3-я декада)
- Феофраст «Дослідження про рослини» (1951)
Нагороди
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ а б в г Сотрудники Российской национальной библиотеки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Жмудь Л. Я. Мария Ефимовна Сергеенко (1891–1987), Maria Ye. Sergeyenko (1891–1987) // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 3. — С. 101–102. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ Евсевий Памфил. Церковная история / Пер. М. Е. Сергеенко. — Богословские труды. — М., 1982—1986. — С. Сб. 23. с. 119—153; 1983. Сб. 24. с. 97-138; 1984. Сб. 25. с. 5-56; 1985. Сб. 26. с. 18-90.
Література
ред.- К 80-летию М. Е. Сергеенко // ВДИ. 1972. № 2;
- К 90-летию М. Е. Сергеенко // ВДИ. 1982. № 2;
- Гаврилов А. К., Казанский Н. Н. К 100-летию М. Е. Сергеенко // Вспомогательные исторические дисциплины. 1993. Вып. 24;
- Сергеенко Мария Ефимовна // Лисовый И. А., Ревяко К. А. Античный мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / науч. ред. А. И. Немировский. — 3-е изд. — Мн., 2001;
- Жмудь Л. Я. Мария Ефимовна Сергеенко (1891—1987) // Историко-биологические исследования. 2013. Т. 5. № 3;
- Крих С. Б. Стратегия периферии: научное творчество М. Е. Сергеенко в контексте развития советской историографии древности // Вестник Омского университета. Серия «Исторические науки». 2017. № 4 (16).