Сербо-Слобідська сільська рада

колишня сільська рада в Ємільчинському районі Житомирської області, Україна

Сербо-Слобідська сільська рада (Сербівсько-Слобідська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Городницькому, Барашівському і Ємільчинському районах Волинської і Коростенської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Сербо-Слобідка.

Сербо-Слобідська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Волинська округа
Коростенська округа
Київська область
Житомирська область
Район Городницький район
Барашівський район
Ємільчинський район
Адм. центр с. Сербо-Слобідка
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1821786000
Облікова картка Сербо-Слобідська сільська рада 
Склад
Кількість членів 13
Голова ради Захарченко Микола Михайлович
Територія та населення
Площа 30,37 км²
Населення 986
Густота 32,47 осіб/км²
Населені пункти 2
Контактні дані
Адреса вул. Г.Грека, 20, с. Сербо-Слобідка, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11244
Мапа

Населені пункти

ред.

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення

ред.

Кількість населення ради станом на 1923 рік становила 1 280 осіб, кількість дворів — 206[1].

Кількість населення сільської ради станом на 1924 рік становила 1 235 осіб[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 1 092 особи.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 986 осіб[3].

Склад ради

ред.

Рада складалася з 13 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

ред.
ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Шостак Ганна Василівна Сільський голова, 1957 року народження, освіта, позапартійна 26.03.2006 31.10.2010
Захарченко Микола Михайлович Сільський голова, 1972 року народження, освіта середня спеціальна, член народної партії 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]

Історія

ред.

Створена 1923 року в складі сіл Майдан-Кулішівський (згодом — Рихальське), Сербівська Слобідка (згодом — Сербо-Слобідка) та колонії Сербівська Слобідка Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 26 березня 1925 року кол. Сербівська Слобідка підпорядковано Варварівській сільській раді Городницького району. Станом на 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні значився хутір Незаможник. На 1 жовтня 1941 року х. Незаможник та кол. Сербівська Слобідка не перебували на обліку населених пунктів[5].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Сербо-Слобідка та селище залізничної станції Рихальське[6].

29 квітня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 385 «Про внесення змін в адміністративно-територіальний поділ Дзержинського і Ємільчинського районів», до складу ради включено с. Цицелівка (згодом — Яблунівка) Кулішівської сільської ради Ємільчинського району. 16 вересня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 960 «Про уточнення обліку населених пунктів області», взято на облік с. Мар'янівка. 7 січня 1963 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 2 «Про зміну адміністративної підпорядкованості окремих сільських рад і населених пунктів», с. Мар'янівка передане до складу Рихальської сільської ради Ємільчинського району[5].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Сербо-Слобідка та Яблунівка[7].

Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[8]. Територію та населені пунктиради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Чижівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[9].

Входила до складу Городницького (7.03.1923 р., 26.03.1925 р.), Барашівського (12.01.1924 р.) та Ємільчинського (22.02.1928 р.) районів[5].

Примітки

ред.
  1. Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 138. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
  2. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
  3. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 22 червня 2024.
  4. rada.gov.ua
  5. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 111, 374, 440, 557, 570, 577. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
  6. Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 172. Процитовано 22 червня 2024.
  7. Шелягин А. (1973). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF) (вид. Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
  8. Картка ради на сайті Верховної Ради України
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.