Сербо-Слобідська сільська рада
Сербо-Слобідська сільська рада (Сербівсько-Слобідська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Городницькому, Барашівському і Ємільчинському районах Волинської і Коростенської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Сербо-Слобідка.
Сербо-Слобідська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() | ||
Область | Волинська округа Коростенська округа Київська область Житомирська область | ||
Район | Городницький район Барашівський район Ємільчинський район | ||
Адм. центр | с. Сербо-Слобідка | ||
Утворена | 1923 року | ||
Ліквідована | 17 липня 2020 року | ||
Код КОАТУУ | 1821786000 | ||
Облікова картка | Сербо-Слобідська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 13 | ||
Голова ради | Захарченко Микола Михайлович | ||
Територія та населення | |||
Площа | 30,37 км² | ||
Населення | 986 | ||
Густота | 32,47 осіб/км² | ||
Населені пункти | 2 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | вул. Г.Грека, 20, с. Сербо-Слобідка, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11244 | ||
![]() |
Населені пункти
ред.Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Сербо-Слобідка
- с. Яблунівка
Населення
ред.Кількість населення ради станом на 1923 рік становила 1 280 осіб, кількість дворів — 206[1].
Кількість населення сільської ради станом на 1924 рік становила 1 235 осіб[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 1 092 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 986 осіб[3].
Склад ради
ред.Рада складалася з 13 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
ред.ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Шостак Ганна Василівна | Сільський голова, 1957 року народження, освіта, позапартійна | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Захарченко Микола Михайлович | Сільський голова, 1972 року народження, освіта середня спеціальна, член народної партії | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]
Історія
ред.Створена 1923 року в складі сіл Майдан-Кулішівський (згодом — Рихальське), Сербівська Слобідка (згодом — Сербо-Слобідка) та колонії Сербівська Слобідка Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 26 березня 1925 року кол. Сербівська Слобідка підпорядковано Варварівській сільській раді Городницького району. Станом на 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні значився хутір Незаможник. На 1 жовтня 1941 року х. Незаможник та кол. Сербівська Слобідка не перебували на обліку населених пунктів[5].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Сербо-Слобідка та селище залізничної станції Рихальське[6].
29 квітня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 385 «Про внесення змін в адміністративно-територіальний поділ Дзержинського і Ємільчинського районів», до складу ради включено с. Цицелівка (згодом — Яблунівка) Кулішівської сільської ради Ємільчинського району. 16 вересня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 960 «Про уточнення обліку населених пунктів області», взято на облік с. Мар'янівка. 7 січня 1963 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 2 «Про зміну адміністративної підпорядкованості окремих сільських рад і населених пунктів», с. Мар'янівка передане до складу Рихальської сільської ради Ємільчинського району[5].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Сербо-Слобідка та Яблунівка[7].
Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[8]. Територію та населені пунктиради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Чижівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[9].
Входила до складу Городницького (7.03.1923 р., 26.03.1925 р.), Барашівського (12.01.1924 р.) та Ємільчинського (22.02.1928 р.) районів[5].
Примітки
ред.- ↑ Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 138. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 111, 374, 440, 557, 570, 577. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 172. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Шелягин А. (1973). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF) (вид. Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Картка ради на сайті Верховної Ради України
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.