Відкрити головне меню

Садове (Новоушицький район)

Садо́ве — село в Україні, в Новоушицькому районі Хмельницької області. Населення становить 200 осіб (зі 109 сільських дворів). Орган місцевого самоврядування — Борсуківська сільська рада.

село Садове
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Новоушицький
Рада/громада Борсуківська сільська рада
Код КОАТУУ 6823380503
Основні дані
Засноване 1445
Населення 200 (станом на 01.01.2010)
Площа 1,178 км²
Густота населення 191,85 осіб/км²
Поштовий індекс 32642
Телефонний код +380 3847
Географічні дані
Географічні координати 48°44′20″ пн. ш. 27°10′32″ сх. д. / 48.73889° пн. ш. 27.17556° сх. д. / 48.73889; 27.17556Координати: 48°44′20″ пн. ш. 27°10′32″ сх. д. / 48.73889° пн. ш. 27.17556° сх. д. / 48.73889; 27.17556
Середня висота
над рівнем моря
243 м
Водойми річки Левкова Долина, річка Данилівка, два ставки
Відстань до
обласного центру
120 км
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція Дунаївці
Відстань до
залізничної станції
36 км
Місцева влада
Адреса ради 32642, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Борсуки , тел. 2-36-17
Карта
Садове. Карта розташування: Україна
Садове
Садове
Садове. Карта розташування: Хмельницька область
Садове
Садове
Мапа

Загальні відомостіРедагувати

Село розміщене на правій стороні яру, по якому протікає річка Данилівка, що бере свій початок в урочищі с. Песець та впадає у Дністер. На півночі межує з селом Песець, на схід від села через яр розташовані села Соколівка та Пилипи-Хребтіївські, на півдні з Борсуками.

Рельєф рівнинний, сильно розчленований ярами. Клімат помірний. Ґрунти суглинисті. Корисні копалини виявлені поблизу села: глина, пісок, вапняковий камінь. Поблизу села знаходиться заказник місцевого значення «Данилівський», площею 638 га.

В селі є початкова загальноосвітня школа І ступеня навчання, фельдшерсько-акушерський пункт та клуб. Є пам'ятник воїнам, які загинули під час визволення села в Другій світовій війні.

ГеографіяРедагувати

У селі річка Левкова Долина впадає у річку Данилівку.


ІсторіяРедагувати

Село вперше згадується в історичних документах у 1445 році.[1] Село Садове до 1934 року називалось Попівка[2], а в 1934 році було перейменоване на село Ворошилівка. В 1957 році це ж село отримало назву Садове. У старі часи Попівка була відома як колишній хутор священика.

Часи Голодомору на селіРедагувати

За даними офіційних джерел (тогочасних ЗАГСів, які, внаслідок заборони керівництва СРСР-ВКП(б), не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати причину, що людина померла голодною смертю[3]) в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 13 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 7 осіб. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Федірківською сільською радою згідно даних місцевого РайЗАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, в силу різних обставин[4] Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.[5]

Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку[6] тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений[7] Наразі, згідно попередніх списків уже можна дійти висновків: що серед померлих селян більшість були селянами-односібниками, які не працювали в артілі чи колгоспі, і це є підтвердженням навмисних дій тодішньої влади — на знищення українського незалежного селянства.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. [Грушевский М. С. Барское староство. — К. : 1894 г. — 310 с.; 2 вид. : Льв. : 1996 р. — 624 с.]
  2. Popówka (10), wioska nad Surzówką (Daniłówką), dopł. Dniestru, pow. uszycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — Т. VIII : Perepiatycha — Pożajście. (пол.)
  3. http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудень 2013 у Wayback Machine. За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.
  4. http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудень 2013 у Wayback Machine. До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).
  5. http://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc Поіменний список жертв Голодомору 1932—1933 років в розрізі сільських рад і населенних пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області
  6. http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.
  7. http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудень 2013 у Wayback Machine. Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).

ПосиланняРедагувати