Відкрити головне меню
Назви басейну у працях давньогрецьких дослідників: Танаїс впадав у Меотіс

Танаї́с (дав.-гр. Τανάϊδος) — давньогрецька назва нижньої течії річки Дон та річки Сіверський Донець та у давньогрецькій міфології річковий бог.

Історичні відомостіРедагувати

За свідченням Плутарха, мав також назву Амазонська річка. Із VII століття до н. е. Танаїс був торговельним шляхом, який сполучав східну Скіфію з грецькими містами над Чорним і Азовським морями.

Нерідко назву Танаїс порівнюють з Доном. Проте, назва ця у часи розвитку грецьких колоній стосувалася переважно приморської частини річкового басейну, тобто великої річки нижче злиття Дінця й Дону.

Як зазначає акад. Борис Рибаков у книжці "Геродотова Скіфія" (1979), давньогрецький картограф Птолемей уточнив річку, навівши координати витоку та устя Танаїсу, з яких однозначно випливає, що мова йшла про Сіверський Донець. У свою чергу, назва Гиргис має ототожнюватися з Доном, який на той час вважався притокою Танаїса (а не навпаки, як вважають зараз). Одним з факторів такого тлумачення було те, що давні мореплавці з цих двох річок освоювали переважно Танаїс як річку, що протікала через землі, краще освоєні людиною, оскільки річка виконувала роль торговельного шляху.

За давніми (античними) джерелами, Танаїс стікає з Ріпейських гір (за якими була вже Гіперборея).

Однойменні поселенняРедагувати

 
Розкопи в історико-культурному заповіднику «Танаїс», 2007 рік.

У гирлі річки Танаїс було однойменне місто Танаїс, що існувало протягом 8 століть, з III ст. до н. е. до V ст. н. е. Сучасне селище Танаїс розташоване на правому березі найпівнічнішого гирла Дону, що має назву "річка Мертвий Донець"[1], бл. 20 км на захід від м. Чалтир. Пізніше тут існувала італійська колонія Тана (ХІІ—XV ст.)

ОномастикаРедагувати

Цю давню назву річки носить астероїд 12492 Танаїс[2].

З нижньої течії Танаїсу (окол. Ростова) 1969 року описано новий вид променеперих риб з родини щипавкових (Cobitidae) — щипавка танайська, Cobitis tanaitica Băcescu & R. Mayer, 1969.

Назву на честь Танаїсу 1940 року дав відомий теріолог Яків Зубко танайському підвиду сліпушка степовогоEllobius talpinus tanaiticus Zubko, 1940. Цей підвид поширений по всьому Північному Підкавказзю і на захід уздовж піщаних арен Придінців'я до Кремінної.

з теренів Придінців'я описано також низку унікальних і високо раритетних видів рослин, назви яких пов'язані з Танаїсом, у тому числі:

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати