Рябченко Сергій Васильович
Сергі́й Васи́льович Ря́бченко (1 червня 1923, Олександрія, СРСР — 27 червня 1992, Одеса, Україна) — український художник-графік[1].
Рябченко Сергій Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1 червня 1923 Олександрія, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 27 червня 1992 (69 років) | |||
Одеса, Україна | ||||
Країна | Україна СРСР | |||
Жанр | графіка | |||
Навчання | Одеське художнє училище (1953) | |||
Діяльність | графік, художник-гравер, художник | |||
Напрямок | реалізм, соціалістичний реалізм | |||
Вчитель | Муцельмахер Мойсей Давидович | |||
Діти | Рябченко Василь Сергійович | |||
Родичі | Рябченко Степан Васильович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
ред.Сергій Васильович Рябченко народився 1 червня 1923 року в місті Олександрія Кіровоградської області[2].
З дитинства любив малювати. Роки молодості збіглися з початком німецько-радянської війни. На фронті під час затишшя робив замальовки своїх бойових побратимів[3]. Як учасник Другої світової війни нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни; медалями: «За відвагу», «За взяття Будапешта» і «За взяття Відня»[4][5].
Після демобілізації Сергій Рябченко повертається в Олександрію і працює в управлінні комплектування обладнання тресту «Українавугілля»[3], потім переїжджає до Одеси і в 1947 році вступає до Одеського художнього училища[6]. Його вчителями за фахом стають — Л. О. Мучник, М. К. Поплавський, М. Д. Муцельмахер[6]. На дипломному курсі художник знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, студенткою педагогічного училища — Ольгою Степанівною Рябченко[7]. У 1953 році закінчує навчання в училищі[6].
У 1954 року дебютує на республіканській виставці, з 1956 року бере участь у зарубіжних виставках, з 1957 — у всесоюзних[2].
З 1959 року — член Спілки художників СРСР[7].
Помер 27 червня 1992 року в Одесі[1].
Творчість
ред.Сергій Рябченко визнаний одним з провідних графіків України[3]. Він працював в галузі станкової графіки у техніках малюнка, офорту, ліногравюри, літографії, акварелі. До основних творів художника відносяться: серія офортів і ліногравюр «Пейзажі Одеси» (1954—1961); серія літографій «Військовий флот» (1959—1960); серія ліногравюр «Легендарні герої війни» (1963—1965) тощо[8].
Колекції
ред.- Національний художній музей України (Київ, Україна)
- Одеський художній музей (Одеса, Україна)[6]
- Луганський обласний художній музей (Луганськ, Україна)[9]
- Сімферопольський художній музей (Сімферополь, Україна)[10]
- Севастопольський художній музей імені М. П. Крошицького (Севастополь, Україна)[11]
- Сталінградська битва (музей-заповідник) (Волгоград, Росія)[12]
- Новокузнецький художній музей (Новокузнецьк, Росія)[13]
Сімейна династія
ред.- Син — Василь Рябченко (нар. 1954) — український художник, один з ключових художників сучасного українського мистецтва і Нової української хвилі.
- Онук — Степан Рябченко (нар. 1987) — провідний український медіа-художник, працює в області цифрового мистецтва, концептуальної архітектури, графіки, скульптури, фотографії і світлових інсталяцій.
Література
ред.- В. Савченко. Справжнє мистецтво не старіє... // Образотворче мистецтво. — 2013. — Вип. 87. — № 3. — С. 148. — ISSN 0130-1799.
Примітки
ред.- ↑ а б Рябченко Сергей (1923 - 1992). Вікна-Одеса (рос.). 2013. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ а б РЯБЧЕНКО Сергей Васильевич. rusmuseumvrm.ru. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ а б в Рябченко Сергій Васильович – художник-графік, член Спілки художників України. Центральна міська бібліотека Місто Олександрія (укр.). 9 червня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ Рябченко Сергей Васильевич. podvignaroda.ru (рос.). Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ Рябченко Сергей Васильевич. https://pamyat-naroda.ru/ (рос.).
- ↑ а б в г Лідія Наумівна Калмановська (1974). Н. Ф. Кагарлицький (ред.). ОДЕСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ. Графіка. Скульптура (PDF) (рос.). Книжкова фабрика «Жовтень» республіканського виробничого об'єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Київ, Артема, 23а.: «Мистецтво». с. 157—158.
- ↑ а б ВАСИЛИЙ РЯБЧЕНКО О ВАСИЛИИ РЯБЧЕНКО. МіТЄЦ (рос.). 10 жовтня 2019. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ Одесский художник Сергей Рябченко: настоящее искусство не стареет : Одесса : Новости : Викна-Одесса. Викна-Одесса: Художественная интернет-галерея. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ Колекція. Луганський обласний художній музей. lugartmuseum.com. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- ↑ Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 21 січня 2022.
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один|url-архіву=
та|archive-url=
(довідка); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=
та|archive-date=
(довідка) - ↑ Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 21 січня 2022.
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один|url-архіву=
та|archive-url=
(довідка); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=
та|archive-date=
(довідка) - ↑ Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 21 січня 2022.
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один|url-архіву=
та|archive-url=
(довідка); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=
та|archive-date=
(довідка) - ↑ Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации. goskatalog.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 6 жовтня 2020.
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один|url-архіву=
та|archive-url=
(довідка); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=
та|archive-date=
(довідка)