Ремерит

Ремерит, ромерит, рьомерит — мінерал, водний сульфат окисного та закисного заліза. Синонім — бюкінгіт.

Ремерит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Röm
Nickel-Strunz 10	7.CB.75
Ідентифікація
Сингонія	триклінна
Густина	2,17-2,20
Інші характеристики
Названо на честь	Friedrich Adolph Roemerd
Ремерит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Fe²⁺(Fe³⁺)₂[SO₄]₄·14H₂O.

Містить (%): Fe₂O₃ — 19,90; FeO — 8,95; SO₃ — 39,80; H₂O — 31,35. Домішки: Zn.

Сингонія триклінна. Таблитчасті кристали, а також зернисті і масивні агрегати, сталактити.

Спайність досконала.

Густина 2,17-2,20.

Твердість 3,0-3,75.

Колір жовтий до буро-червоного, а також фіолетово-коричневий. У шліфах жовто-коричневий.

Злам нерівний.

Гостро-солоний на смак.

Зустрічається з іншими сульфатами заліза як продукт окиснення піриту. Рідкісний.

Знахідки: Гарц, Баварія (ФРН), Південний Урал (РФ), штат Аризона, Каліфорнія (США).

На честь німецького геогога Ф. А. Рьомера (F.A.Römer), J.Grailich, 1858.

Різновиди

Розрізняють:

• рьомерит алюмініїстий (різновид рьомериту, який містить понад 1,45 % Al₂O₃),
• рьомерит залізистий (зайва назва рьомериту),
• рьомерит цинковистий (різновид рьомериту з Раммельсберґа, Гарц, ФРН, який містить 3,06 % ZnO).

Див. також

• Мінерали
• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ремерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Ремерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• Romerite Webmin [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]