Руків'я
(Перенаправлено з Рукоятка)
Рукі́в'я, рукоять, рукоятка, держак[1], держално[2], ручка — частина якогось виробу, що слугує для його утримання руками (руків'я лопати), або перенесення за допомогою рук (руків'я валізи).

Руків'я ножівки по дереву
ТермінРедагувати
Згідно зі Словарем Грінченка, словом «руків'я» називалася «рукоятка — наприклад, у хреста, хоругви»[3]. Щодо руків'я взагалі, ручки наведено слово «держак», а також «держално», «держало»[4][5].
ВидиРедагувати
Залежно від типу інструмента, знаряддя, руків'я може мати спеціальні назви:
- Батожи́льно, батожи́сько, пу́жално, діал. пужа́к — руків'я батога, пуги.
- Гра́блище, гра́блисько, граби́лно, заст. граби́льно — руків'я граблів[6][7][8][9].
- Ди́мавка — держак біля ковальського міха або коло ручного водяного насоса криниці[10].
- Дре́вко, держак, заст. ра́тище — палиця, до якої кріпиться прапор, бойова частина держакової зброї.
- Друґа́р — руків'я кермового весла в плота[11].
- Дужка — руків'я відра, кошика.
- Ефес — руків'я холодної зброї з довгим клинком.
- Заступень, заступи́лно — держак заступа[12][13].
- Істичи́льно — держак істика[14].
- Кісся́ — руків'я коси[15].
- Колодка, заст. черен, черенка, черенки — руків'я ножа[16][17].
- Коцюби́лно[18](коцюби́льно)[19] або кочержи́лно[20] (кочержи́льно)[21] — держак коцюби (кочерги)
- Лопати́лно — держак лопати[22]
- Милі́н, млін, погонач, жорнівка — руків'я ручних жорен[23]
- Мітли́ще — держак мітли[24].
- Ра́тище — держак списа, іншої держакової зброї, а також прапора.
- Рогачи́лно — руків'я рогача.
- Сапи́льно — держак сапи.
- Сокирище, топорище, топорисько — руків'я сокири[25][26][27].
- Стебло́ — застаріла назва ручки ложки, залізних вил[28].
- Фіст (від хвіст) — застаріла діалектна назва ручки деяких знарядь (деркача, решітки, терлиці, маґлівниці, праника, ложки, вил, веретінника, глиняної каструлі)[29].
- Ціпи́лно, заст. ціпильно, ціпильна, ціпило — руків'я ціпа.
- Чаплиї́льно — руків'я чаплії[30].
- Чепіга — кожне з двох руків'їв плуга[31].
Руків'я вил, мотичок, ключок не мають спеціальних назв, їх називають просто держаками. Замість «лопатилно» щодо руків'я лопати зараз теж вживається слово «держак».
Див. такожРедагувати
- Вертикальне переднє руків'я
- Джойстик
- Руків'я пильності
- Пістолетне руків'я
- Руків'я зведення замка
- Ручка керування літаком
- Батарейне руків'я
- Руків'я якутського ножа — традиційно робиться з березового капа, просоченого спеціальною жировою сумішшю
- Фурнітура — частини вогнепальної зброї, які традиційно виготовлялися з дерева
ПриміткиРедагувати
- ↑ Що таке ДЕРЖАК - Словник синонімів Полюги - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 11 листопада 2018.
- ↑ Держално // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Стор. 249.
- ↑ Руків'я // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Держално // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Держало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Граблище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Граблисько // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Грабилно // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Грабильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Димавка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Друґар // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Заступень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Заступилно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Істичильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Кісся // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Колодка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Черен // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ І. Шелудько, Т. Садовський. Словник технічної термінології. Архів оригіналу за 3 лютого 2016.
- ↑ Словник українських говорів Одещини. Близько 5000 слів/ За ред.: О.І. Бондар; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Філол. фак., Кафедра української мови. – Одеса: Одеський нац. університет, 2010. – 232 с. Архів оригіналу за 1 квітня 2022.
- ↑ Кочержилно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кочержильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лопатилно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Милін // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Мітлище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сокирище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Топорище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Топорисько // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Стебло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Фіст // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Чаплиїльно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Чепіга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
ЛітератураРедагувати
- Новий словник української мови. — К. : Аконіт, 1998. — Т. 1—4.