Мітла

	Мітла
Названо на честь	Віник
З матеріалу	Genista bristled
Модельний елемент	Віник
	Мітла у Вікісховищі

Мітла́^[1], іноді помело́^[2] — господарський інструмент, використовуваний для підмітання приміщень і вуличних територій від сміття, опалого листя та іншого. Являє собою великий віник, часто прикріплений до довгої палиці; пов'язані в пучок довгими (звичайні 20-50 см) стебла (лозини) кущів, трав'янистої рослини або синтетичні жорсткі пружні волокна, які можуть бути закріплені на держаку (мітлищі)^[3] завдовжки до 2 метрів.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Помело (значення).

Для виготовлення мітли можуть бути використані як природні, так і синтетичні матеріали.

У фольклорі

Мітла в європейських віруваннях є поширеним атрибутом відьом, на що існує низка пояснень. За одним, оскільки прибирання традиційно вважається жіночим заняттям, то коли господині виходили з дому, лишали мітлу біля дверей на знак того, що їх зараз немає вдома. Мітла, залишена біля каміна, могла сприйматися забобонними чоловіками як ознака, що жінка вилетіла з дому через камін^[4]. Інша версія пояснює, що мітла використовувалася в язичницьких обрядах одруження, позаяк символізує єдність чоловічого та жіночого начал, адже держак нагадує фалос. Окрім того мітли чи щіточки могли мати практичне застосування в обрядах для намазування шкіри зіллями, зробленими з беладони, блекоти чи дурману, що спричиняють затерпнення та відчуття невагомості^[5].

Перша відома згадка відьми, що літає на мітлі, датується 1453 роком в Гійома Еделіна^[6].

Інше

У народі «мітлою» могли звати комету^[1].
«Відьмині мітли» — хвороба рослин, що характеризується рясним галуженням, утворенням тонких укорочених гілок з недорозвиненим листям.
Прив'язана до сідла мітла була одним з атрибутів (поряд з собачою головою) московських опричників. Вона символізувала готовність «вимітати» з держави всіх зрадників і неслухняних цареві.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мітла

Примітки

↑ ^а ^б Мітла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Помело // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Мітлище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Турунен, Арі (2020). Книга Ознаки добра і зла. Забобони. Історія забобонних звичаїв / пер. Ірини Малевич. Ніка-Центр, Видавництво Анетти Антоненко. с. 69.
↑ Garber, Megan (31 жовтня 2013). Why Do Witches Ride Brooms? (NSFW). The Atlantic (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
↑ Medway, Gareth J. (2001). Lure of the sinister : the unnatural history of Satanism. New York: New York University Press. с. 328. ISBN 0-8147-5645-X. OCLC 42643579.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[СУМ-1] а ^б Мітла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Помело // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Мітлище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Турунен, Арі (2020). Книга Ознаки добра і зла. Забобони. Історія забобонних звичаїв / пер. Ірини Малевич. Ніка-Центр, Видавництво Анетти Антоненко. с. 69.

[5] Garber, Megan (31 жовтня 2013). Why Do Witches Ride Brooms? (NSFW). The Atlantic (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.

[6] Medway, Gareth J. (2001). Lure of the sinister : the unnatural history of Satanism. New York: New York University Press. с. 328. ISBN 0-8147-5645-X. OCLC 42643579.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]