Ложа (зброя)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ложа (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ложе (значення).

Ло́жа^[1], також лож^[2], ло́же^[3] (за походженням це слово пов'язане з «лежати»)^[4], заст. оса́да^[5] — частина деяких видів ручної вогнепальної зброї (гвинтівки, автомата, карабіна, мисливської рушниці тощо), яка слугує для з'єднання окремих її деталей і зручності дії під час стрільби та в рукопашному бою.

Ложа з'явилася разом з появою ручної вогнепальної зброї (ручниць, кулеврин) у XV столітті як аналог станка в гармати й являла собою дерев'яну колодку, до якої кільцями або скобами кріпився ствол. Задовго доти ложі існували в арбалетів (у деяких мовах щодо лож рушниці й арбалета вживаються різні терміни)^[6].

Ложа на сучасній зброї

Ложа, як правило, складається зі двох частин: приклада й цівки. Зазвичай виготовляється із дерева, але ложі роблять і з інших матеріалів (пластику, металу). Ложі бувають цільними і роздільними.

Цільна ложа — цівка та приклад зроблені одною деталлю (дерев'яні — із цільного шматка дерева). Такі ложі мають гвинтівка Мосіна, АВС-36
Роздільна ложа — цівка та приклад складаються із різних деталей і можуть навіть не примикати один до одного. Такі ложі мають АК-47, ППД-40, зброя з переламним затвором.

На зброї з рухомою цівкою (помпові рушниці) частиною ложі є тільки приклад.

Примітки

↑ Ложа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Лож // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Ложе // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Осада // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Online Etymology Dictionary, tiller. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 9 грудня 2021.

Джерела

Словарь военных терминов. — М.: Воениздат Сост. А. М. Плехов, С. Г. Шапкин. 1988

[1] Ложа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Лож // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[3] Ложе // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[5] Осада // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[6] Online Etymology Dictionary, tiller. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 9 грудня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]