Суха Балка (рудник)

ПрАТ «Суха Балка»
	48°1′49.422000099995″ пн. ш. 33°27′46.033200099995″ сх. д. / 48.03040° пн. ш. 33.46279° сх. д.
Тип	гірничодобувне підприємство
Галузь	залізорудна промисловість
Засновано	1885
Штаб-квартира	Покровський район, Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5
Ключові особи	Генеральний директор — Баш Віталій Олександрович, ; власник — Олександр Ярославський
Продукція	багата залізна руда
Співробітники	3000
Холдингова компанія	DCH
Дочірні компанії	Шахта імені Фрунзе (Кривбас) і Шахта «Ювілейна» (Кривбас)
sukhabalka.com

~~|net_profit=~~ ~~|loss from operations=~~

Приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА» — підприємство гірничодобувної галузі, що спеціалізується на видобутку залізної руди підземним способом. Розташоване у м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна. На підприємстві працює близько 3 тисяч робітників.

Загальна характеристика

Сировинна база підприємства представлена покладами багатих залізних руд в основному мартитового, рідше — гематитового складу^[1], запаси яких розвідані до глибини 2060 м в полі шахти «Ювілейна» і до глибини 1500 м в полі шахти ім. Фрунзе.

Запаси розвіданих корисних ресурсів на двох шахтах, за оцінними даними, становлять 75 млн тонн і можуть забезпечити роботу комбінату на найближчі 25 років^[2]. Вміст заліза в товарній руді варіюється в межах 56—60 %. Крім багатих залізних руд, у полях шахт є значні запаси магнетитових кварцитів — понад 580 млн тонн, забезпеченість якими досягає декількох сотень років.

Історія

Рудник розпочав свою історію наприкінці XIX століття. У 1885 році англійський підприємець К. Д. Перрі, а в 1896 році і торговий дім «Емерік і К °» почали розробку родовищ залізних руд відкритим способом на території нинішнього підприємства.

У радянські часи входило до складу промислового об'єднання «Кривбасруда». У до- та повоєнні роки носило ім'я Сталіна, В 1957 році рудоуправлінню присвоєне ім'я XX-партз'їзду. У повоєнні роки входила до складу треста Ленінруда, у 1973 році разом із трестом увійшло до складу промислового об'єднання «Кривбасруда».

Після здобуття Україною незалежності у 1991 році підприємство неодноразово змінювало форму власності та власників. Орендне підприємство було приватизоване та перетворене на акціонерне товариство, контрольний пакет акцій якого придбали структури афільовані з ПриватБанком Коломойського та Боголюбова. Наприкінці 2007 року ЄВРАЗ російського бізнесмена Бориса Абрамовича придбав 99,25 % акцій ВАТ «Суха Балка». На 30 квітня 2011 року частка ЄВРАЗа становила 99,42 %.

Пам'ятник загиблим шахтарям

У березні 2017 року під час російсько-української війни контрольний пакет акцій підприємства придбала компанія «BERKLEMOND INVESTMENTS LTD», що входить до групи DCH українського бізнесмена Олександра Ярославського - друга Бориса Абрамовича.

Структура

шахта «Ювілейна» — виробнича потужність складає 2250 тис. тонн аглоруди на рік;
шахта імені Фрунзе — виробнича потужність складає 1050 тис. тонн аглоруди на рік.

Обидві шахти у своєму складі мають підземні бункерно-дробильні комплекси та наземні дробильно-сортувальні фабрики.

Роботу підприємства також забезпечують: Шахтобудівне управління (гірничо-капітальні роботи та будівництво об'єктів на поверхні);

Шахта «Ювілейна»

Сервісне управління (потреби шахт в номенклатурі, необхідній для виробництва, автомобільний та залізничний транспорт).

Продукція

Продукцією підприємства є багата залізна руда

1986 — видобуто 3,4 млн тонн сирої руди (вміст заліза — 52,9 %)^[1].
2013 — видобуто понад 3,4 млн тонн сирої руди, реалізовано майже 3 млн тонн аглоруди^[2].
2016 — компанією реалізовано більше 2,5 млн тонн аглоруди.
2018 — відвантажено споживачам близько 3,2 млн тонн аглоруди із вмістом заліза 58-62 %.

Споживачі продукції

Основними споживачами продукції підприємства є Південний ГЗК, Дніпровський МК, Маріупольський металургійний комбінат, Дніпровський металургійний завод. Також продукцію купують «АрселорМіттал Кривий Ріг», металургійні комбінати Австрії, Сербії, Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини та Чехії.

Шахта ім. Фрунзе

Примітки

↑ ^а ^б Горная энциклопедия, том 4, стр. 421
↑ ^а ^б ПАТ "Євраз суха Балка "на порталі Євраз. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 13 березня 2015.

Джерела

Горная энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. Е. А. Козловский; редкол.: М. И. Агошков, Н. К. Байбаков, А. С. Болдырев и др. — М.: Советская энциклопедия. Т.4: Ортин-Социосфера. — 1989. — 623 с. г ил., 9 л. ил

Посилання

[GE-1] а ^б Горная энциклопедия, том 4, стр. 421

[EVRAZ-2] а ^б ПАТ "Євраз суха Балка "на порталі Євраз. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 13 березня 2015.

[1]

[2]